ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/5449/23 пров. № А/857/17824/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача                                                                 Шинкар Т.І.,

суддів                                                                                   Іщук Л.П.,

                                                                                             Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Лунь З.І.) з питань заміни відповідача та боржника, постановлену у письмовому проваджені в м.Львові 27 вересня 2023 року у справі №380/5449/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (далі – Товариство) звернулося в суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.03.2023 № 6272 про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; -зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, яке набрало законної сили, позов задоволено.

13.09.2023 Товариство подало заяву про заміну відповідача та боржника в адміністративній справі №380/5449/23, вказавши, що з 13.10.2020 ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» знаходиться на обліку як платник податків за основним місцем в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області (Вознесенівська ДПІ). З урахуванням пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача з боку органів державної влади та виключення необхідності повторно звертатися до суду, просить замінити відповідача та боржника у справі з Головного управління ДПС у Львівській області на Головне управління ДПС у Запорізькій області, а саме в частині зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. Суд першої інстанції вказав, що обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Суд першої інстанції зазначив, що у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не є процесуальним правонаступництвом в розумінні положень КАС України, а тому суд не має підстав замінювати боржника у виконавчому провадженні на іншу особу, яка має самостійну правосуб`єктність, але не була залучена до розгляду справи, а отже, має право заявляти інші заперечення та доводи проти позовних вимог, які не були предметом судового дослідженні при розгляді справи за участі первісного відповідача.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та прийняти нову, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Наказом від 19.09.2022 року №645 у зв`язку з продовженням строку дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану, відповідно до пункту 11 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами), за ГУ ДПС у Львівській області було закріплено виконання повноважень за ГУ ДПС у Запорізькій області, передбачених положеннями про головні управління ДПС у Донецькій, Запорізькій (крім підпунктів 9 (у частині виконання наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, (далі - наказ № 225) щодо розгляду заяв платників податків та відповідних документів щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків і прийняття відповідних рішень, а також у частині підакцизного податку), 10 (у частині акцизного податку), 11 (у частині реалізації матеріалів фактичних перевірок (прийняття ППР) у межах компетенції підрозділів контролю за підакцизними товарами та податкового аудиту, камеральних перевірок з акцизного податку), 23 та 25 пункту 4), Луганській» Миколаївській (крім підпункту 9 (у частині виконання наказу № 225 щодо розгляду заяв платників податків та відповідних документів щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків і прийняття відповідних рішень), підпункту 11 (у частині реалізації матеріалів документальних позапланових перевірок, що проводяться за зверненням платника податків» при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи (прийняття ППР)) пункту 4), Харківській (крім підпунктів 1 - 6, 8 - 1 і, 14 - 21, 23, 25, 31, 36 пункту 4) областях, Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, затвердженими наказом № 643. Скаржник вказує, що наказом ДПС України від 19.04.2022 №260 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173», виконання вищезазначених повноважень було закріплено за Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з 24.04.2023. Скаржник зазначає, що на стадії судового розгляду справи до винесення рішення, а саме 12.05.2023 року представник ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» через АІС «Електронний суд» подавав клопотання про залучення співвідповідача ГУ ДПС у Запорізькій області та заяву про уточнення позовних вимог, щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Скаржник зазначає, що вказані клопотання та заява від 12.05.2023 року залишились судом без розгляду. Скаржник вважає, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №380/5449/23 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладноїрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.03.2023 №6272 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» судовий збір у розмірі 5368 грн.00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 та частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника) та полягає у вступі на її місце правонаступника. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво може бути універсальним (до правонаступника переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше) або частковим (від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі суб`єктивні права або обов`язки, зокрема, у результаті відступлення права вимоги).

Необхідними передумовами заміни судом сторони виконавчого провадження, є, зокрема, факт відкриття виконавчого провадження у встановленому законодавством порядку, набуття сторонами у справі, рішення в якій підлягає примусовому виконанню, статусу сторін виконавчого провадження (стягувача, боржника), а також факт вибуття сторони (смерть громадянина, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу) та перехід її прав і обов`язків до іншої фізичної або юридичної особи.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України   допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Тобто, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.10.2019 (справа №812/1408/16), від 27 травня 2021 року (справа №2а/1215/98/2012).

Так, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 19.09.2022 № 645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС»» (далі - наказ ДПС № 645), у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС, відповідно до пункту 1 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами), були внесені зміни до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС». Ключовими змінами є закріплення повноважень за територіальними органами ДПС, які будуть виконувати повноваження територіальних органів, в роботі яких встановлено простій.

Згідно з наказом ДПС № 645, закріплено виконання повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях та м. Києві, ГУ ДПС у Житомирській області, ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області, ГУ ДПС у Луганській області, ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДПС у Сумській області, ГУ ДПС у Київській області, ГУ ДПС у Миколаївській області, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, ГУ ДПС у Чернігівській області, а саме повноважень, проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово-господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1.

Таким чином, з 20.09.2022 повноваження з розгляду питань про відповідність платника податку критеріям ризиковості були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Львівській області.

Наказом ДПС України від 19.04.2022 №260 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173», виконання вищезазначених повноважень було закріплено за Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з 24.04.2023.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та звернення з позовом до суду прийняття оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку відносилось до компетенції комісії ГУ ДПС у Львівській області.

В подальшому перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не відбувся як процесуальне правонаступництвом в розумінні положень КАС України, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні на іншу особу, яка має самостійну правосуб`єктність.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Товариства, правильно застосував норми процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року з питань заміни відповідача та боржника у справі №380/5449/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко