ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2017 р. м. Київ К/800/39749/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т.

Гончар Л.Я.

Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі № 804/19067/14 за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області до управління Пенсійного фонду України в місті Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області за участю Прокуратури м. Дніпропетровська, в якому просив визнати незаконними дії відповідача, зобов'язати поновити виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4 з 01.02.2006 року, зобов'язати виплатити пенсію ОСОБА_4 за померлого батька ОСОБА_5 з 01.02.2006 року по 27.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області в поновленні пенсії ОСОБА_4, по втраті годувальника з 01.02.2006 року та виплати пенсії за період з 01.02.2006 року по 27.05.2011 року є безпідставною, та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушує право на соціальний захист ОСОБА_4, гарантоване ст. 46 Конституції України щодо одержання належної пенсії по втраті годувальника.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області поновити виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4 з 01.02.2006 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області виплатити пенсію ОСОБА_4 за померлого батька - ОСОБА_5 з 01.02.2006 року по 27.05.2011 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

На постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року надійшла касаційна скарга Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, пенсію по втраті годувальника за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 01.02.2006 року, яку було призначено на малолітню дитину ОСОБА_4, отримувала мати останнього ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

З 08.02.2006 року малолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в службі у справах дітей Нікопольської міської ради.

Рішенням органу опіки та піклування Нікопольської міської ради № 92/1 від 22.06.2006 року ОСОБА_4 влаштовано до інтернатного закладу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: Комунального закладу «Нікопольський дитячий будинок «Наша родина» Нікопольської міської ради», де він перебував на повному державному утриманні.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 669/2 від 28.10.2009 року ОСОБА_4 було надано статус «дитина сирота». Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 497/1 від 27.06.2012 року подовжено термін перебування ОСОБА_4 в дитячому будинку до закінчення ним навчання в Нікопольському професійному ліцеї.

ОСОБА_4, будучи повнолітнім, 28 травня 2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з заявою про вирішення питання щодо виплати йому пенсії по втраті годувальника та йому було запропоновано подати заяву належного зразка. ОСОБА_4 28 травня 2014 року подав заяву до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника, до якої додав відповідні документи: копію паспорта, копію картки ОДПІ, копію свідоцтва про народження, копії свідоцтв про смерть батьків, рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради про надання йому статусу «дитина-сирота», довідки управління праці та центру зайнятості, заява банку.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області № 804309 від 16.06.2014 року ОСОБА_4 призначено пенсію з 28.05.2014 року як круглому сироті через зміну стану утриманця, здійснено перерахунок пенсії по втраті годувальника (батька - ОСОБА_5.) та виплачено пенсію за померлого батька за період з 28.05.2011 року по 31.07.2014 року (за три роки) у розмірі 35756,58 гривень на підставі ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

За результатами перевірки Нікопольським міжрайонним прокурором відповідачу було внесено подання від 08.10.2014 року (№ 74-3502 вих. № 14) на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з вимогою про усунення причин та умов, що їм сприяли, а саме щодо не призначення та відповідно не виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4 за померлого батька за період з 01.02.2006 року по 27.05.2011 року.

Розглянувши подання від 08.10.2014 року (№ 74-3502 вих. № 14) Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області листом від 29.10.2014 року № 15323/08/17, який надійшов до Нікопольської міжрайонної прокуратури 30.10.2014 року (№ 76-4874 вх. № 14) повідомило про відхилення подання Нікопольського міжрайонного прокурора про поновлення та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вмотивував свої висновки тим, що відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, дітям - круглим сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсії в разі втрати годувальника виплачуються у повному розмірі.

Натомість суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про те, що згідно п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

У ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами п. 4.1. вказаного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсія по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_4 призначалась пенсійним органом у зв'язку зі смертю батька та виплачувалась матері ОСОБА_6 з ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У зв'язку зі смертю матері ОСОБА_6 у червні 2006 року виплату їй відповідної пенсії припинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, з 08.02.2006 року малолітня дитина - ОСОБА_4 перебував на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в службі у справах дітей Нікопольської міської ради.

Рішенням органу опіки та піклування Нікопольської міської ради № 92/1 від 22.06.2006 року ОСОБА_4 влаштовано до інтернатного закладу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: Комунального закладу «Нікопольський дитячий будинок «Наша родина» Нікопольської міської ради», де він перебував на повному державному утриманні. При цьому, адміністрація комунального закладу, яка виконувала функції державного опікуна над ОСОБА_4 надсилала до Управління пенсійного Фонду України в м. Нікополі листи з метою поновлення його пенсії від 22.09.2006 року № 577 та від 18.05.2010 року № 488 про встановлення місця роботи та трудового стажу померлих батьків ОСОБА_4 (а.с. 19) та перебування на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області батьків ОСОБА_4 (а. с.18).

Згідно відповідей на вищевказані листи від 26.09.2006 року № 5465/03 та від 28.05.2010 року № 3200/05 Управління пенсійного Фонду України в м. Нікополі зазначено, що ОСОБА_4 на обліку у відділі з призначення пенсії не перебуває, та згідно даних відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж відділу з призначення пенсії дані про страховий стаж і страхові внески на громадян, які є померлими батьками ОСОБА_4, відсутні.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування ведеться персоніфікований облік застрахованих осіб відомості для формування бази даних якого, безпосередньо надходять у тому числі від органів реєстрації актів громадського стану, які згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» в обов'язковому порядку реєструють всі випадки смерті фізичних осіб. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей.

Відповідно до п. 16 «Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року на кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. До структури персональної облікової картки фізичної особи входить у тому числі; адреса постійного місця проживання; запис про членів сім'ї, які перебувають на утриманні фізичної особи; та іншу інформацію про особу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що в управління Пенсійного фонду в м. Нікополі були можливості для надання інформації на запити адміністрації комунального закладу, яка виконувала функції державного опікуна над ОСОБА_4 надіслані з метою поновлення пенсії ОСОБА_4 від 22.09.2006 року № 577 та від 18.05.2010 року № 488 щодо місця перебування матері ОСОБА_4 на обліку, а також інших даних необхідних для подальшого нарахування пенсії по втраті годувальника.

З огляду на неповнолітній вік ОСОБА_4 та неможливість звернення із заявою щодо поновлення виплати пенсії, призначеної пенсійним органом у зв'язку зі смертю батька, яка виплачувалась матері ОСОБА_6 з 1995 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності вини ОСОБА_4 щодо не отримання своєчасно пенсії по втраті годувальника за період 2006-2011 років.

Суд першої інстанції застосував до спірних положення положення ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, згідно якого дітям - круглим сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсії в разі втрати годувальника виплачуються у повному розмірі. При цьому, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про те, що згідно п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років та не поширюють свою дію на регулювання підстав та порядку виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин положень ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. Проте, судом апеляційної інстанції не звернуто уваги на положення ч. 4 ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, згідно з яким дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. Виплата пенсії з урахуванням положень цієї статті здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому пенсіонер зарахований на повне державне утримання.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов вірних висновків щодо права ОСОБА_4 на виплату в повному розмірі пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період перебування на повному державному утриманні у 2006-2011 роках, проте помилково застосував положення ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, що не призвело до невірного вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку щодо не обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: