Справа № 750/11423/15-ц

Провадження № 2/750/16/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 61 від 02.11.2007 року, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваний договір є таким, що порушує права позивача, як споживача, внаслідок недотримання відповідачем в момент його укладення вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», розділу 2,3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», що відповідно до ст.ст. 203,215 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання договору судом недійсним.

В судове засідання сторони не з’явились, від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу в його відсутність, позов підтримує та проти прийняття рішення при заочному розгляді справи не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.11.2007 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено кредитний договір № 61, відповідно до якого ОСОБА_2 надав Позичальнику грошові кошти у сумі 200 000 доларів США, що складає еквівалент 1 010 000 грн. за курсом НБУ на момент укладення цього Договору (п.1.1).

Під час укладання договору було підписано додаток № 2 з розрахунком сукупної вартості кредиту за Кредитним договором, із зазначенням інформації стосовно дати надання кредиту, вартості нерухомого майна переданого в забезпечення виконання зобов’язань, суми кредиту, терміну користування, ануїтетного платіжу, номанільної процентної ставки та бази її нарахування, супутних послуг.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлене спеціальними нормами і не випливає із суті кредитного договору.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає «кредит як будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь -яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь - яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми».

Нормами статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 7 та 55 Закону України "Про Національний банк України" визначено, що державне регулювання ринку банківських послуг здійснюється Національним банком України. Кредитний договір є консенсульним, двостороннім і відплатним. Кредитний договір є двостороннім договором, оскільки правами та обов'язками наділені обидві його сторони (ч. 4 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту;

річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору;

інші умови, визначені законодавством.

Забороняється у будь - який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Таким чином, частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та абзацом шістнадцятим частини першої статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а статтею 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.

Згідно з п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10.05.2007 р. (далі - Правила) банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно - обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі - продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Стосовно визначення переліку послуг, що встановлюються банками як супутні до операції споживчого кредитування і які споживач повинен сплатити у вигляді комісій на користь банку згідно з умовами кредитного договору у зв'язку з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, відповідно до положення ч. 1 ст. 509 ЦК України об'єктом зобов'язання є дії однієї сторони на користь другої.

У відповідності до п. 3.2 Правил кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

В п. 3.4 Правил зазначено, що банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу;

обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

В статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів " міститься заборона встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно п.3.6 Правил банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У відповідності до п.3.7. Правил якщо умовами кредитного договору передбачено або допускається використання кількох альтернативних варіантів надання банківських послуг, які є супутніми до кредитної операції (зокрема погашення заборгованості готівковими коштами до банку або шляхом безготівкового розрахунку), банк зобов'язаний надати клієнту вичерпну інформацію про вартість кожного з альтернативних варіантів надання послуг.

Сукупна вартість кредиту - це сума яка включає в себе всі без вийняті платежі, які позичальник повинен сплатити за кредитом (а не лише тіло креди та проценти за ним).

Інструментом для визначення сукупної вартості кредиту, а також порівняні реальної вартості кредитних продуктів різних кредитних установ є реальї процентна ставка. Тобто, реальна процентна ставка є сукупною вартістю кредит вираженою у процентах річних.

Реальна процентна ставка використовується для розрахунку сукупні вартості кредиту з урахуванням прямих і непрямих витрат на запозичення.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.12.2016 року документально і нормативно не підтверджується розрахунок абсолютного значення подорожчання кредиту в розмірі 188 806,26 грн., наведений в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року.

В межах наданих на дослідження документів документально та нормативно підтверджується сума абсолютного значення подорожчання кредиту за Кредитним договором № 61 від 02.11.2007 року, при умові застосування диференційного платежу, в розмірі 159 842,99 дол. США, що становить 807 207,10 гривень за курсом НБУ на момент укладення Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року.

Документально та нормативно не підтверджується розрахунок реальної процентної ставки у розмірі 1,21%, наведений в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року.

Нормативно та документально підтверджується реальна відсоткової ставки за Кредитним договором №61 від 02.11.2007 року, при умові застосування диференційного платежу, на дату його укладення в розмірі 15,26%, що на 14,05% більше чим зазначено в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року (15,26% - 1,21% = 14,05%.).

В шапці Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року наведено ануїтетний платіж в розмірі 1 667,00 дол. США, а в Додатку № 1 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року та в таблиці Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року застосовано диференційний платіж.

При умові застосування стандартного методу погашення (диферційного платежу) розмір щомісячних платежів по Кредитному договору №61 від 02.11.2007року наведено в Додатку № 1 до висновку.

Документально і нормативно не підтверджується розрахунок абсолютного значення подорожчання кредиту в розмірі 188 806,26 грн., наведений в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року. Документально та нормативно підтверджується сума абсолютного подорожчання кредиту за Кредитним договором №61 від 02.11.2007 року в розмірі 159 842,99 дол. США, що становить 807 207,10 гривень за курсом НБУ на момент укладення Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року, при умові застосування диференційного платежу.

Документально та нормативно не підтверджується розрахунок реальної процентної ставки у розмірі 1,21%, наведений в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року. Нормативно та документально підтверджується реальна відсоткової ставки за Кредитним договором №61 від 02.11.2007 року на дату його укладення в розмірі 15,26% при умові застосування диференційного платежу.

Зважаючи на всі обставини у їх сукупності, керуючись нормами чинного законодавства відсутні підстави вважати, що розрахунок сукупної вартості кредиту наведений в Додатку №2 до Кредитного договору №61 від 02.11.2007 року складено з дотриманням вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007р № 168.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір №61 від 02.11.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_2" та ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ст. 294 ЦПК України.

Суддя