Справа № 615/1457/22

№ 2/183/1895/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в :

22 листопада 2022 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову ПАТ «СК «УНІКА» посилалося на те, що 19 листопада 2018 року між ним і ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 032007/4017/0000013, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб марки Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2

16 листопада 2019 року о 12.11 год. в м. Харків по вул. Динамівська, 5А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який зник з місця ДТП.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року по справі № 638/186/20 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. крім того, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн, постанова суду набрала законної сили 18 лютого 2020 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , що був застрахований ПАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 032007/4017/0000013 від 19 листопада 2018 року.

Страхувальник (потерпіла особа) пошкодженого транспортного засобу Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «СК «УНІКА» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 032007/4017/0000013 від 19 листопада 2018 року.

Виплата страхового відшкодування в розмірі 50 688,31 грн. була здійснена ПАТ «СК «УНІКА» на підставі страхового акту № 00327524 від 26 грудня 2019 року, згідно якого сума страхового відшкодування в розмірі 42 358,50 грн. була перерахована на рахунок ТОВ «Альфа-М Плюс», де проводився відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням 128667 від 27 грудня 2019 року та 8 329,81 грн. перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 128707 від 27 грудня 2019 року.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідальність власника транспортного засобу Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , тобто відповідача ОСОБА_1 , була застрахована відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПАТ «НАСК ОРАНТА» згідно полісу № АМ9819171, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності в розмірі 130 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн. та згідно полісу № ЕР133093898, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності в розмірі 100 000,00 грн. та франшиза - 1 500,00 грн.

Отже, враховуючи той факт, що транспортний засіб Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якого ліміт за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн., то відповідно страхова компанія повинна компенсувати страхове відшкодування в межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а винуватець ДТП, тобто відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати решту.

ПАТ «СК «УНІКА» звернулося до страховика ПАТ «НАСК ОРАНТА» власника транспортного засобу Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим останнім було виплачено страхове відшкодування згідно полісу № АМ9819171 в розмірі 37 133,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32083 від 09 липня 2020 року.

Таким чином, невідшкодована сума збитків складає 13 554,72 грн. (де 60 390,36 грн. (загальна вартість відновлювального ремонту) - 9 702,05 грн. (франшиза у розмірі 1% згідно п. 1.3 за Договором добровільного страхування № 032007/4017/0000013 від 19.11.2018 року) - 50 688,31 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена позивачем ПАТ «СК «УНІКА» потерпілій особі)).

Позивачем ПАТ «СК «УНІКА», з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено письмову вимогу № 27762 за вих. № 2042/1-2 від 30.10.2020 року про відшкодування збитків, яка залишилася поза увагою ОСОБА_1 .

В зв`язку з наведеним, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» просило суд:стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь невідшкодовану матеріальну шкоду в порядку суброгації в розмірі 13 554,72 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2022 року дану цивільну справу було відправлено за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.

30 січня 2023 року на виконання даної ухвали представник позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» звернувся до суду з заявою, згідно якої усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи та відзиву з приводу заперечень позовних вимог суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 16 листопада 2019 року о 12.11 год. в м. Харків по вул. Динамівська, 5А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який зник з місця ДТП.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року по справі № 638/186/20 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. крім того, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн, постанова суду набрала законної сили 18 лютого 2020 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , що був застрахований ПАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 032007/4017/0000013 від 19 листопада 2018 року.

Власником пошкодженого транспортного засобу Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 21 листопада 2017 року.

Як зазначалося вище, 19 листопада 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та потерпілою ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 032007/4017/0000013, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням вказаним автомобілем (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 9.3 Договору страхування № 032007/4017/0000013 від 19 листопада 2018року, розмір страхового відшкодування визначається, виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортному засобу в результаті страхового випадку та розраховується відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку понесеного страхувальником (винагодонабувачем) та розміру страхової суми, зазначеної в Договорі, з вирахуванням відповідної франшизи, зазначеної в п.1.3 цього Договору.

Так, згідно п. 1.3 вказаного Договору, страхова сума становить 970205,00 грн. та франшиза при пошкодженні транспортного засобу 1% від страхової суми, тобто 9 702,50 грн.

16 листопада 2018 року потерпіла особа та страхувальник пошкодженого транспортного засобу Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_3ОСОБА_2 звернулася до свого страховика, тобто позивача ПАТ «СК «УНІКА» із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

25 листопада 2019 року позивачем ПАТ «СК «УНІКА» складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 .

Загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП становить 60 390,36 грн., що підтверджується рахункомТОВ «Альфа-М Плюс» № ЗП00000611 від 18 грудня 2019 року на суму 42 358,50 грн. та рахунком ФОП ОСОБА_3 № 0000001723 від 23 грудня 2019 року на суму 18 031,86 грн.

За страховим випадком позивачем ПАТ «СК «УНІКА» був складений страховий акт № 00327524 від 26 грудня 2019 року, згідно якого на підставі рахунку ТОВ «Альфа-М Плюс» № ЗП00000611 від 18 грудня 2019 року та рахунку ФОП ОСОБА_3 № 0000001723 від 23 грудня 2019 року, остаточно визначено суму страхового відшкодування в розмірі 50 688,31 грн., з яких: 60 390,36 грн. (вартість матеріального збитку з урахуванням зносу) - 9 702,05 грн. (франшиза 1% від страхової суми за Договором страхування).

Судом встановлено, що ПАТ «СК «УНІКА» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Альфа-М Плюс» для виконання ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_5 кошти в сумі 42 358,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 128667 від 27 грудня 2019 року та 8 329,81 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 127707 від 27 грудня 2019 року.

Судом встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідальність власника транспортного засобу Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , яким в момент ДТП керував відповідач ОСОБА_1 була застрахована відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПАТ «НАСК ОРАНТА» згідно полісу № АМ9819171, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну в розмірі 100 000,00 грн. та франшиза - 1 500,00 грн., що підтверджується відомостями з бази МТСБУ.

Судом встановлено, що ПАТ «СК «УНІКА» звернулося до страховика ПАТ «НАСК ОРАНТА» власника транспортного засобу Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_6 заявою від 09.06.2020 року за вих. № 00327524 про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим останнім було виплачено страхове відшкодування згідно полісу № АМ9819171в розмірі 37 133,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32083 від 09 липня 2020 року.

Таким чином, невідшкодована сума збитків складає 13 554,72 грн. (де 60 390,36 грн. (загальна вартість відновлювального ремонту) - 9 702,05 грн. (франшиза у розмірі 1% згідно п. 1.3 за Договором добровільного страхування № 032007/4017/0000013 від 19.11.2018 року) - 50 688,31 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена позивачем ПАТ «СК «УНІКА» потерпілій особі)).

Позивачем ПАТ «СК «УНІКА», з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено письмову вимогу № 27762 за вих. № 2042/1-2 від 30.10.2020 року про відшкодування збитків, яка залишилася поза увагою ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України передбачені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до норми ч. 1ст. 990 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч. 1ст. 25 Закону України «Про страхування», страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» також передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.27 постанови № 4 від 01 березня 2013 року, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в зазначених вище постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відносини між позивачем ПАТ «СК«УНІКА» та відповідачем ОСОБА_1 регулюються правиламист.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», ПАТ «СК«УНІКА» як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 Цивільного кодексу України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

У зв`язку з виплатою ПАТ «СК«УНІКА`страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язані у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.

Відносини між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК ОРАНТА» (страховиком), регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки транспортний засіб Shkoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , відповідно до полісу № АМ9819171 встановлено ліміт відповідальності за завдану майнову шкоду в розмірі 100 000,00 грн. та франшиза - 1 500,00 грн.,

Так, відповідно до приписів ст. 11 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).

Відповідно до вимог п. 17.3 ст. 17 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що маю істотне значення для оцінки страхового ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Приписами ст.12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно дост. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У своїй постанові від 02.12.2015 року по справі № 6-691цс15 Верховний Суд України зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Враховуючи дану позицію ВСУ у своїй постанові від 03.10.2018 року по справі № 686/17155/15-ц підтримав вищевказаний правовий висновок та зазначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець ДТП.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи те, що позивачем ПАТ «СК «УНІКА» виплачено потерпілій особі страхове відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу у розмірі 50 688,31 грн., а страхова компанія ПАТ «НАСК ОРАНТА» забезпеченого транспортного засобу, яким керував відповідач ОСОБА_1 (з вини якого сталася ДТП), перерахувала страховій компанії потерпілого, тобто позивачу 37 133,59, суд дійшов висновку, що для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, останній зобов`язаний сплатити позивачу ПАТ «СК «УНІКА» невідшкодований її залишок в розмірі 13 554,72 грн. (де 60 390,36 грн. (загальна вартість відновлювального ремонту) - 9 702,05 грн. (франшиза у розмірі 1% згідно п. 1.3 за Договором добровільного страхування № 032007/4017/0000013 від 19.11.2018 року) - 50 688,31 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена позивачем ПАТ «СК «УНІКА» потерпілій особі)).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» невідшкодовану матеріальну шкоду в розмірі 13 554,72 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 72 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 21 листопада 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький