Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/379/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.12.2023смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Кривенко О.В.,

за участю секретаря Куш О.П.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника 3-ї особи Савіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «СПУТНІК» до до ОСОБА_4 , Селянського (фермерське) господарства «ОТАВА», треті особи Доманівська селищна рада, Вознесенського району, Миколаївської області, Головне управління держгеокадастру у Миколаївській області , Державний реєстратор Кумарівської сільської ради Первомайського району, Миколаївської області Васалатій Тетяна Миколаївна, Державний реєстратор Мостівської сільської ради Вознесенського району, Миколаївської області Тарасенко Аліна Євгеніївна про витребування про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «СПУТНІК» (далі – С(Ф)Г «СПУТНІК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , Селянського (фермерське) господарства «ОТАВА» (далі – С(Ф)Г «ОТАВА»), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Зеленоярської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області, Державного реєстратора Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Т.М., Державного реєстратора Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області Тарасенко А.Є. про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Вимоги позову мотивовано тим, що у 1997 році ОСОБА_5 засновав С(Ф)Г «СПУТНІК». Розпорядженням Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області № 98 від 14 квітня 1997 року йому у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства була надана земельна ділянка площею 50га на території Зеленоярівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було обрано керівником ФГ С(Ф)Г «СПУТНІК».

28 лютого 2020 року відділ Держгеокадастру у Доманівському районі Миколаївської області, звернувся з клопотанням до Головного управління Держеокадастру Миколаївської області про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50 га, яка була надана ОСОБА_5 , у зв`язку з його смертю.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11 березня 2020 року припинено право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Проте, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 грудня 2021 року, яке Південно-західним апеляційним господарським судом залишено без змін, було скасовано

наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою». Визнано за С(Ф)Г «СПУТНІК» право постійного користування на зазначену земельну ділянку.

Між тим, С(Ф)Г «СПУТНІК» позбавлено можливості користуватися вказаною земельною ділянкою, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 червня 2022 року № 303095498 власником земельної ділянки з 10 квітня 2020 року є громадянин ОСОБА_4 , якому земельна ділянка належить на праві приватної власності, їй присвоєний кадастровий номер 4822781500:10:000:0342, дата державної реєстрації відбулася 10.04.2020 року державним реєстратором Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Т.М.

Відповідач ОСОБА_4 є останнім набувачем вказаної земельної ділянки.

Перед ним, земельну ділянку 50 га. без відома С(Ф)Г «СПУТНІК» передали особам по 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Так, Управлінням Держгеокадастру, наказами про надання дозволу на виготовлення технічної документації за заявами 25 громадян, були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2.00 га ріллі, із цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства.

Згідно наказів надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою: №5137/0/14-20-СГ від 11.03.2020р. ОСОБА_6 ; №5138/0/14-20-СГ від 11.03.2020р. - ОСОБА_7 ; №4828/0/14-20-СГ від 10.03.2020p.- ОСОБА_8 ; №4959/0/14-20-СГ від 10.03.2020р.- ОСОБА_9 ; №5447/0/14-20-СГ від 11.03.2020р.- ОСОБА_10 ; №5149/0/14-20-СГ від 11.03.2020р. - ОСОБА_11 ; №5134/0/14-20-СГ від 11.03.2020р.- ОСОБА_12 ; №5150/0/14-20-СГ від 11.03.2020p.- ОСОБА_13 ; № 4834/0/14-20-СГ від 10.03.2020p.- ОСОБА_14 , 126/0/14-20-СГ від 11.03.2020р.- ОСОБА_15 ; №5132/0/14-20- СГ від 11.03.2020р, ОСОБА_16 ; №5140/0/14-20-СГ від 11.03.2020 р. ОСОБА_17 ; № 5141/0/14-20 -СГ від 11.03.2020р. - ОСОБА_18 ; №5130/0/14-20-СГ від 11.03.2020 p.- ОСОБА_19 ; №5146/0/14-20 - СГ від 11.03.2020 p.- ОСОБА_20 ; №5145/0/14-20- СГ від 11.03.2020р.- ОСОБА_21 ; №5144/0/14-20-СГ від 11.03.2020р. - ОСОБА_22 ; №5129/0/14-20 - СГ від 11.03.2020p.- ОСОБА_23 ; №4773/0/14-20-СГ від 10.03.2020р. - ОСОБА_24 ; №536/0/14-20 -СГ від 13.03.2020p.- ОСОБА_25 ; №4849/0/14-20-СГ від 10.03.2020 p.- ОСОБА_26 ; №4755/0/14-20-СГ від 10.03.2020p.- ОСОБА_27 ; №4844/0/14-20-СГ від 10.03.2020p.- ОСОБА_28 ; №4841/0/14-20 - СГ від 10.03.2020р.- ОСОБА_29 №4838/0/14-20-СГ від 10.03.2020 р.- ОСОБА_30 .

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 6097/0/14-20-СГ від 23.03.2020 року, «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення» всім вищеназваним особам були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надано у власність земельну ділянку загальною площею 50,0000 га. по 2 га кожному, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, а саме: ОСОБА_6 , 2 га, кадастровий номер 48781500:10:000:0338; ОСОБА_7 , 2 га, кадастровий номер 4822781500:10:000:0339; ОСОБА_8 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0336; ОСОБА_9 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0337; ОСОБА_10 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0321; ОСОБА_12 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0322; ОСОБА_11 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0326; ОСОБА_13 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0341; ОСОБА_31 2 га, кадастровий номер 4822781500:10:000:0329; ОСОБА_15 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0319; ОСОБА_16 - 2га. кадастровий номер

4822781500:10:000:0324; ОСОБА_17 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0320; ОСОБА_18 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0333; ОСОБА_19 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0317; ОСОБА_20 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0335; ОСОБА_21 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0334; ОСОБА_22 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0327; ОСОБА_23 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0325; ОСОБА_24 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0330; ОСОБА_25 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0332; ОСОБА_26 – 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0323; ОСОБА_27 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0328; ОСОБА_28 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0388; ОСОБА_29 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0331; ОСОБА_32 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0334.

Як зазначено в наказі право власності у вказаних громадян виникло з моменту державної реєстрації.

Через повіренну особу, ОСОБА_33 , всі земельні ділянки по 2 га , власниками яких ні би стали 25 осіб, через приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорну Людмилу Сергіївну по договорам купівлі-продажу, були відчужені відповідачу - ОСОБА_4 .

В свою чергу, ОСОБА_4 в квітні 2020 року, знову звертається з заявою до Управління Держгеокадастру в Миколаївській області, де відповідним наказом, всі 25 земельних ділянок, власником яких він став, об`єднують в одну земельну ділянку, розміром в 50 гектарів та їй присвоється кадастровий номер 4822781500:10:000:0342.

Зазначає в позові, що спірна земельна ділянка вибула із володіння С(Ф)Г «СПУТНІК» не з волі останнього, а іншим шляхом, тобто прийняттям незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.03.2020 року № 5155/0/14-20 -СГ, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 50.00 га. надане ОСОБА_5 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія 1- МК № 003890, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею від 29.07.1997 року за № 165, розташовану в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Станом на теперішній час СФГ «Спутнік» є діючим, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань від 20.06.2022 року.

Позивач не може вказаною земельною ділянкою користуватися, оскільки земельна ділянка        знаходиться у власності та користуванні іншої особи, обмежена орендною, оскільки ОСОБА_4 уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номеро 4822781500:10:000:0342 в розмірі 50 га з СФГ 'ОТАВА', розташованого за адресою, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівське, керівником якого являється ОСОБА_34 . Вказаний договір оренди земельної ділянки укладений строком на 7 років і зареєстрований державним реєстратором Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області Тарасенко А.Є.

Посилаючись на викладене, С(Ф)Г «СПУТНІК» просив суд витребувати у ОСОБА_4 вищезазначену земельну ділянку та передати її у користування С(Ф)Г «СПУТНІК». Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в розмірі 50 га укладеного між ОСОБА_4 та С(Ф)Г «ОТАВА».

Одночасно з позовом С(Ф)Г «СПУТНІК» подало заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, реєстраційний номер об`єкта

нерухомого майна № 2069969448227, розташовану в межах території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району Миколаївської області (зареєстрований власник ОСОБА_4 ), заборонивши вчиняти будь-які дії направлені на відчуження вказаного нерухомого майна до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02.02.2023року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Доманівського районного суду від 04.10.2022 року замінено заінтересовану особу Зеленоярську сільську раду Доманівського району Миколаївської області на її правонаступника Доманівську селищну об`єднану територіальну громаду (вул.Центральна, 48, смт Доманівка, ЄДРПОУ 04376386.

Відповідач ОСОБА_4 через представника подав до суду відзив, в якому просив повністю відмовити в задоволені позову, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту, позивач не обґрунтовав яким саме чином відповідач ОСОБА_4 перешкоджає йому користуватись земельною ділянкою. Якщо таке порушення його прав є, то воно виникло ще 14.04.1997 року, строк позовної давності за такою вимогою минув 14.04.2000р, позивачем не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, не зазначено кадастровий номер спірної земельної ділянки, каталог координат цієї земельної ділянки, докази закріплення меж земельної ділянки в натурі, інші докази, які підтверджують що спір стосується однієї й тієї ж земельної ділянки. Надана позивачем копія рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021р. по справі №915/1216/21 не має преюдиційного значення. Відповідно, з моменту переходу права власності на земельну ділянку до фізичних осіб у яких відповідач ОСОБА_4 придбав їх земельні ділянки та об`єднав їх в одну земельну ділянку з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, право користування земельною ділянкою можна оформити лише у вигляді договору оренди, однак позивач не надав до позову докази звернення до відповідача ОСОБА_4 з пропозицією укладення договору користування земельною ділянкою. Якщо в позові було б заначено ці питання, можливо позивач визнав би позов обгрунтованим та самостійно відновив порушене право, однак позивач фактично побавляє відповідачів поновити його право.

В додаткових письмових поясненнях представник відповідача ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оспореними реєстраційним діям передує невирішений спір між сторонами про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою. Позивач не оспорює правомірність придбання земельних ділянок у власність 25 громадянами, не оспорює правочин згідно якого ОСОБА_4 придбав у власність земельну ділянку, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В судовому засіданні представники позивача С(Ф)Г 'СУПУТНІК' Капінос В.І. та його адвокат Лукіянчин П.П. позов підтримали, просили його задовольнити з підстав зазначених в позові.

ОСОБА_1 , як голова С(Ф)Г в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка надана С(Ф)Г 'СУПУТНІК' у постійне користування розміром 50 га в межах території Зеленоярської сільської ради, яка постійно засівалась, оброблялась та використовувалась за цільовим призначенням , була оброблена та засіяна іншим ФГ, а саме СФГ 'ОТАВА'. С(Ф)Г 'СУПУТНІК' позбавлене можливості господарювати на земельній ділянкі, користуватись нею, здійснювати обробіток, збирати урожай та отримувати прибуток, вибула із користування без законних підстав, тому просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що С(Ф)Г«СПУТНІК» позбавлено можливості користуватись земельною ділянкою, яка обтяжена орендою, у власність ОСОБА_4 земельна ділянка потрапила без законних підстав, а саме на підставі наказу Геокадастру, який визнанний рішеннями Господарського суду незаконним. Бажаючи призначити земельно-технічну експертизу, ним неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів, як від відповідача ОСОБА_4 , так і від державних органів, а саме витребування технічної документації на на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, що позбавляє можливості провести вказану експертизу, оскільки відповідач ухиляється від її проведення, не надаючи технічну документацію чи докази її знищення, а саме акт пожежі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Белік С.В. в позові просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та в письмових поясненнях. В судовому засіданні пояснив, що позивачем обрано неврний спосіб захисту та відсутній предмет спору, позов є безпідставним а не необгрутнованим.

Представник відповідача – С(Ф)Г «ОТАВА» в судове засідання не з`явився, неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, відзиву чи заперечень не направляв.

Представник 3-ї особи Доманівської селищної ради Миколаївської області Савін Д.С. в судовому засіданні пояснив, що Доманівською селищною радою та землевпорядною організацією здійснюється контроль за землями, розташованими на території селищної ради, до якої відноситься землі в межах Зеленоярської сільської ради Доманівськог району. Спеціалістами селищної ради, в тому числі землевпорядником було проведено обстеження земельної ділянки, розміром 50 га, яка перебувала у постійному користуванні С(Ф)Г 'СПУТНІК', головою якого є ОСОБА_1 , в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області та яка на даний час перебуває в оренді С(Ф)Г 'ОТАВА', голова якого ОСОБА_35 . Жодних накладень іншими земельними ділянками не було, інші суміжні користувачі земельної ділянки не пред`являли до сільської ради жодних претензій чи скарг щодо порушення їх прав. Не заперечує проти задоволення позовних вимог С(Ф)Г 'СПУТНІК', оскільки позивача позбавлено права користування земельною ділянкою.

Треті особи Державний реєстратор Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Т.М., Державний реєстратор Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області Тарасенко А.Є. в судове засідання не з`явилися, будучи поідомленими про час та місце його проведення, заперечень не надіслали.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, надіслав заперечення, згідно яких вважає, що позивачем не додано жодних доказів того, що спірна земельна ділянка, а також та, яку Господарським судом було визнано право постійного користування за позивачем, є тією ж земельною ділянкою за відповідними індвідуальними ознаками, у позивача відсутні правові підстави для витребування земельної ділянки, оскільки останній не є та ніколи не був її власником.

Суд, заслухавши пояснення позивача голову С(Ф)Г 'СУПІТНІК', представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_36 , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-МК №003890 від 29.07.1997  ОСОБА_5 на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації Доманівського району Миколаївської області №98 від 14.04.1997 надана у постійне користування земельна ділянка площею 50,00 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Зеленоярської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №165.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5

25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було обрано керівником ФГ С(Ф)Г «СПУТНІК»

Відповідно до п. 1.4 Статуту (затвердженого протоколом загальних зборів селянського (фермерського) господарства "Спутнік" №1 від 25.10.2016), засновником господарства є ОСОБА_1 .

Членами господарства є ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 (п. 1.5 Статуту).

Відповідно до п. 1.9 Статуту господарство створене з метою ведення сільськогосподарського виробництва в особі самого виробництва. Членами селянського (фермерського) господарства вважаються подружжя, діти, батьки та інші члени сім`ї, які разом ведуть господарство. Членами селянського (фермерського) господарства є особи в т.ч. рідня, що працюють в ньому по договору.

Головною метою діяльності Господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки та здійснення інших видів діяльності (п. 2.1 Статуту).

На ім`я голови Господарства відповідно до законодавства України видаються документи, що засвідчують право власності або користування землею (п. 3.4 Статуту).    

Відповідно до п. 5.1 Статуту, до земель Господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником Господарства та його членами у власність, постійне користування та надані Господарству в оренду.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань С(Ф)Г "СПУТНІК", ідентифікаційний код юридичної особи 24787536, зареєстроване як юридична особа.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №5155/0/14-20-СГ від 11.03.2020 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" вирішено вважати припиненим право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, надане громадянину ОСОБА_5 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія І-МК №003890, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №165 від 29.07.1997, розташованому в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, віднести земельну ділянку загальною площею 50,00 га до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 року (справа № 915/1216/21 ), яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 року залишено без змін, було задоволено позов С(Ф)Г «СПУТНІК» та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №5155/0/14-20-СГ від 11.03.2020р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та визнано за Фермерським господарством "Селянське (фермерське) господарство "Спутнік" (56401, с. Зброшкове, Доманівський район, Миколаївська область, 56401, код ЄДРПОУ 24787536) право постійного користування на земельну ділянку площею 50,00 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Зеленоярської сільської ради, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_5 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії 1-МК№ 003890 від 29.07.1997 року, на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 року №98.

Постановою Верховного Суду від 07.09.2022 року Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 року (справа № 915/1216/21), та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 року (справа 915/1216/21) залишені без змін.

Представник відповідача заперечував, що вказані Рішення Господарських судів є преюдиціальним, оскільки встановлені ними факти не мають значення для вирішення вказаної справи та не стосувались відповідача ОСОБА_40 , який не був учасником провадження.

В той же час, щодо встановлення преюдиції, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року, справа №917/1345/17, провадження № 12-144гс18, зазначено, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо

якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року, справа № 753/11000/14-ц, провадження № 61-11сво17, зазначив, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року по справі №916/1041/17).

Отже, вказані рішення Господарських судів мають доказове значення для вирішення цивільної справи, оскільки докази - дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.06.2022 року № 303095498 являється громадянин ОСОБА_4 .

Вказана земельна ділянка належить йому на праві приватної власності, їй присвоєний кадастровий номер 4822781500:10:000:0342. Як вбачається з вказаної довідки дата державної реєстрації відбулася 10.04.2020 року державним реєстратором Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Тетяною Миколаївною.

Згідно Наказу від 23.03.2020 року № 6097/0/14-20 СГ 'Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення', , виданого першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надано у власність земельні ділянки загальною площею 50 гектар громадянам України із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, а саме: ОСОБА_6 , 2 га, кадастровий номер 48781500:10:000:0338;

ОСОБА_7 , 2 га, кадастровий номер 4822781500:10:000:0339; ОСОБА_8 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0336; ОСОБА_9 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0337; ОСОБА_10 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0321; ОСОБА_12 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0322; ОСОБА_11 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0326; ОСОБА_13 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0341; ОСОБА_31 2 га, кадастровий номер 4822781500:10:000:0329; ОСОБА_15 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0319; ОСОБА_16 - 2га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0324; ОСОБА_17 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0320; ОСОБА_18 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0333; ОСОБА_19 - 2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0317; ОСОБА_20 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0335; ОСОБА_21 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0334; ОСОБА_22 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0327; ОСОБА_23 - 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0325; ОСОБА_24 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0330; ОСОБА_25 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0332; ОСОБА_26 – 2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0323; ОСОБА_27 -2 га. кадастровий номер 4822781500:10:000:0328; ОСОБА_28 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0388; ОСОБА_29 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0331; ОСОБА_32 -2 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0334.

Право власності у вказаних громадян виникло з моменту державної реєстрації цього права.

04.04.2020 року на підставі договору купівлі-продажу приватний нотаріус Чорна Л.С., зареєструвала договір купівлі-продажу між ОСОБА_41 від імені якої діє її представник ОСОБА_42 та між ОСОБА_4 , який купив у ОСОБА_6 , земельну ділянку 2 га, кадастровий номер 48781500:10:000:0338 , яка належить останній на підставі права власності та право зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно Державним реєстратором Чорно Л.С. 25.03.2020 року за номером запису про право власності 36113590, реєстраційний номер нерухомого майна 20629556548227 , згідно Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.03.2020 року № 205766896.

Від представника відповідача ОСОБА_4 не надійшло заперечень та доводів щодо заперечення та оспорювання купівлі-продажу ним земельних ділянок у громадян по 2 га, загальним розміром 50 га.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 50 га кадастровий номер 4822781500:10:000:0342 власником якого являється ОСОБА_4 , вбачається, що підставою для державної реєстрації є заява про об`єднання земельних ділянок, серія та номер б/н, виданий 08.04.2020 року, видавник ОСОБА_4 , відомості з ДЗК, серія та номер 19322584, виданий 10.04.2020 року, видавник: Державний земельний кадастр.

Об`єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку розміром 50 га також не заперечувалась представником відповідача ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номеро 4822781500:10:000:0342 в розмірі 50 га з СФГ «ОТАВА, розташованого за адресою, Миколаївська область, Доманівський район, с. с. Богданівське, керівником якого являється ОСОБА_34 . Вказаний договір оренди земельної ділянки укладений строком на 7 років і зареєстрований державним реєстратором Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області Тарасенко Аліною Євгеніївною.

Судом досліджено в судовому засіданні акт обстеження земельної ділянки площею 50 га , який був проведений робочою групою, створеною за розпорядженням селищного голови Доманівської селищної ради від 10.11.2022 року, у складі ОСОБА_43 - завідувача сектору погосподарського обліку відділу економіки, розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради, Миколаївсткої області, ОСОБА_44 , головного спеціаліста сектору земельних відносин відділу економіки, розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради, депутата Доманівської селищної ради Томича Р.М. та представника ОСОБА_1 , в якому зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в саме тих межах є тією самою земельною ділянкою, яка належить на праві постійного користування С(Ф)Г 'СУПУТНІК' (голова ОСОБА_1 ), орендарем вказаної земельної ділянки є С(Ф)Г 'ОТАВА', де орендодавець ОСОБА_4 , строк дії договору до 18.04.2017 року. У період з 2020 року по 2011 рік на земельній ділянкі за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 були засіяні сільськогосподарські культури — з 2019 р по 2020 рік було посіяно озимий ячмінь (10 га) , озима пшениця 35 (га) С(Ф)Г 'СУПУТНІК', з 2020 р по 2021 рік було посіяно ріпак, з 2021 р — по 2022 р. було посіяно озиму пшеницю.Станом на 01.11.2022 року на даній земельній ділянкі проведено обробіток грунту шляхом дискування.

Акт обстеження був призначений за клопоптанням представника позивача ОСОБА_2 , про витребування доказів , про що не заперечував представник 3-ї особи Доманівської селищної ради. Представник позивача посилався на неможливість іншим шляхом здобути докази за відсутності технічної документації, з дня надходження позову до суду з 04.07.2022 року справа неодноразово призначалась до розгляду, але відповідач ОСОБА_4 в судове засідання за викликами не з`являвся, відзиву та заперечень не подавав, не подавав докази, технічну документацію та на пояснення 3-ї особи, Головного управління Держгеокадастру, які заперечували, що спірна земельна ділянка, а також та, яку Господарським судом було визнано право постійного користування за позивачем, є тією ж земельною ділянкою за відповідними індвідуальними ознаками.

Представник відповідача ОСОБА_3 вважав неналежним та недопустимим доказом вказаний акт обстеження від 10.11.2022 року, оскільки він проведений неуповноваженими особами, без спеціальних знань, без повідомлення відповідача, без встановлення меж та координат.

З приводу акта обстеження судом було допитано свідків, які приймали участь в обмтеженні на місцевості.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 пояснив, що працював на посаді завідувача сектору погосподарського обліку відділу економіки , розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради був присутнім при обстеженні земельної ділянки на місцевості. З метою запросити для прийняття участі в обстеженні 10.11.2022 року представника орендаря С(Ф)Г 'ОТАВА' голови ОСОБА_46 члени робочої групи заїхали до нього додому, але вийшов його син та повідомив, що батько важко хворий та не бажає їхати для обстеження. Обстеживши земельну ділянку було встановлено, що земельна ділянка площею 50 га за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 є тією самою ділянкою яка належить на праві користування Капіносу В.І. С(Ф)Г 'СУПУТНІК' , орендарем вказаної земельної ділянки є Селянське(фермерське) господарство 'ОТАВА' та розташована в одних межах, інших земельних ділянок таким розміром та на вказаній території Зеленоярської сільської ради не має.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 пояснила, що працює на посаді головного спеціаліста сектору земельних відносин відділу економіки, розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради та була присутньою при обстеженні земельної ділянки на місцевості. З метою запросити для прийняття участі в обстеженні представника С(Ф)Г 'ОТАВА' ОСОБА_46 заїхали до нього додому, але вийшов син та повідомив, що батько хворий та відмовився їхати на поле. Оглянувши земельну ділянку було встановлено, що земельної ділянки площею 50 га за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 тією самою ділянкою яка належить на праві користування ОСОБА_1 СФГ 'СУПУТНИК' , орендарем вказаної земельної ділянки є С(Ф)Г 'ОТАВА', яке

засівало вказану земельну ділянку з 2020 року по 2022р. Межові знаки були відсутні, ділянка була задискована, зібрана пшениця, видно була стерня. Карта викопіювання була закрита у звязку з воєнним станом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48 пояснив, що є депутатом Доманівської селищної ради та був присутній при обстеженні земельної ділянки на місцевості. З метою запросити для прийняття участі в обстеженні представника СФГ 'ОТАВА' заїхали до нього додому, але вийшов син та повідомив, що батько хворий та відмовився їхати на поле, пояснивши що це спірна земльна ділянка. Оглянувши земельну ділянку було встановлено, що земельної ділянки площею 50 га за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 є тією самою ділянкою яка належить на праві користування ОСОБА_1 С(Ф)Г 'СУПУТНІК' , орендарем вказаної земельної ділянки є С(Ф)Г 'ОТАВА', яке засівало вказану земельну ділянку з 2020 року по 2022р. Межові знаки були відсутні, ділянка була задискована, видно була стерня.

Представник позивача ОСОБА_2 заявляв в судовому засіданні про необхідність призначення земельно-техічної експертизи, на що представник відповідача ОСОБА_3 заперечував.

Під час судового розгляду виникла необхідність дослідити технічну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342.

Представник позивача ОСОБА_2 звертався з адвокатським запитом до відповідача ОСОБА_4 , його представника та просив надати для ознайомлення належним чином завірену копію технічної документації на земельну ділянку площею 50 га з кадастрвим номером кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в межах теритоії Зеленоярської сільської ради (Домманівської селищної), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 а також надати для огляду в суді оригінал технічної документації.

Також, представник позивача ОСОБА_2 звертався з адвокатським запитом до відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаїській області та просив надати для ознайомлення належним чином завірену копію технічної документації на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в межах території Зеленоярської сільської ради (Домманівської селищної ради) , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 а також надати для огляду в суді оригінал технічної документації та належно завірену копію технічної документації на земельну ділянку розміром 50 га надану ОСОБА_5 , копію карти місцезнаходження земельних ділянок на території Зеленоярської (Доманівської селищної ради)

Заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на адвокатський запит у листі повідомила, що станом на 18.04.2023 року технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в межах території Зеленоярської сільської ради (Доманівської селищної) , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 до місцевого Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель не надходила. Розробником вказаної технічної документації був ФОП ОСОБА_49 .

Начальником відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаїській області на адвокатський запит 22.03.2023 року № 594/22-23 було надано копію 'Проекту відведення земельних ділянок ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_5 для ведення слянських (фермерських) господарств із земель запасу в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Місцезнаходження та графічні матеріали земельної ділянки ОСОБА_5 вказані у вищевказаному Проекті землеустрою. У відповіді на запит зазначено, що сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов`язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель в електронному виді у місячний строк після її затвердження, станом на 22.03.2023 року технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 50 га з кадастрвим номером кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в межах теритоії Зеленоярської сільської ради

(Доманівської селищної) , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 до місцевого Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель не надходило.

Згідно клопотання представника позивача про витребування доказів ухвалою суду було витребувано у відповідача ОСОБА_4 та у ФОП ОСОБА_52 належно завірену копію технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в межах території Зеленоярської сільської ради (Доманівської селищної) , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Відповідачем ОСОБА_4 направлена заява про неможливість надання витребуваних доказів у зв`язку з пошкодженням будівлі в якій знаходилась документація ОСОБА_4 , можливо вона втрачена.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від ФОП ОСОБА_52 також не надійшла витребувана судом технічна документація на земельну ділянку.

Отже, судом постановлено ухвалу про витребування доказів та зобов`язано відповідача ОСОБА_4 надати суду технічну документацію, тобто позивачем вживалися заходи для витребування необхідних доказів.

Вимоги ухвали відповідачем ОСОБА_4 виконані не були, проти проведення експертизи представник позивача заперечив.

Невиконання вимог ухвали суду та ненадання витребуваних документів, в свою чергу, унеможливило проведення земельно-технічної екпертизи.

Згідно положень частини першої статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій.

Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним.

Представник відповідача ухилявся від виконання ухвали суду про витребування технічної документації, тривалий час ігнорував вимоги ухвали суду, повідомив про знищення оригіналу технічної документації, відсутність копій, однак доказів пожежі, яка знищила оригінал документу та його копій суду не надав.

Згідно із частиною 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або у разі неподання таких доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд врахувує як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Окрім того, дослідивши надані позивачем письмові докази: проект відведення земельних ділянок ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_5 для ведення селянських (фермерських) господарств із земель запасу в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 17.06.1997 року, викопіювання з кадастрової карти земельної ділянки площею 50 га, переданої для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 , які межують із землями ОСОБА_53 та КСП 'Авангард', акт

про встановлення меж земельних ділянок та встановлення межових знаків, план зовнішніх меж землекористування доданий до Державного акту на право постійного користування земелею, визаного ОСОБА_5 , викопіювання з Публічної кадастрової карти, акт обстеження земельної ділянки, оцінює всі докази в їх сукупності.

Також у відзиві, який міститься в матеріалах справи, представник відповідача зазначав, що 'відповідно, з моменту переходу права власності на земельну ділянку до фізичних осіб у яких відповідач ОСОБА_4 придбав їх земельні ділянки та об`єднав їх в одну земельну ділянку з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, право користування земельною ділянкою можна оформити лише у вигляді договору оренди, однак позивач не надав до позову докази звернення до відповідача ОСОБА_4 з пропозицією укладення договору користування земельною ділянкою. Якщо в позові було б заначено ці питання , можливо позивач визнав би позов обгрунтованим та самостійно відновив порушене право, однак позивач фактично побавляє відповідачів поновити його право' (а.с. 231)

Відповідно до частини першої статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмовий відзив на позов, в якому викласти свою позицію щодо заперечення проти позовних вимог із зазначенням доказів, що підтверджують його незгоду з позовними вимогами. Заперечуючи проти позову, відповідач не лише захищається, але й створює умови для якісної роботи суду, допомагає встановити характер спірних правовідносин, закон, який їх регулює, факти, які необхідно встановити і які лежать в основі вимог і заперечень, коло осіб, що мають брати участь у справі.

Беручи до уваги відзив, в якому відповідач висловив свою позицію щодо позовних вимог, не порушувалось питання щодо проведення експертизи

Також, представник відповідача при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову в апеляційній інстанції та в клопотанні про застосування зустрічного забезпечення у цій справі від 06.02.2023 року, посилався на те, що позивачем не надано жодного доказу наміру власника земельної ділянки щодо її відчуження, забезпечення позову накладено за немайновим позовом, та першкоджає вчиняти господарьську дяльність. В заяві про зустрічне забезпечення позову зазначив, що власник майна ОСОБА_4 позбавлений можливості укласти новий договір оренди землі, в тому числі і з позивачем, який своїм позовом виразив бажання отримати земельну ділянку в користування.

Згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Глава 29 ЦК України в тому числі, регулює поняття негаторних і віндикаційних способізахисту.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної

влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав".

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року у справі № 372/2876/17 зазначено: «Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку».

Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної

ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).

Всупереч вказаним нормам  в ЗК України відповідачі та треті особи у справі не надали суду доказів того, що уповноважений орган прийняв рішення за згодою СФГ 'СУПУТНІК, як постійного землекористувача, про вилучення у нього земельної ділянки, яка згодом передана у власність ОСОБА_4 та згодом в орендуС(ФГ) 'ОТАВА', або суд ухвалив відповідне рішення.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Тобто, територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру без додержання встановлених законодавством процедур втрутився у право позивача на мирне володіння його майном, яким є земельна ділянка, надана йому у постійне (безстрокове) користування для здійснення його діяльності.

Наслідком цього стала неможливість здійснення позивачем свого права на спірну земельну ділянку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це конституційне обмеження повною мірою поширюється на територіальні органиДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яким, зокрема, являється Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Так, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 27 січня2021 року у справі № 175/4348/17.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України)

Виходячи із зазначенених норм матеріального права суд вважає, що постійний користувач, як і власник майна, наділений правомочністю витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому, закон не передбачає, що витребування майна може відбуватися виключно шляхом витребування такого майна у власність. Закон, наділяючи постійного користувача правомочністю витребування майна з чужого незаконного володіння, передбачає витребування цього майна в наявний у особи правовий титул (в постійне користування, сервітут, емфітевзис, суперфіцій).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 і № 200/606/18, від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц , від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20, від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18).

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав».

Так Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах у справах про земельні спори виснувала, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (п. 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (п. 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (п. 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (п. 52). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia- «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (п. 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (п. 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (п. 101) тощо). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 109).

З вказаних підстав суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність позивачу звернутись з іншим способом захисту, зокрема визнати незаконним Наказ 'Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення'.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, ч. 2 ст. 5 ЦПК України»).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою позицію стосовно ефективності способу захисту суб`єктивних прав, свобод та інтересів, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови: від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року

у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Зокрема, у пунктах 6.6. 6.7. постанови від19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 Велика Палата Верховного Суду вказала: «6.6.Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати:

1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

6.7. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом».

У цій справі предметом судового захисту є порушене право позивача на постійне користування наданою йому із земель державної власності земельною ділянкою.

За визначенням, яке містить ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою це правоволодіння і користуванняземельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права державної або комунальної власності. При цьому суб`єкт такого права є володільцем і користувачем наданої йому земельної ділянки.

Внаслідок протиправної передачі спірної земельної ділянки у власність та державної реєстрації цього права позивач позбавлений можливості реалізувати своє право володіння і користування земельною ділянкою.

Враховуючи специфіку нерухомих речей в обороті, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові або його законному користувачу. Останній на підставі норм ст. 388 ст. 396 ЦК України має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

З огляду на те, що позивач протиправно позбавлений права володіння земельною ділянкою, суд вважає, що пред`явлення позивачем віндикаційного позову є визначеним законом та ефективним способом захисту порушеного права.

Спірна земельна ділянка може бути витребувана у добросовісного набувача, яким є ОСОБА_4 , оскільки вона вибула з володіння С(Ф)Г 'СУПУТНІК', якому земельна ділянка була передана у володіння та користування власником (державою), не з волі останнього внаслідок протиправного рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Що стосується державної реєстрації земельної ділянки , кадастровий номер 4822781500:10:000:0342 на ОСОБА_4 то за висновками Постанови ВС № 686/25728/19 від 16/06/2021 року (провадження № 61-18518св20) , державна реєстрація не є способом набуття

права власності, вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав, а тому підлягає скасуванню, оскільки є похідною від юридичного факту на підставі якого виникають, припиняються чи переходять речові права.

Таким чином підлягає скасуванню не тільки право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , а також і договір оренди вказаної земельної ділянки укладений ним з С(Ф)Г «ОТАВА» .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням судом позовних вимог понесені позивачем витрати із сплати позивачем судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі в рівних частиках, з кожного з відповідачів в розмірі по 6995 грн.

Керуючись ст.ст.13, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд 

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «СПУТНІК» - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, яка розташована на території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області та передати у користування Фермерському господарству «Селянське (фермерське) господарство «СПУТНІК» (56401, с. Зброшкове, Доманівського району, Миколаївської області, код ЄДРПОУ 24787536)

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, вчинену державним реєстратором Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Тетяною Миколаївною 10.04.2020 року ( номер запису про право власності 36263058).

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в розмірі 50 га між ОСОБА_4 та

СФГ «ОТАВА, розташованого за адресою, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівське, зареєстрований державним реєстратором Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області Тарасенко Аліною Євгеніївною 23.04.2020 року ( номер запису про інше речове право 36351923).

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та СФГ 'ОТАВА' судові витрати по 6995 грн. з кожного на користь позивача Селянського (фермерського) господарства «СПУТНІК».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.12.2023 року

Суддя : О. В. Кривенко