справа №991/703/19

провадження №1-кп/991/28/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«09» листопада 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №52016000000000319 від 09 вересня 2016 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_7 ,

представника заявника - адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження (№52016000000000319 від 09 вересня 2016 року і №52018000000000697 від 12 липня 2018 року) за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

08 листопада 2023 року від ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року на автомобіль Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Це клопотання обґрунтоване тим, що колишня дружина обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , 29 січня 2023 року звернулась до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя. В шлюбі з ОСОБА_9 перебувала з 13 листопада 2015 року по 26 жовтня 2019 року, та в цей період за спільні кошти вони придбали, в тому числі, транспортний засіб Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Пізніше ОСОБА_6 стало відомо, що на вказаний автомобіль ще 13 жовтня було накладено арешт в межах кримінального провадження №52016000000000319. Однак, 20 липня 2023 року рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська право власності за цим автомобілем визнано за ОСОБА_6 , яка не має та не могла мати жодного відношення до кримінального провадження. Крім цього адвокат зазначає, що з моменту накладення арешту на автомобіль минуло уже більше 6 років і за цей час ним ніхто не користувався. Наразі виникли обставини, коли право власності за цим автомобілем належить взагалі третій особі, яка ніяким чином не причетна до обставин кримінального провадження, та яка, у свій час, взяла позику у свого батька в розмірі 1 000 000 грн для його покупки, в зв`язку з чим і було ухвалено рішення про визнання права власності на автомобіль саме за ОСОБА_6 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 просила клопотання задовольнити з підстав викладених у ньому. Додатково зазначила, що автомобіль хоч і був придбаний у шлюбі, але за власні кошти ОСОБА_6 , яка, на підставі договору позики, взяла їх у свого батька. Коли власне накладався арешт на автомобіль, то ОСОБА_6 і ОСОБА_9 перебували у шлюбі. Наразі, рішенням суду право власності на цей автомобіль визнано за ОСОБА_6 , однак вона позбавлена можливості через такий арешт зареєструвати право власності на автомобіль за собою. Оскільки позовна давність поділу майна подружжя становить 3 роки, то їм необхідно вирішити це питання поки такий строк не минув.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, послався на відсутність підстав такого скасування, оскільки не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, або, що відпала потреба. Під час накладення арешту, зазначений автомобіль був спільною власністю подружжя, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, та дослідивши наявні матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Зі змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року, арешт на автомобіль Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який, за висновками слідчого судді, міг бути придбаний за кошти, отримані від реалізації протиправної схеми розтрати коштів Державного бюджету України, був накладений у зв`язку з тим, що такі дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КПК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому слідчий суддя дійшов висновку про існування достатніх підстав вважати, що цей автомобіль може бути конфіскований при розгляді справи по суті. Зі змісту цієї ухвали вбачається посилання на норми, які регулюються підстави накладення арешту, зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Отже, особа, яка ставить питання про скасування арешту майна, має довести, що в подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба або, що арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з клопотання, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , у своєму клопотанні посилається на те, що арешт в межах кримінального провадження, до якого ОСОБА_6 не має, та не могла мати жодного відношення, накладений на автомобіль Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який, у свій час, був придбаний за кошти саме ОСОБА_6 , та за неї рішенням суду від 20 липня 2023 року з цих підстав було визнано право власності на нього. В зв`язку з цим просить його скасувати.

Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, колегія суддів, сприймаючи такі пояснення адвоката, приходить до переконання про необхідність встановлення в ході розгляду клопотання, чи було доведено заявником, що арешт на майно накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчать, зокрема наступні обставини: такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом; існують факти або інформація, які вказують на те, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників судового засідання, колегією суддів встановлено наступне.

В межах кримінального провадження №52016000000000319 від 09 вересня 2016 року ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст. 191 КК України.

Санкцією ч.5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, санкція зазначеної статті передбачає застосування такого покарання, як конфіскація майна, що, зокрема, і стало підставою для накладення арешту ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Тобто, з цього слідує, що застосування арешту майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є неможливим щодо майна третьої особи, а тому, вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту за цією підставою необхідно з`ясувати, чи дійсно майно, арешт на яке накладено ухвалою слідчого судді, належить обвинуваченому.

Адвокат ОСОБА_5 в клопотанні та в судовому засіданні, обґрунтовуючи необхідність скасування арешту з автомобіля Skoda Superb, послались на встановлення рішенням суду від 20 липня 2023 року права власності на нього за ОСОБА_6 та придбання його під час перебування її у шлюбі з ОСОБА_9 власне за її кошти, які вона отримала на підставі позики від свого батька.

Як вбачається з тексту клопотання, та що не заперечувала адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 у період з 13 листопада 2015 року по 26 жовтня 2019 року. Зазначені обставини були також встановленні колегією суддів в ухвалі від 29 вересня 2022 року, за результатом розгляду в межах цього кримінального провадження аналогічного клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 .

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки (ч. 2 ст.64 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Питання належності на праві приватної власності будь-кому з подружжя майна, набутого за час шлюбу, має вирішуватись в порядку цивільного судочинства і не є предметом розгляду і вирішення під час кримінального провадження.

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , 29 квітня 2016 року за ОСОБА_9 зареєстровано автомобіль Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тобто цей автомобіль набутий під час його шлюбу з ОСОБА_15 , а отже є їх спільною сумісною власністю.

За викладених обставин щодо накладення арешту на автомобіль Skoda Superb та, враховуючи позицію адвоката ОСОБА_5 щодо скасування арешту з усього автомобіля, а не з його частини, при тому, що такий автомобіль був придбаний у шлюбі та зареєстрований лише за ОСОБА_9 , колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_6 .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що критично оцінює посилання на визнання за ОСОБА_6 рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2023 року права власності на автомобіль Skoda Superb 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , оскільки таке рішення прийнято після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення (09 вересня 2016 року) і повідомлення ОСОБА_9 про підозру (13 жовтня 2017 року).

Крім того, доводи щодо придбання цього автомобіля ОСОБА_6 за особисті кошти, отримані від батька за договором позики, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки адвокатом ОСОБА_5 в судовому засіданні не доведено, що такі кошти надавалися саме з метою придбання цього автомобіля.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування арешту з автомобіля Skoda Superb, колегія суддів при цьому зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року арешт на вказаний автомобіль накладений із забороною лише відчуження та розпорядження ним, у зв`язку з чим ОСОБА_6 не позбавлена можливості вільно користуватися цим автомобілем.

Слід також звернути увагу на той факт, що колегією суддів в межах даного кримінального провадження 29 вересня 2022 року вже було розглянуто аналогічне клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , в задоволенні якого було відмовлено. Будь-яких інших (нових) обставин, які б стали підставою для прийняття колегією суддів протилежного рішення за результатами розгляду цього клопотання в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст. ст. 170-174, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №52016000000000319 від 09 вересня 2016 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий ОСОБА_18

Судді ОСОБА_16

ОСОБА_17