Справа № 2а-5695/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року м.Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Кондратюка В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до суду та просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за ст.37 Закону за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1711,20 грн., за ст.39 Закону за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року в сумі 22431 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.
Позивач в судове засідання не з’явилась, але в заяві просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі .
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі як пенсіонер, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копіями посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 від 20.04.1993 року та паспорта громадянина України НОМЕР_1
Відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн., за ст.37 – в сумі 2,10 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :
- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
-ст.39 Закону – пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- для доплати пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,1 грн. за гр.реф.);
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008 року. Вказане рішення зворотньої дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з травня.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.1993 року, м.Овруч відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 515 грн., з 01.04.2008 р. по 30.09.2008 р. – 525 грн., з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. – 545 грн.,з 01.12.2008 р. – 605 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:
ст. 37 Закону:
- з травня по грудень 2008 року: ( 525х0,4х5+545х0,4х2+605х0,4)-2,10х8= 1711,2 грн.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому в даному випадку суд виходить за межі позовних вимог позивача та збільшує період і розмір належних до стягнення коштів за ст.379 Закону.
ст.39 Закону:
- з травня по грудень 2008 року: ( 525х2х5+545х2х2+605х2) – 10,5х8= 8556 грн.
Частиною 2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, таким чином в задоволенні позовних вимог за ст.39 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року слід відмовити в зв’язку з пропуском строку для звернення до суду.
Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року №987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 року №936, розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з вимог ст.ст.37,39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується з діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаних доплат на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 року №836, а тому дії відповідача є неправомірними.
Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11,18,71,99,160-162 КАС України,суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1711,2 грн. та доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 8556 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 20 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: