УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Львів № 876/9884/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 29 листопада 2016 року у справі № 459/2614/16-а за позовом ОСОБА_1 до Червоноградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Червоноградської міської ради від 28 липня 2016 року № 229 «Про переможця конкурсу з передачі в концесію цілісного майнового комплексу комунального підприємства Червоноградської міської ради «Червоноградтеплокомуненерго» (далі - КП «Червоноградтеплокомуненерго») .

Позовні вимоги обґрунтовувала посиланням на те, що відповідачем протиправно прийнято рішення про визнання ТОВ «ЗТЕК-НТ» переможцем конкурсу з передачі в концесію цілісного майнового комплексу КП «Червоноградтеплокомуненерго», оскільки таке порушує її право щодо отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 29 листопада 2016 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на те, що спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження в даній справі є рішення суб'єкта владних повноважень.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, хоча їх належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звернулася до Червоноградської міської ради із запитом про надання інформації від 29 липня 2016 року, в якому просила повідомити їй чи передано цілісний майновий комплекс КП «Червоноградтеплокомуненерго» в концесію та надати їй копію відповідного рішення.

Листом відповідача від 03 серпня 2016 року № 3/38-6418/3-14 позивача повідомлено про те, що 28 липня 2016 року Червоноградською міською радою прийнято рішення № 229 про визнання ТОВ «ЗТЕК-НТ» переможцем конкурсу з передачі в концесію зазначеного майнового комплексу. До зазначеної відповіді також надано копію відповідного рішення.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом спору у даній справі є умови надання послуг на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною першою статті 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Правовий статус міської ради визначено Законом України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР).

Статтею 10 Закону № 280/97-ВР встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 16 цього Закону матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до пункту 30 статті 26 цього Закону № 280/97-ВР виключною компетенцією відповідної ради є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач не здійснював владних управлінських функцій, а як власник майна вчиняв дії спрямовані на передачу в концесію об'єктів, які знаходяться у комунальній власності, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 29 листопада 2016 року у справі № 459/2614/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А. І. Рибачук

Судді В. М. Багрій

Д. М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 13 лютого 2017 року.