УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017р. Справа № 876/8127/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з’явився

відповідача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2016р. по справі № 607/5757/16-а

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Управління патрульної поліції у м. Тернополі

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2016р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до відповідача: Управління патрульної поліції у місті Тернополі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірна постанова винесена з порушеннями норм законодавства, зокрема: інспектором невірно встановлено обставини скоєння правопорушення стверджуючи, що він рухався вулицею Грушевського та здійснив зупинку на перехресті, оскільки поліцейський не міг цього бачити фізично; він здійснював не зупинку в розумінні п.п. 1.10 Розділу 1 ПДР України, а припаркував автомобіль; протокол про адміністративне правопорушення на місці події не складався; перед винесенням спірної постанови йому не були роз’яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП; інспектор не був наділений відповідними повноваженнями на складення вказаної постанови; при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором було допущено упередженість, не з’ясовано усі обставини, які мають значення для правильного її вирішення, зокрема ті, які пом’якшують відповідальність та не взято до уваги відомості про його особу; територія, де був припаркований його автомобіль, не є перехрестям доріг.

За результатами розгляду справи Тернопільський міськрайонний суд у задоволенні позовних вимог відмовив, оскільки прийшов до висновку про те, що порушення вимог закону при винесенні спірної постанови не було, а тому вона законна і скасуванню не підлягає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що припаркувався на місці, яке не вважає територією перехрестя. Апелянт зазначає, що не було складено протокол, як цього вимагає ст.254 КУпАП України, не було дотримано процедури адміністративного провадження. Апелянт вказує, що його було притягнуто до відповідальності неуповноваженою особою. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимог задоволити.

Управління патрульної поліції у м.Тернополі було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначило, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувана постанова винесена судом у відповідності до вимог чинного законодавства України з мотивів, наведених у запереченнях.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 23.01.2017р. з’явився апелянт (позивач у справі): ОСОБА_1, яким в усних поясненнях, наданих суду, висловлено правову позицію на підтримку вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 23.01.2017р. не прибув, у зв’язку з чим оголошувалась перерва до 06.02.2017р. для виклику у судове засідання відповідача.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 06.02.2017 року представник апелянта (позивача у справі) та відповідача не з’явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання, суд вбачає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фіксування судового засідання технічними засобами, керуючись вимогами ч.1 ст.41 КАС України, не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Згідно із постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 963897 від 20.05.2016р., ОСОБА_1 20.05.2016р. о 13 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi Carisma, н.з. ВО 4280 АІ, вулицею Грушевського у м. Тернополі, здійснив зупинку на перехресті вулиць Грушевського і Словацького, чим порушив п. 15.9 “ґ” Правил дорожнього руху України (а.с.5).

За вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного:

За вимогами ст.122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно із вимогами п.1.10 ПДР, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);

перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;

стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший, ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до п.15.9 “ґ” ПДР, зупинка забороняється: на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

Керуючись п.15.10 “а” ПДР, стоянка забороняється: у місцях, де заборонена зупинка.

Відповідно до ч.2, 4, 5 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із вимогами ст.222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до норм п.11 ч.1 ст.23 Закону України “Про національну поліцію”, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до вимог п.1. ч.1 ст.80 Закону України “Про національну поліцію”, “Рядовий поліції” є спеціальним званням молодшого складу поліцейських.

Відповідно до посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаметну патрульної поліції № 4/1 від 05.01.2016р., поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час внесення служби здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб які передбачені законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ним було вчинено не зупинку, а стоянку. Колегія суддів звертає увагу на те, що і зупинка, і стоянка забороняється: на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга, що є порушенням ст.122 КУпАП. Крім того, з наданих самим позивачем пояснень в межах розгляду справи, автомобіль було припарковано саме з метою висадки своєї дружини, що згідно із ПДР відповідає ознакам зупинки. Зупинка автомобіля саме в спірному місці сторонами не оспорюється.

Безпідставними також є доводи апелянта про обов’язковість складення протоколу про адміністративне правопорушення, що спростовуються положеннями 222, 258 КУпАП, згідно із якими визначено випадки у яких протокол про адміністративне правопорушенням не складається. Відтак, твердження про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення без попереднього складання протоколу, є безпідставним.

Крім того, слід зазначити, що факт наявного штучного обмеження руху по вул.Грушевського не робить вул.Грушевського прилеглою територією, та жодним чином не скасовує наявність перехрестя у місці прилягання до неї вул.Словацького.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення було винесена з дотриманням вимог законодавства та в межах повноважень відповідача.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2016р. у справі № 607/5757/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі про скасування постанови,- залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2016р. у справі № 607/5757/16-а,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2017р.