КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа№ 911/5142/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

За участі представників:

від позивача: Ігнатенко О.О. - представник

від відповідача: Стусова Ю.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Парадіс Нова» на рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року по справі № 911/5142/14 (суддя: Чонгова С.І.)

за позовом Приватного підприємства «Парадіс Нова»

до Приватного підприємства «Контраст»

про стягнення 72 053,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Парадіс Нова» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Контраст» про стягнення 72 053,08 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/5142/14 в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Парадіс Нова» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Парадіс Нова» звернулось до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року у справі № 911/5142/14 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Парадіс Нова» про стягнення 132 475,48 грн. з Приватного підприємства «Контраст» задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.02.2017.

Представник відповідача 31.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.06.2011 між ПП «Парадія Нова» (орендодавець) та ПП «Контраст» (орендар) укладено Договір оренди автомобільної станції та обладнання газозаправочного пункту (надалі - Договір).

За умовами вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування автомобільну заправну станцію, комплекс, нежиле приміщення, 101 км. Автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області, які розташовані на земельній ділянці, що належить державі та перебуває в оренді ФОП ОСОБА_4, на підставі договору оренди землі від 27.02.2008 (п. 1.1 договору).

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення умов Договору не здійснює сплачує орендну плату на землю, а тому посилаючись на п. 6.1.4 Договору, відповідно до якого орендар зобов'язаний передавати не пізніше 5 числа кожного місяця орендодавцеві квитанції про сплату комунальних послуг та орендної плати за землю за відповідний місяць, а також на договір оренди землі від 27.02.2008 (а.с.21-24), укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_4, просить суд стягнути з відповідача відшкодування з орендної плати за землю, а також нараховані на заборгованість 3% річних та пеню.

Дослідивши обставини справи та умови укладеного між сторонами Договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з тексту Договору, він не є договором оренди земельної ділянки та не передбачає відшкодування орендної плати за земельну ділянку за іншим договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача обов'язку щодо сплати орендних платежів за земельну ділянку по договору оренди землі укладеним між Золотоніською районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_4, у свою чергу, як вже було зазначено, спірний Договір не містить умов щодо обов'язку відповідача сплачувати орендні платежі за земельну ділянку на якій розміщений об'єкт оренди, крім того, позивачем не доведено, що такий обов'язок передбачений нормами чинного законодавства.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Приватного підприємства «Парадіс Нова» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Парадіс Нова» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2016 року по справі № 911/5142/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/5142/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко