Справа № 707/3968/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2012 року м. Ужгород

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

ОСОБА_1

Суддів - Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

При секретарі Свіда Г.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою TOB «Автоміст» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до TOB «Автоміст» про стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасну виплату розрахункових виплат при звільненні за весь час затримки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до TOB «Автоміст» про стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасну виплату розрахункових виплат при звільненні за весь час затримки та моральної шкоди.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2012 року вищевказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необгрунтоване та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга TOB «Автоміст» підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24 серпня по 31 грудня 2010 року позивач працював в ТзОВ «Автоміст» на посаці бетоняр 3-го розряду, що стверджується копією трудової книжки серії AT-V №8747367.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В день звільнення, 31 грудня 2010 року позивач ОСОБА_2 працював повний робочий день, а отже саме 31 грудня 2010 року з ним повинен був бути проведений повний розрахунок .

Однак, згідно з відомостями на виплату грошей за №49 та №50 з позивачем ОСОБА_2 повний розрахунок було проведено лише 11 травня 2011 року (а.с. 28-31), тобто через 4 місяці 11 днів після звільнення. Отже відповідачем були пропущені строки розрахунку при звільненні ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 тцього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, по день фактичного розрахунку.

Однак, відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суд 09 квітня 2012 року. А повний розрахунок з ним проведено 11 травня 2011 року. Тобто тримісячний строк звернення до суду сплив 11 серпня 2011 року.

Отже, позивачем було пропущено тримісячний строк позовної давності звернення до суду без поважних на те причин, що являється законодавчою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Справа розглянута у межах доводів апеляційної скарги.

Судові витрати сторонами не заявлені.

Керуючись ст.ст.307,308,314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

РІШИЛА :

Апеляційну скаргу TOB «Автоміст» - задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2011 року - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до TOB «Автоміст» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасну виплату розрахункових виплат при звільненні за весь час затримки та моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до цього суду.

СУДДІ: