ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-4577/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2009 року м.Львів
18 год. 00 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Коморного О.І.,
при секретарі - Шийка Н. П.,
з участю
представників позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4
представників третьої особи ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, третя особа ПП «ЦДС Хосен» про визнання повністю нечинним податкового повідомлення-рішення №0000332321/0 від 25.06.2009 року,
в с т а н о в и в:
Позивач, дочірнє підприємство «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області №0000332321/0 від 25.06.2009, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафних санкцій у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн.
У позовній заяві, поданій до суду 17.07.2009 року дочірнє підприємство «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» просить визнати повністю нечинними оскаржувані податкові повідомлення рішення з підстав їх невідповідності приписам п.п. 7.2.3; 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР)
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити з підстав і мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення рішення - законними, та просить відмовити у задоволені позову за безпідставністю вимог.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у запереченні.
Представники третьої особи на стороні позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, подали письмові пояснення.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оглянувши матеріали справи, перевіривши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Миколаївською ДПІ з 18.05.2009 р. по 29.05.2009 р. проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 р., а також валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 р.,
За результатами перевірки складено акт № 289/230/30741940 від 16.06.2009 р. згідно якого позивачем в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на загальну суму 148071,00 грн., в т.ч.: в жовтні 2006 року віднесено суму податку на додану вартість 4755,49 грн.. в листопаді 2006 року 4945,38 гри., в грудні 2006 року 4868,62 грн., в березні 2007 року 6091,34 грн.. в квітні 2007 року 4333,33 грн., в червні 2007 року 5182.22 грн., в липні 2007 року 6040.95 грн., в серпні 2007 року 5554,17 грн., в вересні 2007 року 6996,45 грн., в жовтні 2007 року 6174,21 грн. в листопаді 2007 року 6653,10 грн. в лютому 2008 року 8156,90 грн., в березні 2008 року 8748,77 грн.. в квітні 2008 року 8311,33 грн., в травні 2008 року 8283,77 грн., в червні 2008 року 13473,42 грн., з липні 2008 року 9717,89 грн.. в серпні 2008 року 10621.81 грн.. в вересні 2008 року 1011 8.61 грн.. в жовтні 2008 року 9063,22 грн.
За вказані порушення Миколаївською ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332321/0 від 25.06.2009 р., відповідач визначив позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафних санкцій у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн.
Підставою для висновків про порушення позивачем вимог абз. пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) і прийняття зазначених податкових повідомлень рішень були отримані в ході перевірки дані про відсутність поставок товарів від ПП"Будінвесткомфорт", ПП"ЦЦС"Хосен" до ДП"Будсервіс" ТзОВ''Розвадівбудматеріали", що свідчить про вчинення таких правочинів поставки продукції без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.,1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Крім того в акті перевірки зазначено що для перевірки правильності розрахунків із бюджетом ДП „Будсервіс" ТзОВ ''Розвадівбудматеріали", направлено запити на проведення зустрічної перевірки до виробника.
ДП „Будсервіс" ТзОВ"Розвадів будматеріали" для здійснення господарської діяльності придбавало газ у ПП "ЦДС"'Хосен", а ПП"Будінвесткомфорт" надано послуги по ремонту виробничих приміщень. На вищевказані запити отримано відповідь, від ДПІ у Галицькому районі м. Львова та ДПІ у Залізничному районі м.Львова, що підприємство являється посередником, постачальником ПП "ЦДС"Хосен" є фіктивні підприємства. ПП"Будінвесткомфорт" невстановленно місцезнаходження платника податків (с.5 Акту).
З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку, що позивачем неправомірно, в порушення вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, віднесено до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 148071,00 грн. згідно податкових накладних ПП "ЦДС"Хосен"
від 31.10.2006 р. № 54 сума ПДВ 4755,49 грн.,
від 30.11.2006 р. № 59 сума ПДВ 4945,38, грн.,
від 29.12.2006 р. № 72 сума ПДВ 4868,62 грн.,
від 30.03.2007 р. № 29 сума ПДВ 6091,34 грн.,
від 28.04.2007 р. № 38 сума ПДВ 4333,33 грн.,
від 29.06.2007 р. № 64 сума ПДВ 5182,22 грн.,
від 31.07.2007 р. № 81 сума ПДВ 6040,95 грн.,
від 31.08.2007 р. № 89 сума ПДВ 5554,17 грн.,
від 29.09.2007 р. № 98 сума ПДВ 6996,45 грн.,
від 31.10.2007 р. № 122 сума ПДВ 6174,21 грн.,
від 30.11.2007 р. № 165 сума ПДВ 6653,10 грн.,
від 29.02.2008 р. № 235 сума ПДВ 8156,90 грн.,
від 31.03.2008 р. № 266 сума ПДВ 8748,77 грн.,
від 30.04.2008 р. № 420 сума ПДВ 8311,33 грн.,
від 30.05.2008 р. № 534 сума ПДВ 8283,77 грн.,
від 27.06.2008 р. № 634 сума ПДВ 10020,42 грн.,
від 31.07.2008 р. № 718 сума ПДВ 9717,89 грн.,
від 29.08.2008 р. № 798 сума ПДВ 10621,81 грн.,
від 30.09.2008 р. № 880 сума ПДВ 10118,61 грн.,
від 31.10.2008 р. № 941 сума ПДВ 9063,22 грн.,
Аналогічно відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР при віднесенні до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 3453,00. на підставі податкової накладної ПП «Будінвесткомфорт» від 09.06.2008 р. № нн-090603, оскільки за повідомленням ДПІ у Залізничному районі м. Львова вказане підприємство та його посадові особи відсутні за юридичною адресою, а також із відсутністю податкового та бухгалтерського обліку.
З огляду на вказані обставини відповідач в Акті перевірки зазначив, що позивачем в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР завищено податковий кредит на загальну суму 148071,00 грн., та прийняв податкове повідомлення-рішення від № 000033232/0 від 25.06.2009 р, яким визначив позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафні санкцій у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн..
На акт перевірки позивач подав до ДПІ у Миколаївському районі заперечення до акту перевірки № 18 від 19.06.2009р., на яке 26.06.2009р. отримано негативну відповідь за № 6090/10/23-056 від 24.06.2009 р.
Позивач вирішив, що подальша процедура адміністративного оскарження не принесе йому позитивних результатів, тому користуючись правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства України, звернувся до суду.
Із наданих позивачем доказів вбачається, що між позивачем і ПП «ЦДС «Хосен» були укладені договори:
• - договір № 3-г постачання природного газу від 31.12.2006 року на 2007 рік;
• - договір № 3-г постачання природного газу від 31.12.2007 року на 2008 рік;
На виконання умов даних Договорів ПП «ЦДС «Хосен» щомісячно постачає позивачу природний газ в межах замовлених лімітів. Фактична кількість поставленого по цих Договорах природного газу визначається на підставі Актів прийому-передачі, які складаються та підписуються сторонами Договору до 05 числа наступного місяця за звітним.
На фактично спожитий об'єм природного газу ПП «ЦДС «Хосен» щомісячно видає позивачу податкову накладну, яку у відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) позивач включає до складу податкового кредиту декларації з ПДВ. Крім цього, ВАТ «Львівгаз» в особі філії Миколаївського УЕГГ, на фактично спожитий об'єм природного газу щомісячно складає з позивачем акт на транспортування природного газу до споживача по магістральних газопроводах.
Вказані обставини підтверджуються актами прийому-передачі природного газу: від 31.10.2006р, 30.11.2006р, 30.12.2006р., 31.01.2007р., 28.02.2007р., 31.03.2007р., 30.04.2007р., 31.05.2007р., 29.06.2007р., 31.07.2007р., 31.08.2007р., 01.10.2007р., 31.10.2007р., 30.11.2007р., 31.12.2007р., 30.01.2008р., 31.01.2008., 31.04.2008 р., 31.05.2008р., 30.06.2008р., 31.07.2008р., 31.08.2008р., 30.09.2008., 31.10.2008 р., та відповідними актами по реалізації (містяться в матеріалах справи.
Оплата за поставлений газ проведена на підставі рахунків фактур у безготівковковій формі, вказана обставина визнається сторонами і в суду не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини, тому вона може не доказуватися перед судом.
Наведені вище докази підтверджують фактичне виконання позивачем і ПП «ЦДС «Хосен» договорів № 3-г постачання природного газу від 31.12.2006 року на 2007 рік та № 3-г постачання природного газу від 31.12.2007 року на 2008 рік;
Усі зазначені документи підписані обома сторонами договору.
Фактичне виконання вказаних договорів у судовому засіданні підтвердив і представник третьої особи ПП «ЦДС «Хосен», як доказ надав одну з копій реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Львівгаз» підприємствам, що уклали договори з ПП «Хосен». Із поданого документу вбачається, що позивачу дійсно було протранспортовано згідно договору №3-г від 31.12.2006 року в серпні 2006 року 37,848 тис.м. куб. Представник третьої особи додатково зазначив, що всі податкові накладні стосовно позивача відображено у деклараціях, які прийняті у ДПІ в Галицькому районі.
Судом також встановлено, що між позивачем та ПП «Будінвесткомфорт» був укладений Договір №14 на виконання робіт від 03.06.2008 року, згідно якого ПП «Будінвесткомфорт» прийняв на себе виконання ремонтних робіт виробничих приміщень на підприємстві позивача, і останній зобов'язався прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи.
На сторінці 13 акту перевірки вказано, що розрахунки з ПП «Будінвесткомфорт» проведені повністю в безготівковій формі.
Суму ПДВ згідно податкової накладної № НН 090603 від 09.06.2008 р., у відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. підприємством включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ.
За змістом та зобов'язаннями, що виникли у результаті його укладення, вказаний договір підпадає під ознаки договору підряду, правове регулювання якого здійснюється у відповідності до глави 61 Цивільного кодексу України.
За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька різновидів договору підряду. До них, зокрема, належить як власне підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо.
Відмінність від договору купівлі-продажу (поставки) виявляється за двома основними критеріями: по-перше, предметом договору підряду є виготовлення індивідуально визначеного виробу, тоді як предметом договору купівлі-продажу, як правило, є речі, що характеризуються родовими ознаками; по-друге, умови договору підряду спрямовані перш за все на визначення взаємовідносин контрагентів у процесі виконання обумовлених робіт, а головним змістом договору купівлі-продажу (поставки) є передача покупцеві предмета договору.
З огляду на викладе, відповідачем помилково класифіковано укладений позивачем з ПП «Будінвесткомфорт» договір №14 як договір купівлі-продажу чи поставки, а отже безпідставним є твердження відповідача про необхідність позивачу мати транспортні, супроводжувальні чи інші документи.
Відповідачем не доведено, що на виконання підрядним способом ремонтних робіт необхідні копії товарно-транспортних накладних чи супроводжувальних документів.
Про факт виконання ремонтних робіт свідчать наступні документи:
• - дефектний акт;
• - договірна ціна;
• - локальний кошторис з розрахунком договірної ціни:
• - акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в):
• - довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) ;
• - податкова накладна № НН 090603 від 09.06.2008 р.
Оплата за ремонті роботи проведена повністю у безготівковковій формі, вказана обставина відмічена на стор.15 Акту, визнається сторонами і в суду не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини, тому вона може не доказуватися перед судом.
Із акту перевірки вбачається, що зазначену вище податкову накладну № НН 090603 від 09.06.2008 р., видану ПП «Будінвесткомфорт», відповідач виключив із розрахунків із бюджетом по податку на додану вартість, вважаючи, що такі не відповідають вимогам абз. «д» пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», оскільки містять відомості про місцезнаходження підприємства-підрядника, яке за юридичною адресою не знаходиться. З названих причин податковим органам не видалось можливим провести зустрічну перевірку контрагентів позивача на предмет сплати ними до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих у складі оплати за виконані роботи, та підтвердити право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно вказаної податкової накладної.
Підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт ( послуг).
Згідно з п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідач не надав доказів того, що в Єдиному державному реєстрі є запис про відсутність ПП «Будінвесткомфорт» за його місцезнаходженням.
Отже, виписана ПП «Будінвесткомфорт» податкова накладна містить всі відомості, які дозволяють ідентифікувати контрагента позивача, а тому зазначена у ній сума ПДВ обґрунтовано була включена позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.
В акті перевірки позивача відсутні дані про те, що ПП «Будінвесткомфорт» не зареєстроване платником ПДВ, або його реєстрація як платника цього податку анульована.
Окрім цього Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого / нарахованого / у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат, основних фондів чи нематеріальних активів чи підлягає амортизації, від виконання постачальником обов'язку щодо перерахування до бюджету сум податку, сплаченого /нарахованого/ покупцем в ціні придбання.
Зазначений висновок відповідає статті 61 Конституції України, якою встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальних характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків.
Тому дані податкових органів про відсутність ПП «Будінвесткомфорт» за місцезнаходженням, зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, неможливість проведення перевірки цього підприємства, неподання ним звітності, тощо не є передбаченими законодавством підставами для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, те беручи до уваги наявність документальних даних про фактичне виконання договорів позивача з ПП «ЦДС «Хосен» № 3-г постачання природного газу від 31.12.2006 року на 2007 рік, та № 3-г постачання природного газу від 31.12.2007 року на 2008 рік; також підрядних робіт за Договором №14 на виконання робіт від 03.06.2008 року , перерахування контрагентам сум ПДВ у ціні робіт та отримання від них належно оформлених податкових накладних, суд приходить до висновку про неправомірне визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафних санкцій у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн.
Тому у судовому порядку слід визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення № 000033232/0 від 25.06.2009 р., яким відповідач визначив позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафних санкцій у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн..
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати повністю нечинними податкове повідомлення-рішення №0000332321/0 від 25.06.2009 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено і підписано 23.09.2009 року о 09:00 год.
Суддя Коморний О.І.