КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 42014000000001715 по обвинуваченню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за апеляційними скаргами прокурора у провадженні та представника потерпілого АТ «Аграрний Фонд» - т.в.о. голови правління ОСОБА_12 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року кримінальне провадження № 42014000000001715 по обвинуваченню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт у даному провадженні скерований до суду поза межами строку досудового розслідування, тобто після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, що в свою чергу вказує на необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду _________________________________________________________________

Справа №11-кп/824/3523/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_13

Категорія: ч. 5 ст. 191 КК України Доповідач ОСОБА_1

незаконною та такою, що винесена без дотримання норм КПК України, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що про існування вказаного рішення прокурору стало відомо випадково, лише після моніторингу 24.04.2023 Єдиного реєстру судових рішень, за результатами якого в Реєстрі виявлено ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2023, яка надіслана судом 19.04.2023, зареєстрована - 20.04.2023 та оприлюднена - 21.04.2023.

Водночас, згідно офіційної інформації сайту Судова влада України, розгляд даної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_10 призначено на 10.05.2023 о 12-00 год.

Окрім цього, вказує й на те, що з матеріалів кримінального провадження достеменно встановлено, що строки досудового розслідування дотримані, перший обвинувальний акт складено, погоджено та скеровано до суду без порушення строків досудового розслідування.

Зокрема, у клопотанні сторони захисту, а також в ухвалі суду не спростовано той факт, що перший обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні складений, затверджений та скерований до суду 03.07.2015 в межах строку досудового розслідування.

Оскільки перший обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було повернуто прокурору, досудове розслідування не відновлювалося та 19.06.2018 прокурор усунув недоліки обвинувального акту шляхом складання нового акту, підписав та скерував його до суду.

Таким чином, з урахуванням позиції ВС від 18.10.2022 (справа №753/6486/21, провадження №51-5845км21), де суд зазначає, що повернення обвинувального акту не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування, строки досудового розслідування не відновлюються та не рахуються.

Водночас посилання місцевого суду на рішення Верховного Суду від 08.11.2022 (справа №636/336/21, провадження №51-5720км21) як таке, що нібито підтверджує факт рахування строку досудового розслідування з моменту повернення обвинувального акту та його повторного направлення до суду, є вибірковим трактуванням судом позиції ВС у даному випадку, оскільки Верховний Суд лише перераховував твердження попередніх судів та не спирався на їх позицію щодо продовження спливу строку досудового розслідування після повернення обвинувального акту прокурору.

Зокрема, зазначає, що в обставинах, які досліджував ВС, обвинувальний акт був скерований в останній день досудового розслідування та після повернення досудове розслідування поновлено, приймалися процесуальні рішення, зміна кваліфікації, тощо, тобто фактично проведено досудове розслідування, можливість якого не передбачено КПК України, та тривало близько 9 місяців. І тому саме в такому випадку ВС зазначив, що поновлене розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день. Таким чином, повторне направлення обвинувального акта до суду відбулося поза межами цього строку. Але в даному випадку, як наголошує прокурор, досудове розслідування не поновлювалося.

Також у своєму рішенні ВС послався на постанову ВС від 18.10.2022 (справа №753/6486/21, провадження №51-5845км21), в якій суд відзначає, що КПК України не містить положення, яке б визначало строк, протягом якого після повернення судом обвинувального акта прокурору сторона обвинувачення має виправити недоліки обвинувального акту і звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом.

Тобто строки після повернення обвинувального акту для виправлення недоліків - КПК України не визначені.

При цьому даних про те, що після повернення першого обвинувального акту відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 стороною обвинувачення були вчинені дії, які можуть бути розцінені як відновлення досудового розслідування, не має, а строк, протягом якого стороною обвинувачення вирішувалося питання про складання і направлення до суду нового обвинувального акту, відповідає критеріям розумності.

Крім того, звертає увагу на позицію ВС (справа № 135/1003/19 від 08.02.2023, провадження № 51-3167км22), в якому суд виклав чітку позицію про те, що повернення обвинувального акта для приведення його у відповідність вимогам КПК України не відновлює як досудове розслідування, так і подальше тривання строку досудового розслідування, тому в цьому аспекті значення має час надходження першого обвинувального акту до суду в межах чи поза межами строку досудового розслідування.

Тому, вважає, що, оскільки перший обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 був складений, підписаний та направлений в межах строку досудового розслідування, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а після повернення обвинувального акту досудове розслідування не відновлювалося і строки для складання нового обвинувального акту КПК України не визначені, тому ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обґрунтовано, в межах закону набули статусу обвинувачених.

Вважає надуманим і твердження суду про застосування зворотної дії в часі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42014000000001715 внесені 22.12.2014, тобто до введення в дію змін, що передбачають можливість закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування і підлягають застосуванню тільки до тих справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року, а тому застосувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України під час винесення ухвали Дарницьким районним судом м. Києва неможливо.

Окрім цього, звертає увагу й на те, що 17.04.2023 у судовому засіданні прокурор надав письмові заперечення на клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження і, після з`ясування позиції всіх учасників, колегія суддів видалилася до нарадчої кімнати для розгляду клопотання про закриття кримінального провадження. Оголошення рішення заплановано о 09-00 год. 18.04.2023, однак, в зазначений час до залу судового засідання зайшов тільки головуючий ОСОБА_13 та повідомив про те, що він заявляє самовідвід, водночас не оголосив причин та підстав такого рішення. Крім того, суддею зазначено, що про час та дату розгляду самовідводу буде повідомлено додатково. На цьому судове засідання завершилося, оголошення ухвали від 18.04.2023 ні ОСОБА_13 , ні будь-ким іншим з колегії суддів не відбулося.

Таким чином, вважає, що суддя ОСОБА_13 не перебував в нарадчій кімнаті щодо прийняття ухвали про закриття кримінального провадження та не приймав участі у винесенні такого рішення, що є істотним порушенням ч. 3 ст. 371 КПК України.

В апеляційній скарзі представник потерпілого АТ «Аграрний Фонд» - т.в.о. голови правління ОСОБА_14 , вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час судового розгляду захисниками заявлені клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд під час судового засідання заслухав думку всіх учасників справи з даного питання та видалився в нарадчу кімнату, при цьому повідомивши, що проголошення рішення з даного питання відбудеться 18.04.2023 о 09.00 год. Однак, 18.04.2023 колегія суддів у повному складі так і не вийшла з нарадчої кімнати для проголошення рішення, а лише головуючий суддя ОСОБА_13 , який повідомив про самовідвід в даній справі. Тобто, 18.04.2023 не було проголошено ухвали про закриття кримінального провадження, яка пізніше з`явилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Більш того, не оголошувалось короткого змісту фактичних обставин справи та резолютивної частини даної ухвали. При цьому, суд не міг роз`яснити змісту «постановленої» ухвали, порядку і строків її оскарження та не надав негайно її копії представнику цивільного позивача (потерпілих) та прокурору, що і унеможливлює надання її копії обвинуваченим та їх захисникам, тим самим, позбавив учасників судового розгляду можливості терміново ознайомитися з ухвалою суду.

Таким чином, вважає, що вказані порушення, допущені судом першої інстанції, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно є підставою для скасування ухвали.

Надалі апелянт наводить доводи щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, аналогічні тим, що містяться в апеляційній скарзі прокурора у провадженні.

На апеляційні скарги прокурора та цивільного позивача (потерпілого) від захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшли заперечення, згідно яких захисники не погоджуються з доводами поданих апеляційних скарг щодо незаконності і необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, у зв`язку з чим просять залишити її без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , які, підтримавши подані апеляційні скарги, також вказали й на те, що судове рішення ухвалено незаконним складом суду, тобто без участі головуючого судді, яке ним і не підписано, при цьому у матеріалах справи відсутній і технічний носій інформації за 18.04.2023 щодо оголошення ухвали суду від цієї ж дати, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а також заперечення захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 щодо поданих апеляційних скарг, які зазначили про те, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням вимог закону, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте цих вимог кримінального процесуального законодавства суд першої інстанції не дотримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, однією з підстав для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції, якщо судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Згідно з вимогами ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Зі змісту положень ч. 3 ст. 371 КПК України слідує, що судове рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Як регламентують приписи ст. 375 КПК України, судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, які входять до складу суддів. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Отже, виходячи з даних норм кримінального процесуального закону - судовий розгляд кримінального провадження закінчується ухваленням в нарадчій кімнаті судового рішення, яке повинно бути підписане суддею чи судом, який проводив судовий розгляд.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема даних журналу судового засідання від 17.04.2023 року, вбачається, що, після обговорення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, суд у складі головуючого - судді ОСОБА_13 , суддів колегії ОСОБА_15 та ОСОБА_16 о 16 год. 42 хв. видалився до нарадчої кімнати з наміром оголосити судове рішення о 9 год. 18.04.2023 року, про обізнаність чого свідчить розписка учасників провадження.

Надалі матеріали кримінального провадження містять заяву про самовідвід судді ОСОБА_13 , яка зареєстрована в канцелярії суду за вх. №24459 від 18.04.2023 року, та ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2023 року, де у вступній частині ухвали вказаний повний склад суду, проте вона підписана лише суддями колегії та не містить підпису головуючого - судді ОСОБА_13 .

Між тим, журнал судового засідання за 18.04.2023 року в матеріалах провадження відсутній, як і звукозапис судового засідання, а тому відтворити перебіг подій 18.04.2023 року у колегії суддів можливості не має.

Разом з тим, постановлення судового рішення - ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2023 року, яке підписано лише двома суддями з тих, котрі входять до складу колегії, якою здійснювався судовий розгляд кримінального провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 31 КПК України, у складі трьох суддів, вказує на його ухвалення незаконним складом суду, що, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування ухвали суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

На правильність даних висновків не можуть вплинути доводи сторони захисту під час апеляційного розгляду про те, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 18.04.2023 року міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, а тому вона є такою, що ухвалена складом суду, - бо в ухвалі, що міститься в Реєстрі, не відображається наявність в ній підписів суддів колегії, сама ж ухвала надіслана в Реєстр за електронним підписом судді колегії ОСОБА_15 , відповідно до її доповідної, що міститься в матеріалах провадження (т. 54 а.п. 257-258), що суперечить вимогам Положення

про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №25 від 02.04.2015 року.

Крім того, відповідно до положень ст. 129 Конституції України, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства.

Зазначений конституційний припис покладає на суд обов`язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечуються законність та інші основні засади судочинства.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 27 КПК України, дотримання гласності як загальної засади кримінального провадження забезпечується повним фіксуванням судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим.

Згідно ст. 108 КПК України, під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, який підписується секретарем судового засідання.

Однак, в порушення вказаних вимог, в матеріалах провадження відсутній технічний запис судового засідання чи журнал судового засідання з посиланням на технічний носій інформації за 18 квітня 2023 року щодо оголошення ухвали суду від цієї ж дати.

Також відсутня довідка про те, що у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування судового процесу не здійснювалося.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, яким, відповідно до положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що, відповідно до ст.ст. 409, 412, 415 КПК України, є підставою для скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку з чим, з огляду на доводи та апеляційні прохання прокурора у провадженні та представника потерпілого АТ «Аграрний Фонд» - т.в.о. голови правління ОСОБА_12 , апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

А тому, приймаючи рішення про скасування ухвали з підстав істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не перевіряє доводи апеляційних скарг прокурора у провадженні та представника потерпілого АТ «Аграрний Фонд» - т.в.о. голови правління ОСОБА_12 щодо відсутності законних підстав для закриття кримінального провадження, які необхідно перевірити суду під час нового розгляду та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону щодо процедури судового розгляду прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги прокурора у провадженні та представника потерпілого АТ «Аграрний Фонд» - т.в.о. голови правління ОСОБА_12 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року, якою кримінальне провадження № 42014000000001715 по обвинуваченню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ____________________ ____________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3