УХВАЛА

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6474/16

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним ненадання відповіді, зобов'язання надати відповідь, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним ненадання відповіді на його звернення від 29.09.16 р.; зобов`язати відповідача надати відповідь на звернення від 29.09.16 р.; стягнути з відповідача на його користь 62500,00 грн. для компенсації моральної шкоди; на підставі ст. 88 КАСУ звільнити від сплати судових витрат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення адміністративного позову, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є невмотивованою, порушує його право на доступ до правосуддя, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

До канцелярії суду відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у справі з підстав розгляду справ у господарському суді Одеської області.

Суд не приймає до уваги заявлене клопотання, оскільки справа повинна бути розглянути протягом розумного строку.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, а виявлені судом недоліки позивачем не усунуті.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху з наступних підстав.

Умовою зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони. Можливість оцінити майновий стан позивача у суду відсутня. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ст.5 Закону України "Про судовий збір" чітко встановлює пільги щодо сплати судового збору. Також, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком. Крім того, невмотивоване звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом. Адже, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Тобто, на думку суду відсутні підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору. Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378,00 грн. Таким чином, суд вважав за необхідне сплатити позивачу судовий збір у сумі 1102, 40 грн.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не зазначено номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти позивача, якщо такі є та номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти відповідача, якщо такі відомі. Таким чином, позивач повинен зазначити у позовній заяві номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти позивача, якщо такі є та номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти відповідача, якщо такі відомі.

Суддею встановлено, що з матеріалів адміністративного позову не вбачається, яке саме порушення допустив відповідач, що може становити предмет розгляду справи в адміністративному судочинстві, в чому саме воно полягає, якими доказами обґрунтовуються доводи, щодо порушень прав та законних інтересів позивача.

Недоліки необхідно було усунути шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 13.12.2016 року позивачем була надана заява, в якій ОСОБА_1 повідомив про відсутність у нього електронної пошти та відомостей про адресу електронної пошти відповідача, наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору через незадовільний майновий стан, до того ж зазначив, що розмір судового збору судом обчислено невірно, оскільки 1378,00х0,4 не дорівнює 1102,40 грн. (а.с. 9).

Приймаючи рішення про повернення адміністративного позову суд зазначив, що клопотання про звільнення від сплати судового збору було розглянуто судом та Ухвалою від 30 листопада 2016 року, крім іншого, було відмовлено позивачу в задоволенні вказаного клопотання. Щодо посилання позивача на те, що судом не вірно обчислений судовий збір, суд зазначив, що відповідно до п.3 ст. 6 ЗУ „Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. В поданій позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме визнати протиправним ненадання відповіді на звернення від 29.09.2016 року, зобов'язання надати відповідь на звернення від 29.09.2016 року, а тому судовий збір (1378х0,4х2)= 1102,40 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дотримання вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви є обов'язковим.

В той же час, суд не повинен формально ставитись до виконання цієї вимоги, оскільки виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви було додано: копія звернення від 29.09.16 р., копія листа з КМУ, копія листа від 08.11.16 №6507/039/10116, копія довідки про пенсію, а тому колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції була можливість оцінити майновий стан позивача, а саме, відповідно до довідки про пенсію за віком пенсія ОСОБА_1 складає 1489,63 грн. на місяць.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім цього, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху зазначено, що неможливо встановити предмет захисту.

Однак, як вбачається з позовної заяви предметом позову є протиправність дій відповідача, щодо ненадання відповіді на звернення та зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме-надати відповідь на звернення, стягнути моральну шкоду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, а також суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Що стосується розміру судового збору, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху судом першої інстанції не зазначено, з чого складається розмір судового збору у сумі 1102,40 грн., а тільки в ухвалі про повернення позовної заяви зазначено, що сума судового збору 1102,40 грн., оскільки в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, з чим колегія суддів також не може погодитись.

Як вбачається з адміністративного позову ОСОБА_1 просить визнати протиправним ненадання відповіді на його звернення від 29.09.16 р., та зобов`язати відповідача надати відповідь на його звернення від 29.09.16 р.

Суд зазначає, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для повернення позовної заяви є помилковим і передчасним.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні зазначеної ухвали про повернення позивачеві адміністративного позову грубо порушено права позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 2 КАС України, а також ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків...

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик