Справа № 2а-3501/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Добрянського В.В.
при секретарі Захаренко О.М.
за участі представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Інвест» до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
07.07.2010 позивач (ТОВ «Ніжин Інвест») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Ніжинської об»єднанної державної податкової інспекції в Чернігівській області (далі Ніжинська ОДПІ Чернігівської області) щодо винесення Акту від 16.11.2009 № 2949/10/29-021 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ніжин Інвест», скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як такого, що суперечить діючому податковому законодавству та порушує норми матеріального права та зобов’язання відновити ТОВ «Ніжин Інвест», як платника податку на додану вартість.
ТОВ «Ніжин Інвест» свої вимоги обґрунтовує тим, що останнім не було допущено порушень в застосуванні норм податкового законодавства. Позивач вказує, що за таких підстав відповідач повинен діяти у відповідності до чинного законодавства і анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість, тільки на підставах визначених Законом України «Про податок на додану вартість».
Посилаючись на викладене вище, позивач підтримав свої вимоги, оскільки відповідач діючи в порушення норм матеріального права здійснив незаконні дії і виніс незаконне рішення.
Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стали обставини викладені у п.п. «г» п. 9.8 п 9 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість» є: «Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий - розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання».
Також відповідач посилається на те, що позивачем подавались декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що є законодавчо визначеною підставою для прийняття податкових органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю, надав заперечення на позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В силу ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, досліджуючи дії суб’єкта владних повноважень, суд враховує норму п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), якою визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
За визначенням терміну в п.1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
При цьому встановлено, що 23.04.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжин Інвест» як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та перебуває на обліку в Ніжинській ОДПІ Чернігівської області як платник податку на додану вартість (а.с.49).
Відповідно на підставі акту проведення планової виїзної перевірки від 23.03.2009 № 466/23=35057202, в якому вказано, що ТОВ «Ніжин Інвест» подає до Ніжинської ОДПІ Чернігівської області податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, прийнято Акт від 16.11.2009 № 2949/10/29-021 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ніжин Інвест» (а. с. 9).
Так, згідно пп. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до 1.4. ст.1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Відповідно до наведеного оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника - постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються зобов'язання з цього податку.
Ураховуючи викладене, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбанням товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість»
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавались до Ніжинської ОДПІ Чернігівської області податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року, з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.
Дослідивши підстави винесення Акту від16.11.2009 № 2949/10/29-021 , на спростування пояснень представника позивача, суд зазначає, що у пп. 5.3.6 п. 5.3 розділу 5 Положення про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 № 250/2054 вказано, що в Рядку 5 "Загальний обсяг поставки", вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; заповнюється тільки колонка А. Тобто у вказаному переліку відомостей чітко визначено, що оподатковувані поставки зазначаються саме у розділі І податкової декларації, яка передбачає відображення саме податкових зобов’язань з ПДВ, а не формування податкового кредиту з ПДВ (розділ ІІ), що в свою чергу не суперечить визначенню терміну «поставки товару».
Виходячи із аналізу наведеної норми Положення про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання, де зазначено, що у разі існування підстав, визначених у пп. 5.3.6 п. 5.3 розділу 5 вказаного Положення, приймаються рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість - судом встановлено, що така підстава, як «відсутність в декларації зазначених сум оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців» - доведена відповідачем, тобто існує.
Таким чином суд визнає доведеною відсутність в декларації зазначених сум оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, про що у відповідності із пп. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено в Акті - Ніжинської ОДПІ Чернігівської області від16.11.2009 № 2949/10/29-021.
За таких обставин, враховуючи ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, суд прийшов до висновку, що дії Ніжинської ОДПІ Чернігівської області щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Ніжин Інвест» є законними, тому рішення не підлягає скасуванню.
І оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Інвест» до Ніжинської об»єднанної державної податкової інспекції в Чернігівській області про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову виготовлено в повному обсязі 17.08.2010.
Суддя Добрянський В.В.