ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

 

 

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ПОСТАНОВА

 

17 вересня 2009 року	Справа № 2а-3319/09/0870
(15 год. 20 хв.)	м. Запоріжжя

                               

    Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Міроновій К.В.,

за участю:

 

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

 

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:	Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до:	дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про:	стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

 

01.06.2009 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 55 456,33 гривень.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 18.06.2009.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та обґрунтовував їх тим, що всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон) відповідачем не була сплачена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

За клопотанням відповідача в попередньому судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 09.07.2009.

Відповідач 09.07.2009 надав суду письмові заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що на протязі 2008 року у відповідача працювала 61 особа - інвалід, в той час як необхідна кількість за нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, складає 56 осіб.

Крім цього відповідач зазначив, що він повністю утримується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів оскільки виконує роботи по ремонту та утриманню доріг місцевого значення на замовлення Служби автомобільних доріг в Запорізькій області, а тому згідно з ч. 1 ст. 20 Закону з нього не можуть стягуватися адміністративно-господарські санкції.

Також відповідач навів посилання на постанову Жовтневого районного суду                       м. Запоріжжя від 12.05.2009 у справі № 3-1300/09, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні директора відповідача ОСОБА_3за невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році було закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 09.07.2009 судом було закінчено підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду на 13.08.2009.

В судовому засіданні 13.08.2009 судом оголошувалась перерва до 02.09.2009.

02.09.2009 від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовані необхідністю подання додаткових доказів та пояснень.

За наслідками розгляду зазначених клопотань судом була оголошена перерва у розгляді справи до 17.09.2009.

На вимогу суду відповідачем суду були надані додаткові докази, а саме узагальнена інформація щодо середньооблікової кількості вакантних місць для інвалідів у відповідача протягом 2008 року.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, а відповідач проти позову заперечив.

В судовому засіданні 17.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

 

ВСТАНОВИВ:

 

    Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ річна-поштова, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 (далі - Звіт), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2008 рік - 1406 осіб.

    Частиною першою ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

    Отже, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого      ч. 1 ст. 19 Закону у відповідача повинна складати 56 осіб. Згідно відомостей, наданих відповідачем у Звіті, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2008 році, - 53 особи.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Вирішуючи питання про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом не приймається посилання відповідача на те, що відповідач повністю утримується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, виконуючи роботи по ремонту та утриманню доріг місцевого значення на замовлення Служби автомобільних доріг в Запорізькій області.

Зазначене твердження спростовується ст. 4 статуту відповідача, згідно з якою джерелами формування майна підприємства є: доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності,кредити банків та кошти інших кредиторів, безоплатні або благодійні внески та інші джерела.

Також суд не приймає як доказ відсутності вини відповідача постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2009 у справі № 3-1300/09, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні директора відповідача ОСОБА_3за невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на протязі всього 2008 року було закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як вбачається з даної постанови, директор відповідача був призначений на посаду лише 06.08.2008, у зв'язку з чим дана постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не може бути доказом відсутності вини відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КпАП України у 2008 році, а лише підтверджує факт не вчинення цього правопорушення директором відповідача з дати його призначення і до кінця 2008 року.

    Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

    За правилами ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не  супроводжується його обов'язком підбирати інвалідів на створені робочі місця. Обов'язок з пошуку робочих місць для інвалідів покладено як на державну службу зайнятості, так і на самих інвалідів, а обов'язком роботодавця є вже безпосереднє працевлаштування інваліда на спеціально створене робоче місце, тобто укладення з ним трудового договору.

В свою чергу, обов'язок державних органів щодо організації працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання, передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідач надав суду докази інформування ним та його філіями органів працевлаштування про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а саме звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН від 20.04.2008, 20.05.2008, 13.06.2008, 20.06.2008, 15.07.2008, 20.07.2008, 01.08.2008, 25.08.2008, 01.09.2008, 25.09.2008, 25.10.2008, 29.10.2008, 01.11.2008, 13.11.2008, 01.12.2008, 31.12.2008.

    Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» у рядку «01» відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №  286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №  1442/11722 (далі - Інструкція зі статистики).  У рядку «02» відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

    Згідно з пп. 3.2.5 Інструкції зі статистики  середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

    Пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Листами Розівського районного центру зайнятості від 25.08.2009 № 124, Гуляйпільського районного центру зайнятості від 27.08.2009 № 741, Бердянського районного центру зайнятості від 25.08.2009 № 1448/10, Південного міжрайонного центру зайнятості від 03.09.2009 № 2648, № 2649 підтверджується отримання цими центрами у 2008 році звітів відповідача форми № 3-ПН та наявність у відповідача у січні 2008 року - 0 вакансій для працевлаштування інвалідів, в лютому - 0 вакансій, в березні - 1 вакансії, в квітні - 2 вакансій, в травні - 1 вакансії, в червні - 1 вакансії, в липні - 2 вакансій, в серпні - 1 вакансії, у вересні - 1 вакансії, у жовтні - 2 вакансій, у листопаді - 4 вакансій, у грудні - 4 вакансій.

Отже, за умов належного виконання центрами зайнятості обов'язків щодо організації працевлаштування інвалідів, беручи до розрахунку наявність у кожному місяці відповідної кількості вакансій для інвалідів, можна зробити наступний розрахунок середньооблікової кількості вакансій для інвалідів у відповідача у 2008 році: 0 + 0 + 1 + 2 + 1 + 1 + 2 + 1 + 1 + 2 + 4 + 4 = 19/12 = 1,58 = 2.

З урахуванням того, що середньооблікова кількість працюючих інвалідів у відповідача у 2008 році склала 18 осіб та наявність протягом 2008 року тієї кількості вакансій для інвалідів, яка була у відповідача, судом встановлено, що середньооблікова кількість місць для працевлаштування інвалідів у відповідача у 2008 році становила 55 місць, що на 1 робоче місце менше, ніж 4 відсотки середньооблікової кількості працівників у відповідача у 2008 році.

Дана обставина була визнана представниками сторін у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина відповідача у нестворені робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році була частково доведена, а саме - відповідачем створено на 1 робоче місце менше, ніж це передбачено вимогами ст. 19 Закону .

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, та стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за не працевлаштування одного інваліда.

Судом, на підставі ст. 20 Закону зроблений наступний розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій та пені, за не створення відповідачем одного робочого місця для працевлаштування інвалідів. Адміністративно-господарські санкції дорівнюють середньорічній заробітній платі у відповідача і складають 18 144,38 грн.

Сума пені за один день прострочення складає: 18 144,38 грн. х 0.04 % = 7,26 грн. Оскільки позивач просить стягнути пеню за 47 днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій, загальний розмір пені складає 7,26 грн. х 47 = 341,22 грн.

Отже сума адміністративно-господарських санкцій та пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить: 18 144,38 грн. + 341,22 грн. = 18 485,60 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень, 60 коп.).

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

    Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році задовольнити частково.

    Стягнути з дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 32025623, юридична адреса: вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 18 485,60 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень, 60 коп.).

    Перерахування зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій та пені здійснювати на наступні реквізити: одержувач: Державний бюджет Жовтневого району,         р/р 31213230700003, в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677124, 50070000 «Платежі по Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 

    Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

 

Суддя                  О.В. Прудивус

 

 

Постанова у повному обсязі складена 21 вересня 2009 року