КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.09.2009                                                                                           № 47/170

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Шемяткін М.О. ( за довіреністю)

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укрзернопром"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2009

 у справі № 47/170 (суддя  

 за позовом                               ПП "Барабан"

 до                                                   ЗАТ "Укрзернопром"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 45450 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В березні  2009 року позивач звернувся з позовом  до Господарського суду м. Києва  про стягнення  з  відповідача  суми основного боргу  - 45450,00 грн. за виконаний  комплекс  дизайнерських робіт  за договором № 18/7/07 від 18.07.2007,  та відшкодування понесених судових витрат.    

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.04.2009  позов задоволено повністю.           

          Відповідач  не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати рішення, та прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю.

            Апелянт посилається на те, що судом  першої інстанції  неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що  позовна заява, ухвали та рішення суду  надсилались за адресою по якій  відповідач не знаходився  ( 04073, м. Київ, пр. Московський, 34-В, оф. 31), в зв’язку з чим він був позбавлений  можливості  знати про час, дату та місце  розгляду справи.  Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив ч.1 ст. 604 ЦК України так як грошове зобов’язання відповідача перед позивачем в розмірі 45 450,00 грн. було припинено за домовленістю сторін.

          Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу  в якому просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  колегія встановила наступне.

          Що стосується посилання апелянта, про  надсилання позовної заяви, ухвали та рішення суду    за адресою по якій  він не знаходився  ( 04073, м. Київ, пр. Московський, 34-В, оф. 31), спростовується  матеріалами  дослідженими в ході судового розгляду справи.  

          В ході розгляду справи встановлено, що копія позовної заяви  28.01.2005  була надіслана позивачем  за фактичною адресою відповідача : 04073, м. Київ, пр.  Московський, 34-В, оф. 31. Відповідач отримав позовну заяву, що підтверджується  поштовими повідомленням про вручення (а.с.3), згідно якого  вбачається, що представник відповідача отримав лист 02.02.09. Також за вищезазначеною адресою, 12.12.2008 було надіслано претензію від 10.12.2008 яка також була отримана представником відповідача 17.12.2008.

          Згідно довідки  Головного управління  статистики у м. Києві  (а.с.46) № 13-1495/1  від 30.03.2009    юридичною адресою  відповідача  зазначається:  01133, м. Київ, вул. Щорса, 31

          Відповідно до  протоколу судового засідання, та ухвали суду (а.с.55,56) від 23.04.2009, представник відповідача за довіреністю (а.с.53), Шекера С.В. був присутній у судовому засіданні   крім того  вбачається з  ухвали про призначення від 13.03.2009 ( а.с.1),  ухвали про відкладення від 01.04.2009 (а.с.51),  довіреності та клопотання від 23.04.2009 представника відповідача (а.с.53,54), протоколу судового засідання та ухвали  від 23.04.2009 (а.с.55,56) вбачається, що представник відповідача був присутній у судовому засіданні. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.04.2009 також було відправлено на три адреси, про що свідчить штамп відправки на зворотньому боці ( а.с.60-62)

          Виходячи з вищезазначеного, доводи апелянта, стосовно  порушення судом ст. 42 , ч.1 ст. 15 ГПК України, ст.. 93 ЦК України та ч.3 ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб підприємців”, спростовують матеріалами справи, оскільки позовна заява та вся процесуальна документація надсилалась  на юридичну та фактичну адресу. Окрім того представник відповідача був присутній у судовому засіданні, а тому мав можливість надати свої пояснення та докази по справі.

          Що стосується  вимоги апелянта, щодо припинення  зобов’язання за домовленістю сторін, слід зазначити наступне.  

Згідно договору № 18/7/07 від 18.07.2007 (а.с.13) між позивачем – ПП “Барабан” (виконавцем) та відповідачем ЗАТ “Укрзернопром” (замовником) було укладено договір № 18/7/07 (а.с.13), який підписано представниками замовника та виконавця, посвідчений печатками сторін. Відповідно до умов договору замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов’язується в інтересах замовника виконати комплекс робіт.

За змістом Договору № 18/07/07 від 18.07.2007, сторони погодили, що після виконання повного об’єму робіт, передбачених договором, сторони складають та підписують відповідний акт виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання акта, вказаного в частині першій. П 2.6. загальна вартість робіт передбачених договором складає: 105208,33 грн. (сто п’ять тисяч двісті вісім гривень 33 копійки), крім того ПДВ 21041,67 грн. (двадцять одна тисяча сорок одна гривня 67 копійок), разом з ПДВ 126250 грн. (сто двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят гривень) (п. 5.1), 50% від суми зазначеної в п. 5.1 замовник оплачує на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання даного договору, 50 % від суми зазначеної в п. 5.1 замовник оплачує на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, зазначеного в п. 2.6 (п. 5.2).

Відповідно з  актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.01.2008 та актом виконаних робіт за січень 2008р. по договору № 18/7/07 від 18.07.2007, підписаних представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.10), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає загалом 108575,00 грн.

Між сторонами 29.01.2008  було укладено додаткову угоду (а.с.8) про розірвання договору № 18/7/07 від 18.07.2007 , відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про розірвання цього Договору. Станом на 29.01.2008 виконавцем виконані роботи, на загальну  суму 108 575,00 грн. про, що складено Акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.01.2008 по Договору № 18/7/07 від 18.07.2007.

Як вбачається з матеріалів справи 10.12.2008 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за договором № 18/7/07 від 18.07.2007 в сумі 45450,00 грн., яку відповідач отримав 17.12.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.4,5). Але відповідач відповіді на претензію позивача не надав.  

Згідно з копією банківської виписки по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату вартості виконаних робіт по Договору № 18/7/07 від 18.07.2007, а саме: перераховано на рахунок позивача 63 125,00 грн. (а.с.6)

Позивач у позові зазначив, що заборгованість по Договору № 18/7/07 від 18.07.2007 в сумі 45450,00 грн. погашена відповідачем не була, що також встановлено   судом  першої інстанції  в ході судового розгляду справи.  

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивач, як виконавець, виконав належним чином, умови  Договору  № 18/7/07 від 18.07.2007, а саме: ним було надано послуги передбачені п. 1.1 договору на  загальну   суму 108 575,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.01.2008 та актом виконаних робіт за січень 2008. В свою чергу   відповідач  зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг, у строк передбачений п. 5.2 зазначеного договору,  не виконав у повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 63125,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, та не заперечуеться сторонами по справі. Оплата в сумі 45450,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного в матеріалах справи не міститься.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції правомірно  дійшов висновку, що на даний час у  відповідача перед позивачем по Договору № 18/7/07 від 18.07.2007 існує непогашена заборгованість в сумі  45 450,00 грн.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду  

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав для його  скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства  „Укрзернопром”

  залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 30.04.2009 по справі №47/170 залишити без змін.

3. Матеріали справи №47/170 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді