Постанова

Іменем України

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 212/5617/22

провадження № 61-8371св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - лікар-психіатр Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_8,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У жовтні 2022 року лікар-психіатр Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (далі -КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР) ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про надання дозволу на проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без її згоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 30 вересня 2022 року та 05 жовтня 2022 року до КР «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» надійшли колективні скарги від мешканців буд. АДРЕСА_1 щодо неадекватної поведінки ОСОБА_1 , агресію відносно сусідів, спричинення опіків невістці ОСОБА_2 , а також з приводу того, що ОСОБА_1 нецензурно та гучно виражається, погрожує фізичною розправою, перешкоджає пересуванню мешканців під`їзду.

Вказувала, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у квартирі АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 2006 року з діагнозом: «Емоційно - нестабільний розлад особистості».

У зв`язку з погіршенням стану, з 07 серпня 2015 року до 09 вересня 2015 року стаціонарно проходила курс лікування у лікарні, де був вставлений діагноз : «Органічний маячний розлад, обумовлений соматичною патологією». Останнє стаціонарне лікування - з 29 вересня 2016 року до 15 жовтня 2016 року з діагнозом: «Органічний маячний розлад». Після виписки з лікарні лікаря-психіатра не відвідувала, амбулаторне лікування не приймала.

Заявник вважає, що у відомостях, одержаних щодо ОСОБА_1 , є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у неї психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє дії, що несуть небезпеку для оточуючих.

На підставі колективної скарги 17 жовтня 2022 року лікар-психіатр відвідала ОСОБА_1 за місцем її проживання, остання двері квартири не відчинила, хоча у цей час була вдома.

З бесіди з мешканцями будинку, де проживає ОСОБА_1 , було з`ясовано, що ОСОБА_1 протягом декількох років поводить себе неадекватно, нецензурно виражається, ображає сусідів, перешкоджає пересуванню сусідів, може жбурляти речі з вікна.

Заявник вважає за доцільне провести психіатричний огляд ОСОБА_1 у примусовому порядку на підставі рішення суду, враховуючи наявність у неї хронічного розладу, внаслідок якого ОСОБА_1 вчиняє дії, що становлять небезпеку для життя та здоров`я оточуючих; наявність інформації про погіршення психічного стану ОСОБА_1 та високу вірогідність здійснення небезпечних дій у разі ненадання належної психіатричної допомоги; відсутність усвідомленої згоди ОСОБА_1 на надання необхідної психіатричної допомоги.

Посилаючись на наведене, просила заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2022 року у складі судді Пустовіт О. Г. заяву лікаря-психіатра КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР ОСОБА_8 про проведення психіатричного огляду у примусовому порядку без згоди особи задоволено.

Надано дозвіл на проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у кв. АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 грудня 2022 року виправлено описку в зазначеному судовому рішенні щодо номеру квартири ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, враховуючи наявність у ОСОБА_1 хронічного розладу, внаслідок якого вона вчиняє дії, що становлять небезпеку для життя та здоров`я оточуючих, інформації про погіршення психічного стану ОСОБА_1 та високу вірогідність здійснення небезпечних дій у разі ненадання належної психіатричної допомоги, відсутність усвідомленої згоди ОСОБА_1 на надання необхідної психіатричної допомоги, вважав доцільним провести психіатричний огляд ОСОБА_1 у примусовому порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 26 жовтня 2022 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 грудня 2022 року скасовано.

Заяву лікаря-психіатра КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР ОСОБА_8 про проведення психіатричного огляду у примусовому порядку без згоди особи задоволено.

Надано дозвіл на проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, установивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , без обов`язкового належного повідомлення її про час та місце розгляду справи, скасував судове рішення місцевого суду на підставі пункту 3 частини першої статті 376 ЦПК України й ухвалив нове рішення по суті заявлених вимог.

Виходячи з доводів заяви сусідів, а також наявності у ОСОБА_1 хронічного розладу, внаслідок якого остання вчиняє дії, що становлять небезпеку для життя та здоров`я оточуючих, наявність інформації про погіршення психічного стану ОСОБА_1 та високу вірогідність здійснення небезпечних дій у разі ненадання належної психіатричної допомоги, відсутність усвідомленої згоди останньої на надання необхідної психіатричної допомоги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та проведення примусового психіатричного огляду ОСОБА_1 без її згоди. Суд зазначив, що не проведення такого огляду та невирішення питання про надання їй медичної допомоги може завдати значної шкоди її здоров`ю та оточуючим. При цьому, проведення психіатричного огляду можливе лише у примусовому порядку, оскільки згода особи на примусовий огляд відсутня.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

05 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та закрити провадження у справі.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме судове рішення оскаржується з підстав, які передбачено пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди надали неправильну оцінку наявним у справі доказам. Вважає, що у поданій заяві про примусову госпіталізацію заявником не наведено жодних обставин, якими би обґрунтовувалися підстави для надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, а також не надано належних та допустимих доказів про те, що вона становить реальну небезпеку для себе чи оточуючих.

Вказує, що є особою з інвалідністю 3 групи, хворіє на онкозахворювання та потребує допомоги лікарів нейрохірургів та лікарів онкологів. Водночас стан її психічного здоров`я стабільний. У неї дійсно погані стосунки з деякими мешканцями будинку, де вона проживає, зокрема з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Проте жодного разу з приводу її поведінки ніхто із сусідів по будинку не скаржився до поліції,дільничний працівник поліції не проводив роботу з нею з приводу скарг сусідів.

Неповідомлення судом першої інстанції про розгляд справи позбавило її права надати пояснення та заперечення з приводу заяви, а також поставити запитання свідкам, які надавали пояснення з приводу її поведінки за місцем проживання.

Доводи інших учасників справи

КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу цивільну справу № 212/5617/22 за заявою лікаря-психіатра Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_8 про проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку без згоди особи.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу № 212/5617/22 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у квартирі АДРЕСА_1 , знаходиться під наглядом лікаря-психіатра з 2006 року з діагнозом: «Емоційно-нестабільний розлад особистості». У зв`язку з погіршенням стану стаціонарно лікувалася в 1 та 3 відділеннях лікарні з 07 серпня 2015 року до 09 серпня 2015 року, де був виставлений діагноз : «Органічний маячний розлад, обумовлений соматичною патологією». Останнє стаціонарне лікування в 1 відділенні з 29 вересня 2016 року до 15 жовтня 2016 року з діагнозом: «Органічний маячний розлад». Після виписки з лікарні лікаря-психіатра не відвідувала, амбулаторне лікування не приймала.

30 вересня 2022 року та 05 жовтня 2022 року до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» надійшли колективні скарги від мешканців буд. АДРЕСА_1 з приводу неадекватної поведінки ОСОБА_1 , агресію відносно сусідів, нанесення опіків невістці ОСОБА_2 . Скарга аргументована тим, що хвора ОСОБА_1 нецензурно та гучно виражається, погрожує фізичною розправою, перешкоджає пересуванню мешканців під`їзду.

На підставі вказаної колективної скарги 17 жовтня 2022 року лікар-психіатр відвідала ОСОБА_1 за місцем її проживання, остання двері квартири не відчинила, хоча у цей час була вдома.

З бесіди з мешканцями будинку, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та заявницею ОСОБА_5 було з`ясовано, що ОСОБА_1 протягом декількох років поводить себе неадекватно, нецензурно виражається, ображає сусідів, перешкоджає пересуванню сусідів, може жбурляти речі з вікна.

Відповідно до висновку лікаря-психіатра від 19 жовтня 2022 року № 783, враховуючи наявність у ОСОБА_1 хронічного розладу, внаслідок якого вона вчиняє дії, що становлять небезпеку для життя та здоров`я оточуючих; наявність інформації про погіршення психічного стану ОСОБА_1 та високу вірогідність здійснення небезпечних дій у разі ненадання належної психіатричної допомоги; відсутність усвідомленої згоди ОСОБА_1 на надання необхідної психіатричної допомоги, є доцільним провести психіатричний огляд ОСОБА_1 у примусовому порядку.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали (частина перша та друга статті 340 ЦПК України).

Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку (частина перша та друга статті 342 ЦПК України).

Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядається як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції з гарантіями, що передбачені цією статтею.

ЄСПЛ вказав, що «особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (Winterwerp v. the Netherlands), від 24 жовтня 1979 року, п. 39, Series A № 33). Суд також наголошує на тому, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічнохворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції, якщо воно було призначене без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку (див. вищезазначене рішення у справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), пп. 47 і 48). Конкретні форма і порядок можуть відрізнятися залежно від обставин. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем. Коли такої можливості немає (наприклад, у зв`язку з відмовою зазначеної особи з`явитися для проведення огляду), потрібно принаймні призначити проведення медичної експертизи на підставі документів з матеріалів справи, і якщо цього зроблено не буде, не можна стверджувати, що наявність у особи психічної хвороби було достовірно доведено (там само) (ZAICHENKO v. UKRAINE (No. 2), № 45797/09, § 96 - 97, ЄСПЛ, від 26 лютого 2015 року).

Стаття 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» вимагає для застосування методів діагностики, профілактики та лікування згоду інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта.

Мета проведення психіатричного огляду, суть добровільного звернення за психіатричною допомогою, а також випадки, коли психіатричний огляд може бути проведено без усвідомленої згоди особи або її законного представника, визначено Законом України «Про психіатричну допомогу».

Статтею 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.

Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

- завдасть значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра.

У разі встановлення обґрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку.

До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду.

Забороняється визначати стан психічного здоров`я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психічного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно (частина третя статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу).

Вказані норми статей 7, 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» конкретизують положення цього закону про презумпцію психічного здоров`я (стаття 3) і про те, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями (стаття 4), а також статей 3, 8 Конституції України, які визначають принцип верховенства права і обов`язок держави з утвердження і забезпечення прав і свобод людини, та частини другої статті 9 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» про те, що обмеження прав громадян у вигляді примусового медичного огляду допускається тільки на підставах і в порядку, передбачених законами України.

Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку може призвести до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд не встановив достатніх підстав для психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку в стаціонарних умовах лікарні.

Задовольняючи заяву лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, при цьому, не звернув уваги на те, що вона не містить безумовних підстав, передбачених статтею 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», які б давали суду право надати такий дозвіл без її усвідомленої згоди ОСОБА_1 , та що її поведінка в даний час обумовлює небезпеку для себе та оточуючих внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.

Так, наявність у ОСОБА_1 хронічного розладу, внаслідок якого остання вчиняє дії, що становлять небезпеку для життя та здоров`я оточуючих, суд апеляційної інстанції мотивував, зокрема висновком лікаря-психіатра від 19 жовтня 2022 року № 783.

Однак встановлення судового контролю за процедурою примусового психіатричного огляду передбачає дослідження та оцінку судом висновку лікаря-психіатра про доцільність такого огляду особи у відділенні стаціонару лікарні без її усвідомленої згоди у сукупності з іншими доказами, що підтверджують такий стан особи, який дає підстави саме для примусового психіатричного огляду .

Як висновок від 19 жовтня 2022 року № 783, складений лікарем-психіатром КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР ОСОБА_8., так і зміст направленої до суду заяви лікаря-психіатра ОСОБА_8 про примусове направлення ОСОБА_1 до психіатричного закладу свідчать про те, що підставою їх складання стала інформація про неадекватну поведінку ОСОБА_1 , наведена лише у єдиній скарзі від 26 вересня 2022 року мешканців будинку АДРЕСА_1 та заяві ОСОБА_7 від 17 жовтня 2022 року, серед яких і мешканці будинку, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з якими, як вказує ОСОБА_1 , має погані відносини.

Інших доказів такої поведінки ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Між тим, сама по собі наявність висновку лікаря-психіатра при відсутності інших належних і допустимих доказів про відповідний стан особи є недостатньою для ухвалення рішення про примусовий психіатричний огляд ОСОБА_1 у психіатричному закладі без її усвідомленої згоди.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що матеріали цієї справи не містять належних доказів, які б свідчили про наявність, передбачених статтею 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», підстав для надання дозволу на проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 в примусовому порядку. Зокрема, апеляційний суд не встановив, що ОСОБА_1 становить небезпеку для себе і оточуючих та може завдати суттєвої шкоди своєму здоров`ю та життю чи здоров`ю інших осіб внаслідок погіршення її психічного стану.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для надання дозволу на проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 у психіатричному закладі без згоди останньої, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року скасувати.

У задоволенні заяви лікаря-психіатра Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_8 про проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку без згоди особи, відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов