У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2008 року

                                      ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

         засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України  на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 17 лютого 2008 року приблизно о 20 год., вибивши двері будинку АДРЕСА_1, проникли до нього, де, застосовуючи небезпечне для життя і здоров'я потерпілого насильство, вчинили напад на ОСОБА_4, в ході якого заподіяли останньому  середньої тяжкості тілесні ушкодження та заволоділи механічним годинником вартістю 32 грн., складеним ножем вартістю 12 грн. 60 коп. та грошима у сумі 22 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 66 грн. 60 коп.

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_1, посилаючись на суворість призначеного ОСОБА_2 покарання, а також неврахування інших пом'якшуючих покарання обставин, просить вирок щодо                ОСОБА_2 змінити та призначити останньому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 розбійного нападу на ОСОБА_4, поєднаного із проникненням у приміщення, кваліфікації його дій за ч.3 ст. 187 КК України відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими та у касаційній скарзі не оскаржуються.

Що ж стосується доводів захисника про суворість призначеного засудженому покарання, то вони є безпідставними.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд у повній мірі урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, дані про особу засудженого, належно оцінивши їх, а також інші обставини. Зокрема, призначаючи ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією закону, за яким його засудив, суд належним чином урахував, що він  щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, визнавши вказані обставини пом'якшуючими покарання. Взяв до уваги суд й те, що засуджений вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого    ОСОБА_2 злочину і дають підстави для призначення йому покарання нижче найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 187 КК України, по справі не встановлено. Не є такими і зазначені захисником у касаційній скарзі.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1

Судді:

О.В.КРИВЕНДА         О.Т. КУЗЬМЕНКО    М.Ю.ЛАВРЕНЮК              

                З оригіналом згідно

 Суддя Верховного Суду України                              О.Т.Кузьменко