ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року  м. ОдесаСправа № 916/2675/15

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

Прокурор - Коломійчук І.О.

від Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Домбровська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 (суддя Лепеха Г.А.)

по справі №916/2675/15

за заявою Госпрозрахункового науково-технічного об`єднання „Іскра”

до Державного підприємства „Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 введено процедуру санації Державного підприємства “Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук”, призначено керуючим санацією Пономаренко О.В., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Вудуда Г.І.

23.08.2016 затверджено план санації боржника - Державного підприємства “Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук”.

21.11.2017 керуючим санацією Державного підприємства “Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук” подано до суду першої інстанції заяву про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування реєстрації права постійного користування та витребування земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ТОВ “Надія та Взаємодопомога” та ТОВ “Роздільнянське товариство інвалідів”.

Вподальшому, 27.11.2017 керуючим санацією Державного підприємства “Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук” подано до Господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області та його структурним підрозділам, територіальним органам вчиняти будь-які дії щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, затвердження документації із землеустрою, відчуження, надання земельних ділянок у власність та/або користування третім особам у межах земельної ділянки у розмірі 6499, 68 га, розташованої на території Щербанської сільської ради, яка знаходиться у користуванні ДП “ДГ ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я НААН України”;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок, які передано у постійне користування ТОВ “Надія та Взаємодопомога”, ТОВ “Роздільнянське товариство інвалідів”;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок відносно яких ГУ Держгеокадастром в Одеській області було видано накази “Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою” № 15-7007/13-16-СГ, № 15-7000/13-16-СГ, № 15-7009/13-16-СГ, № 15-7023/13-16-СГ, № 15-6992/13-16-СГ, № 15-7035/13-16-СГ, № 15-7034/13-16-СГ від 19.08.2016 року;

- заборони ТОВ “Роздільнянське товариство інвалідів”, ТОВ “Надія та Взаємодопомога” вчиняти буд-які дії пов`язані, в тому числі із відчуженням, передачею у користування, наданням в оренду третім особам земельних ділянок, які передано у їх постійне користування.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 задоволено заяву керуючого санацією Державного підприємства “Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України” Акопджаняна Р.Д. про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування державної реєстрації речових прав.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019, крім іншого, скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 28.05.2019 у справі №916/2675/15, заяву керуючого санацією задоволено частково, визнано недійсними та скасовано накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасовано записи про державну реєстрацію права постійного користування відносно спірних земельних ділянок за ТОВ “Надія та взаємодопомога”.

Постановою Верховного суду України від 16.01.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у справі №916/2675/15 залишено без змін.

У квітні 2023 Одеська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Одеської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення вжитих пунктом 2 ухвали суду від 05.12.2017.

В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначив, що рішення за позовом керуючого санацією набрало чинності ще у 2019 році. До того ж, рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі № 916/3998/21 задоволено позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Лиманської селищної ради про визнання частково незаконним наказу, акту приймання-передачі земельних ділянок та окремих пунктів додатку до нього, скасування рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та зобов`язання повернути до земель державної власності 15 земельних ділянок.

Водночас, за твердженням прокурора, наявність заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок, накладеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 у справі № 916/2675/15, унеможливлює виконання судового рішення у справі № 916/3998/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 по справі №916/2675/15 задоволено клопотання Одеської обласної прокуратури про скасування заходів забезпечення позову та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті пунктом 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 р. по справі №916/2675/15.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи чинного процесуального законодавства зазначив, що враховуючи набранням чинності ухвали Господарського суду Одеської області від 28.05.2019, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Не погодившись із даною ухвалою до Південного-західного апеляційного господарського суду звернулась ОСОБА_1 з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі № 916/2675/15 – скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Одеської обласної прокуратури про скасування заходів забезпечення позову.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.

Так, апелянт зазначає, що забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону матеріально-правового інтересу позивача, а тому, скаржник вважає, що з набранням 06.09.2019 законної сили судовим рішенням у цій справі та закінченням 90-денного строку після набрання вказаним рішенням законної сили, у відповідності до приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду 05.12.2017 у справі № 916/2675/15, вичерпали свою дію.

З огляду на таке, скаржник вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення поданого клопотання про скасування таких заходів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2675/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 та призначено справу до розгляду на 01.11.2023.

У зв`язку з перебуванням судді члена-колегії Діброви Г.І. з 01.11.2023 по 03.11.2023 у відрядженні, а судді члена-колегії Принцевської Н.М. у відпустці з 31.10.2023 по 07.11.2023 судове засідання призначене на 01.11.2023 у справі №916/2675/15 не відбулось.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.11.2023 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться 29.11.2023.

Під час судового засідання від 29.11.2023 прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник Головного територіального управління юстиції в Одеській області вирішення питання щодо апеляційної скарги залишив на розсуд суду.

Апелянт та/або його представник у судове засідання не з`явились, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справи за їх відсутності, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Отже заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Таким чином, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 року у справі №15/155-б.

У відповідності до приписів частин 7 та 8 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження – вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 вжито заходи забезпечення позову керуючого санацією про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування державної реєстрації речових прав.

Даний позов постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019, яка залишена без змін постановою Верховного суду України від 16.01.2020, задоволено частково, визнано недійсними та скасовано накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасовано записи про державну реєстрацію права постійного користування відносно спірних земельних ділянок за ТОВ “Надія та взаємодопомога”.

Відтак, рішення за даним позовом набрало законної сили 06.09.2019 та наразі є чинним.

В свою чергу, Одеська обласна прокуратура звертаючись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення вжитих пунктом 2 ухвали суду від 05.12.2017, серед іншого, зазначила, що рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/3998/21 задоволено позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Лиманської селищної ради про визнання частково незаконним наказу, акту приймання-передачі земельних ділянок та окремих пунктів додатку до нього, скасування рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та зобов`язання повернути до земель державної власності 15 земельних ділянок.

Втім, наявність заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок, накладеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 у справі №916/2675/15, за твердженням прокурора, унеможливлює виконання судового рішення у справі №916/3998/21.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду з приводу того, що у даному випадку наявні підстави для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, зокрема з огляду на те, що відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів та наявність вжитих судом заходів перешкоджає належному виконанню судового рішення в іншій справі.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє твердження апелянта з приводу того, що у відповідності до приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України з закінченням 90-денного строку після набрання рішенням у даній справі законної сили, вжиті ухвалою суду заходи забезпечення вичерпали свою дію, з огляду на таке.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7 ст. 145 ГПК України).

Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, у даному випадку приписи чинного процесуального законодавства визначають можливість суду за вмотивованим клопотанням сторони, зокрема через те, що обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, відпали та забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення, скасувати вжитті заходи забезпечення позову.

Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2675/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2023.

Головуючий суддя                                                                      Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                  Діброва Г.І.

Суддя                                                                                   Принцевська Н.М.