Справа № 2-38/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Запрудянське" с.Запруддя Рокитнянського району Київської області
про визнання недійсним Договору безоплатного користування майном,-
встановив :
Позивачі в позовній заяві посилаються на те, що 10 лютого 2000 року між СТОВ "Запрудянське" в особі директора Папуші М.Ф. та уповноваженим від співвласників майна бувшого КСП "Запрудянське" ОСОБА_4 був заключений договір про безоплатне користування майном, що підтверджується протоколом загальних зборів співвласників.
Про існування такого договору та протоколу загальних зборів про безоплатне користування майном співвласникам стало відомо лише в 2005 році, коли СТОВ "Запрудянське" почало звертатися до суду з різними позовами.
Вважають недійсним даний договір, так як загальні збори по питанню заключения договору на передачу майна в безоплатне користування СТОВ "Запрудянське" не проводились.
Просять визнати недійсним Договір про безоплатне користування майном від 10.02.2000 року, укладений між СТОВ "Запрудянське" та уповноваженим співвласниками майна ОСОБА_4 недійсним.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги і пояснила, що 10 лютого 2000 року загальні збори співвласників майна бувшого КСП "Запрудянське" не проводилися, тому і не могло бути рішення про укладення договору про безоплатне користування майном. Вважає, що вказаний договір не укладався. Дізналася про існування вказаного договору у 2005 році. Вона має свідоцтво на право власності на майновий пай в сумі 4125 грн. . По питанню отримання оплати за користування її майном до представників СТОВ "Запрудянське" раніше не зверталася.
Позивачка ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_1 дали аналогічні пояснення, що збори уповановаженихї 10.02.2000 року не проводилися і що договір безоплатного користування майном СТОВ "Запрудянське" не укладався.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що після реорганізації колективних сільгоспідприємств, в тому числі і КСП ім.Ватутіна і одержання працівниками КСП свідоцтв на право власності на майновий пай по рекомендації
сільгоспуправлінння з метою збереження цілісного майнового комплексу КСП були проведені загальні збори співвласників майна, на яких вирішувалося питання передачі майна в оренду новоствореному СТОВ
"Запрудянське". Так як СТОВ було новостворене і коштів ще не мало, на зборах було вирішено передати майно в безоплатне користування. Збори проводилися по бригадах по причині відсутності необхідного приміщення і на загальних зборах були присутні тільки представники. Вважає, що позивачі порушили термін звернення до суду.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Так як правовідносини у сторін, які оспорюються в суді, виникли у 2000 році, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми цивільного кодексу 1963 р.
В судовому засіданні встановлено, що 10.02.2000 року на загальних зборах співвласників майна реорганізованого КСП ім.Ватутіна було вирішено ряд питань, в тому числі і про передачу майна в безоплатне користування СТОВ "Запрудянське". Згодом частина даного майна була отримана співвласниками в натурі згідно їх заяв та рішень комісії, інше майно зосталося в користуванні СТОВ "Запрудянське". При одержанні майна в натурі співвласники претензій до СТОВ "Запрудянське" по питанню орендної плати не предъявляли, в тому числі і позивачі.
В даному випадку виникли правовідносини, які не являються договором позички, а правовідносини, передбачені ст.324 ЦК, тобто договір безоплатного користування майном.
В Указі Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2001 від 29 січня 2001 року ставиться питання про запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена КСП (майнові сертифікати) та про забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю.
В зв"язку з цим суд вважає, що представник відповідача дав правдиві показання, що на час проведення зборів і укладання договору на користування майном не було єдиної політики в частині порядку передачі в оренду майнових паїв новоствореним сільськогосподарским підприємствам, тому було можливе самостійне вирішення даного питання і без встановлення орендної плати.
Крім того, позивачі в заяві посилаються на те, що в діях відповідача також вбачається договір оренди майна.
Але так як тільки в 2001 році було надано роз"яснення порядку передачі майна в оренду, що підтверджено вищезазначеним Указом Президента, необхідно було повторно вирішити питання про передачу майнових паїв в оренду з визначенням вартості орендної плати, чого проведено не було.
Суду надано кілька протоколів загальних зборів власників майнових паїв реформованого КСП ім.Ватутіна - від 10.02.2000 року та 10.03.2000 року, в яких вирішувалося питання про передачу в першому в безоплатне користування та по другому - оренду майнового комлексу реформованого КСП згідно переліку майна, викладеного в додатку.
Також наданий другий договір оренди цілісного майнового комплексу від 10.03.2000 року, укладеного на підставі протоколу від 10.03.2000 року, в якому вказано про розподіл доходів від орендованого майна між співвласниками у вигляді дивідендів при наявності прибутків.
В зв"язку з тим, що маються два протоколи зборів співвласників, а також два договори - один безоплатного користування, а другий
оренди майна бувшого КСП ім.Ватутіна із СТОВ "Запрудянське" з виплатою дивідендів, існування першого з яких позивачі заперечують, а представник відповідача не заперечує, допускає їх існування, суд не може визначитися, коли саме відбулися збори співвласників і чи був укладений один з договорів.
В той же час в позовній заяві позивачі посилаються на те, що їм достеменно було відомо про укладення договору оренди цілісного майнового комплексу від 10.03.2000 року із СТОВ "Запрудянське", який був укладений згідно відповідного рішення співвласників майна.
Відповідно до ст.71 ЦК України (1963) загальний строк позовної давності встановлений в три роки.
Суд вважає, що позивачі, які знали про збори членів реорганізованого КСП "Запрудянське" від 10.02.2000 року чи від 10.03.2000 року і про укладення договору оренди від 10.03.2000 року і є власниками майнових сертифікатів, пропустили встановлений законом строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Твердження ж позивачів, що вони дізналися про Договір про безоплатне користування майном КСП у 2005 року нічим не підтверджені, так як допитані судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 показали, що у 2000 році збори по питанню розпаювання майна реформованого КСП ім.Ватутіна та про передачу даного майна в безоплатне користування новоствореному СТОВ "Запрудянське" проводилися і укладався договір оренди.
Також суд вважає, що строк користування чи оренди, укладений на 5 чи на б років, закінчився і тому на зборах співвласників майна бувшого КСП ім.Ватутіна необхідно вирішити питання про продовження оренди майна із СТОВ "Запрудянське", чи передати його в орнеду іншому підприємству, чи провести кінцеве розпаювання майна, яке залишилося не розпайованим.
Керуючись ст.71 ЦК України (1963), Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2001 від 29 січня 2001 року, ст.ст. 10, 11, 14, 57, 88, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Запрудянське" с.Запруддя Рокитнянського району Київської області
про визнання недійсним договору безоплатного користування майном відмовити в зв"язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.