Справа № 2-332/10

Провадження № 2-332/10

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Разумовської О.Г.,

при секретарях Лівенцевій А.П., Лазарєвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - Третьої державної ОСОБА_2 нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, скасування рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради, скасування ордеру, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, скасування рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради, скасування ордеру.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги уточнили, просили суд встановити факт прийняття спадщини - 2/9 частини домоволодіння по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 17.10.2000; визнати за нею право власності на спадкове майно - 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві з часу прийняття спадщини - з 17.10.2000; скасувати рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради : від 26.05.2006 № 993 «Про прийняття квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві в комунальну власність та передачі її на баланс КЖЕП «Заводське-2», від 23.06.2006 № 1192 «Про надання квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві для заселення громадянина ОСОБА_4; скасувати ордер № 329 серії 006408 від 04.07.2006, виданий виконкомом ОСОБА_2 міської ради на вселення ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1, від позовних вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини 2/9 частини домоволодіння по вул. Пролетарській, 37 позивачка ОСОБА_1 відмовилась; зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, накладений в порядку забезпечення позову. Посилались на те, що ОСОБА_1 є спадкоємецею після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 17.10.2000, з якою позивачка проживала разом, так як мати тяжко хворіла та потребувала постійного догляду. Спадщину ОСОБА_1 фактично прийняла, вступивши в володіння майном, що входило до складу спадщини, однак виконком ОСОБА_2 міської ради своїми рішеннями від 26.05.2006 № 993 «Про прийняття квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві в комунальну власність та передачі її на баланс КЖЕП «Заводське-2», від 23.06.2006 № 1192 «Про надання квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві для заселення громадянина ОСОБА_4» зазначене нерухоме майно прийняв до комунальної власності, а в подальшому передав його для вселення ОСОБА_4, надавши останньому ордер № 329 серії 006408 від 04.07.2006 для заселення його та його дружини. Зазначеними діями відповідачами порушено права позивачки ОСОБА_1, оскільки вищевказане нерухоме майно належить їй як спадкоємиці за законом, а тому вона змушена була звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник зазначені позовні вимоги підтримали, обставини, викладені в позові підтвердили, прости суд задовольнити позов в повному обсязі,

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, мотивуючи тим, ще ОСОБА_2 міська рада діяла в межах своїх повноважень, в спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством. Просив суд відмовити у задоволенні позовний вимог.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволенні заперечував, посилаючись на те, що позивачка не є такою, що прийняла спадщину. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори до судового засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про слухання справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.10.2000 померла ОСОБА_5, мати позивачки. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємицею за законом є її дочка ОСОБА_1. ОСОБА_5 починаючи з 1987 року і до настання смерті фактично постійно проживая разом зі своєю дочкою, позивачкою ОСОБА_1, оскільки тяжко хворіла та потребувала постійного догляду.

При зверненні в усній формі ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори в Корабельному та Заводському районах з заявою про оформлення спадщини їй буя відмовлено у наданні свідоцтва про право на спадщину та запропоновано звернутися до Заводського районного суду м. Миколаєва про визнання права власності на спадкове майно.

До складу спадщини на час її відкриття входило майно: нерухоме майно- 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві, а також рухоме майно - особисті речі, меблі, коштовності, побутові пристрої, особисті папери спадкодавці. Спадкове майно було прийнято ОСОБА_1, оскільки вона вступила в його володіння. Зазначене підтверджується фактом постійного спільного проживання позивачки ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_5 , управлінням та володінням спадковим майном: використанням рухомого майна та нерухома майна, відсутністю письмової відмови від спадкового майна.

Відповідно до п.1 ч.1 cm. 549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час смерті спадкодавці) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до ч. З cm. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР 1963 року, cm. 1296 ЦК України, п.27, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 07.05.2008 «Про судову практику у справах спадкування» отримання особою свідоцтва про право на спадщину за її відкриття та строк звернення за ним є правом, а не обов’язком спадкоємця і граничним строком не обмежений, а тому твердження відповідачів стосовно безпідставності звернення позивачки до суду про встановлення факту спадщини та визнання права власності на спадкове майно суд вважає є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Наявними у справі письмовими матеріалами підтверджено, що Реута є спадкоємицею нерухомого майна - 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві.

Відповідно до cm. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до cm. 51 ЖК України виконком місцевої ради має право приймати рішення про надання громадянам житла лише того, яке є комунальною власністю територіальної громади.

За правилами спадкування ЦК України 1963 року, у раз відсутності спадкоємців, спадкове майно успадковує держава, а не територіальна громада м. Миколаєва. Відповідні державні органи з позовом до суду про передачу зазначеного нерухомого майна у державну власність не зверталися, відповідні судові рішення з цього приводу відсутні.

Відповідно до ст. ст. 51,59 ЖК України ордер на житлове приміщення може бути визнано недійсним в судовому порядку у випадку порушення прав інших громадян на зазначене в ордері житлове приміщення, неправомірні дії посадових осіб при вирішенні питань про надання житлового приміщення, а також в інших випадках надання житлових приміщень.

Відповідачі в судовому засіданні вказали на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.05.2006, зазначивши про те, що згідно з цим рішенням спадщина ОСОБА_5 є відумерлою, а відтак рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 26.05.2006 № 993 «Про прийняття квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві в комунальну власність та передачі її на баланс КЖЕП «Заводське-2» та від 23.06.2006 № 1192 «Про надання квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві для заселення громадянина ОСОБА_4» є законними.

Однак в судовому засіданні з’ясовано, що 27.12.2006 зазначене рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.05.2006 було скасовано апеляційним судом Миколаївської області, тому ні ОСОБА_2 міська рада, ні виконком ОСОБА_2 міської ради не є власниками 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві. Утримання зазначеного нерухомого майна в комунальній власності є безпідставним. Рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 26.05.2006 № 993 «Про прийняття квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві в комунальну власність та передачі її на баланс КЖЕП «Заводське-2», від 23.06.2006 № 1192 «Про надання квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві для заселення громадянина ОСОБА_4» є незаконними, а відтак надання ордеру № 329 серії 006408 від 04.07.2006, виданого виконкомом ОСОБА_2 міської ради на вселення ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 є неправомірним.

В ході розгляду справи в порядку забезпечення позову на спірне нерухоме майно накладено арешт.

Керуючись cm. 154 ЦП К України суд вважає за необхідне зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, накладений в порядку забезпечення позову.

Таким чином, на підставі cm. 321 ЦК України, ст. ст. 51,59 ЖК України суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись cm. cm. 208-218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - Третьої держави ОСОБА_2 нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщин, визнання права власності на спадкове майно, скасування рішення виконком ОСОБА_2 міської ради, скасування ордеру - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини - 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 17.10.2000.

Визнати право власності на спадкове майно - 2/9 частини домоволодіння (кв. № 3) по вул. Пролетарській, 37 в м. Миколаєві за ОСОБА_1 з час прийняття спадщини -з 17.10.2000.

Рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 26.05.2006 № 993 «Про прийняття квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по вул. Пролетарській, 37 в м Миколаєві в комунальну власність та передачі її на баланс КЖЕП «Заводське-2», від 23.06.2006 № 1192 «Про надання квартири №3 (2/9 частини домоволодіння) по в;. : Пролетарській, 37 в м. Миколаєві для заселення громадянина ОСОБА_4 Паел. Григоровича» - скасувати.

Ордер № 329 серії 006408 від 04.07.2006, виданий виконкомом ОСОБА_2 міської ради на вселення ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 скасувати.

Арешт з квартири АДРЕСА_2, накладений порядку забезпечення позову - зняти.

Рішення набирає чинності через 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області у строк та порядок, передбачений cm. cm. 294-296 ЦПК України.

Суддя О.Г. Разумовська