ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
05.10.2009 | Справа №2-18/3887-2009 |
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (95034, м. Сімферополь вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго», м. Ялта (вул. Бірюкова, 16, м. Ялта, 98600)
До відповідача – Гаражно-будівельного кооперативу № 29, м. Ялта (вул. Крупської, 38, м. Ялта, 98600)
Про стягнення 1 539,32 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Хаджеметова С.Е. – ю/к., дов. від 16.04.2009 року № 261-Д.
Від відповідача –не з’явився.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго», м. Ялта (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Гаражно-будівельного кооперативу № 29, м. Ялта (далі-відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1539,32 грн., з яких 1287,43 грн. – сума основного боргу, 39,73 грн. – сума 3% річних, 212,16 грн. – сума інфляції.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 23.02.1998р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на використання електричної енергії № 1403. Відповідач виконував свої зобов’язання за Договором неналежним чином, у зв’язку з чим, станом на 07.05.2009р., за ним склалася заборгованість у розмірі 1293,79 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
05.10.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення до позовної заяви, в якій вказав, що сума боргу відповідача за період з 07.03.2008 року по 07.06.2008 року становить саме 1287,43 грн.
Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином, причини не з’явлення суду невідомі.
Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.
Між позивачем та відповідачем 23.02.1998 р. був укладений Договір № 1403, предметом якого було регулювання відносин між сторонами по постачанню електроенергії та оплати її вартості.
Сторони договору встановили, що під час вирішення питань, які неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), що передбачено у пункті 1.1 договору.
У п. 6 договору зафіксовано, що він укладений на строк до 31.12.1998 р. та вважається щорічно пролонгованим, якщо не поступало заяв від однієї з сторін про його припинення або перегляд.
Між сторонами 08.02.2001 р. підписано зміни до договору № 1403 від 23.02.1998 року, якими передбачено, що абонент зобов’язаний знімати покази розрахункових приборів обліку на розрахунковий день місяця і надавати звіт про витрати електроенергії в енергопостачаючу організацію у наступні строку: зняття показів щомісячно 07 числа, надання звіту до 08 числа того самого місяця.
В цих змінах також зафіксовано, що у разі не надання звіту про спожиту електроенергію у встановлений строк, визначення об’єму спожитої електроенергії здійснюється по середньодобовим об’ємам споживання за попередній період. Період розрахунку по середньодобовим об’ємам споживання електроенергії не повинно перевищувати одного місяця, після чого розрахунок спожитої електроенергії здійснюється енергопостачаючою організацією по встановленій потужності токоприймачів і кількості часів їх використання до передачі показів розрахункових приборів без подальшого перерахунку.
Судом встановлено, що 01.03.2002 року абонент був відключений від електропостачання та нарахування не здійснювалися до квітня 2008 року.
Проте відповідач, у порушення умов договору, у квітні місяці 2008 року не представив покази за розрахунковий період з 07.03.2008 року по 07.04.2008 року, у зв’язку із чим позивач здійснив розрахунок по встановленій потужності токоприймачів і кількості часів їх використання. Споживання склало 2483 кВт/ч на суму 586,98 грн. з ПДВ.
За розрахунковий період травня 2008 року об’єм також було визначено по величині потужності токоприймачів і кількості часів їх використання, що склало 2403 кВт/ч на суму 568,07 грн. з ПДВ. У червні 2008 року розрахунок здійснювався аналогічно проте за 7 днів травня: з 07.05.2008 року по 14.06.2008 року (дата відключення абонента від електропостачання), що склало 560 кВт/ч на суму 132,38 грн.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 1293,79 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з 07.03.2008 року по 07.06.2008 року у сумі 1287,43 грн.
Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 39,73 грн. за період з 07.04.2008 року по 07.05.2009 року та інфляційну суму у розмірі 212,16 грн. за період з 01.04.2008 року по 01.05.2009 року.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 39,73 грн. за період з 07.04.2008 року по 07.05.2009 року та інфляційну суму у розмірі 212,16 грн. за період з 01.04.2008 року по 01.05.2009 року також підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи те, що позивач переплатив суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
05.10.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.10.2009 року
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу № 29, м. Ялта (вул. Крупської, 38, м. Ялта, 98600; код ЄДПРОУ 05471106) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6 спец/р 260313511142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго», м. Ялта (вул. Бірюкова, 16, м. Ялта, 98600) заборгованість у сумі 1287,43 грн.; 3% річних у сумі 39,73 грн.; суму інфляції у розмірі 212,16 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу № 29, м. Ялта (вул. Крупської, 38, м. Ялта, 98600; код ЄДПРОУ 05471106) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 на р/р 260053023577 в філії – Ялтинському відділенні № 4549 КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 384038, ЗКПО 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго», м. Ялта (вул. Бірюкова, 16, м. Ялта, 98600) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 на р/р 260053023577 в філії – Ялтинському відділенні № 4549 КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 384038, ЗКПО 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго», м. Ялта (вул. Бірюкова, 16, м. Ялта, 98600) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.