ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2017 р.Справа № 916/1744/16

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД»;

до відповідачів: 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко»;

                     2. ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Паритет»;

про розірвання договорів підряду та стягнення 122986,63 грн.;

Головуючий суддя – Оборотова О.Ю.

Судді – Гуляк Г.І.

ОСОБА_3

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю від 03.01.2017р.;

Від відповідача 1: ОСОБА_5 за довіреністю від 02.08.2016р.;

Від відповідача 2: не з’явився;

Від 3-ї особи: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 30.06.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» та до ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія» про розірвання договорів підряду та стягнення 122986,63 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/1744/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2016р. продовжено строк розгляду справи до 14 вересня 2016р.

05.09.2016р. до господарського суду Одеської області у відповідності до ст. 78 ГПК України, від ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія» надійшла заява про визнання позовних вимог у справі №916/1744/16.

07.09.2016р від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД», у судовому засіданні, надано пояснення на відзив від 08.08.2016р.

14.09.2016 від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЗаводСтеко» надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2016р. призначено справу №916/1744/16 до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2016р., справу № 916/1744/16 призначено до розгляду у складі колегії: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Гуляк Г.І. та Дяченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2016р. справу № 916/1744/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Гуляк Г.І. та Д'яченко Т.Г. Розгляд справи призначено на 05.10.2016р. о 11:00.

У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Д'яченко Т.Г. з 04.10.2016р. на лікарняному, за розпорядженням керівника апарату суду № 847 від 05.10.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1744/16 для внесення змін до складу колегії суддів.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.10.2016р., справу № 916/1744/16 призначено до розгляду у складі колегії: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Гуляк Г.І. та Волкова Р.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. справу № 916/1744/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Гуляк Г.І. та Волков Р.В.; розгляд справи призначено на 19.10.2016р. о 10:30.

Відповідно до п.п. 2.3.49, 2.3.50. положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв’язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи №916/1744/16, а саме: перебування судді Никифорчука М.І. з 09.11.2016р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1744/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.12.2016р., у справі № 916/1744/16 визначено склад колегії: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді Гуляк Г.І. та Волков Р.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2016р. згідно рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.) справу № 916/1744/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Гуляк Г.І. та Волкова Р.В.; розгляд справи призначено на 16.01.2017р. о 12:40.

23.01.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Паритет» надійшли пояснення по справі.

23.01.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» надійшли додаткові пояснення по справі.

03.02.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.02.2017р. після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.02.2015р. між Промислово-будівельною групою «ІНТОБУД» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» був укладений Договір підряду № 0502/2.

23.02.2015р. між Промислово-будівельною групою «ІНТОБУД» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зивод Стеко» був укладений Договір підряду № 2302/2.

Предмет договорів № 0502/2 та № 2302/2 у відповідності до п. 1.1. становлять зобов’язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» щодо виконання робіт з монтажу металопластикових конструкцій (Роботи) на об'єкті Замовника (ПБГ «ІНТОБУД»), який розташований за адресою: м Одеса, вул. Марсельська, 29а (будівельна адреса),

Строк виконання робіт по договорам підряду № 0502/2 від 05.02.2015р. та № 2302/2 від 23.02.2015р. становить 30 днів з дня їх підписання.

Відповідно до дефектних актів від 18.03.2015р. № 1 та від 23.03.2015р. № 2, складених інженером з технічного нагляду ПБГ «ІНТОБУД» та представником ТОВ «Завод Стеко» на будівельному майданчику, були встановлені численні недоліки та дефекти виконаних робіт та, їх невідповідність вимогам ДБН що полягають у необхідності проведення ремонтних робіт та робіт з повної заміни конструкцій.

ПБГ «ІНТОБУД» звернулась на адресу відповідача з повідомленням від 25.05.2015р. № 234, у якому зазначало про необхідність усунення вищезазначених порушень, направлення представника ТОВ «Завод Стеко» для погодження строків цього усунення.

Враховуючи, що термін виконання всіх зобов’язань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» скінчився 25.03.2015р., позивач 07.10.2015р. уклав договір підряду № 2182 з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Паритет» для усунення частини недоліків за договорами підряду № 0502/2 та № 2302/2.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД» зазначає, що іншу частину недоліків було усунено власними силами.

05.02.2015р. між Промислово-будівельною групою «ІНТОБУД» та ОСОБА_2 підприємством «Житлово-управляюча компанія» було укладено договір поруки № 10.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки №10, Поручитель (Приватне підприємство «Житлово-управляюча компанія») зобов’язується відповідати перед Кредитором (ПБГ «ІНТОБУД») за виконання всіх зобов’язань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» (Боржник), що виникли з Договору підряду № 0502/2 від 05.02.2015 р. (Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

23.02.2015 р. між Промислово-будівельною групою «ІНТОБУД» та ОСОБА_2 підприємством «Житлово-управляюча компанія» було укладено договір поруки № 12.

Згідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель (Приватне підприємство «Житлово-управляюча компанія») зобов’язується відповідати перед Кредитором (ПБГ «ІНТОБУД») за виконання всіх зобов’язань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» (Боржник), що виникли з Договору підряду № 2302/2 від 23.02.2015 р. (Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 3.1. договорів поруки № 11 та № 12 Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов’язання за Основним договором та строки виконання зобов’язання за Основним договором, а також за сплату Боржником Кредитору процентів, неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків за Основним договором, але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов’язання, зазначеного в п. 4.1. цього Договору.

Згідно п. 4.1. договорів поруки № 11 та № 12, Поручитель відповідає перед Кредитором за належне та вчасне виконання зобов’язання Боржником, згідно з Основним Договором, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки, в сумі, що дорівнює 500,00 грн.

Як зазначає позивач, вичерпавши всі можливості досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД» було вимушене звернутись до господарського суду Одеської області з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд встановив, що зі сторони відповідача має місце порушення умов договорів в частині порушення строків, однак спірні договори є припиненими у зв’язку з їх виконанням, оскільки для повного усунення наслідків неякісних робіт було залучено власні сили ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Паритет» що підтверджується належними та допустимими доказами які наявні в матеріалах справи.

Окрім цього, факт здачі будинку в експлуатацію є доказом завершення будівельних робіт в будинку, що включає в себе належний монтаж віконних конструкцій. А тому, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача які стосуються розірвання договорів, які припинені їх виконанням є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи той факт, що предметом розгляду справи є виконання договорів підряду № 0502/2 та № 2302/2 та договорів поруки № 10 та 12, інші договірні відносини сторін (в тому числі правовідносини, які виникли на підставі договору купівлі продажу) не є предметом розгляду по справі №916/1744/16, а тому суд не надає правової оцінки виконання сторонами інших зобов’язань.

Відповідно відзиву на позовну заяву від 08.08.2016р. відповідач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко», зазначає: «На підтвердження виконання робіт позивачем долучено до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт лише на суму 21 282,00 гри. Отже, понесені позивачем додаткові витрати для усунення недоліків виконаних робіт обмежуються сумою 21 282,00 грн.» (а.с.143).

Враховуючи, що суд в своїх висновках не пов'язаний з доводами сторін, колегією суддів встановлено, що недоліки, які визначені в дефектних актах, які містяться в матеріалах справи свідчать про необхідність здійснення робіт, які спрямовані на усунення наслідків неякісного встановлення віконних конструкцій (ремонтних робіт) та робіт з повної заміни конструкцій, ремонт яких є неможливим.

Отже, враховуючи твердження відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Паритет» на виконання умов договору підряду № 2182 від 07.10.2015 уклало договір підряду надавав не лише послуги, які полягають у наданні ремонтних робіт (відповідно до рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт – обслуговування) а і в наданні товару у вигляді склопакетів, які, власне і підлягають повній заміні, адже враховуючи що у випадку неможливості ремонту, захист порушеного права можливий лише у випадку повної заміни неякісного предмету.

Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача з приводу розмежування вартості конструкцій та вартості робіт, які становлять правову позицію відповідача, що викладена у доповненні до відзиву на позовну заяву 14.09.2016р. (а.с.185-186) приймаються до уваги, однак суд звертає увагу, що твердження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» а саме - «Оскільки за вищезазначеними договорами підряду виконувались роботи по монтажу конструкцій, то і вартість робіт по усуненню неполадок складає 1954,55 грн. Отже, понесені позивачем додаткові витрати для усунення недоліків виконаних робіт обмежуються сумою 1954.55 грн.» не приймається до уваги, оскільки природа недоліків які зафіксовані в дефектних актах (а.с.48-51) полягає не лише в ремонті а і в повній заміні окремих конструкцій.

Таким чином, судом встановлено відповідність виконаних робіт ТОВ «Паритет» з усунення недоліків відповідача за договорами підряду, яка у відповідності до рахунків-фактур та актів прийняття виконаних робіт складає 21 282,00 грн.

Вина та причинно-наслідковий зв'язок з понесеними витратами полягає в неналежному виконанні договірних зобов’язань в частині порушення строків та якості надання підрядних робіт.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД» в частині стягнення штрафу є цілком обґрунтованими, адже п. 7.2 договорів № 0502/2 та № 2302/2 визначає, що у випадку затримки передачі Робіт, у строк, зазначений в п. 4.1., Підрядник сплачує Замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору підряду, що діяла в період затримки та штраф 30% від загальної суми Договору підряду.

Враховуючи той факт, що судом встановлено факт порушення зобов’язань зі сторони ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» в частині несвоєчасного їх виконання штраф у розмірі 30% від загальної суми договорів підряду № 0502/2 та № 2302/2 складає 51083,10 грн. розрахунок штрафу, наданий позивачем виконаний з дотриманням вимог чинних нормативно правових актів, а тому суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД», щодо стягнення штрафу в повному обсязі.

Доповнення до відзиву на позовну заяву від 03.01.2017р. суд не приймає до уваги, у зв’язку з тим, що твердження відповідача з приводу того, що за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. Відповідач вважає, що в даному випадку порушується ст. 61 Конституції України в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, суд не погоджується з правовою позицією відповідача та звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного суду України від 09.04.2012 по справі № 3-88гс11 «Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій».

Що стосується стягнення пені, враховуючи, що в п. 7.2 договорів підряду № 0502/2 та № 2302/2 не вказано за які дні слід нараховувати пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору підряду, що діяла в період затримки, а саме, з умов договору неможливо встановити з якого моменту передбачено нарахування пені (чи за дні прострочення виконання зобов’язань чи з моменту перерахування авансового внеску чи іншої дати), що свідчить про відсутність всіх складових нарахування пені.

Пунктом 9.4 договорів підряду № 0502/2 та № 2302/2 визначено, що умови, ситуації, суперечки й інше, не розглянуте в даному Договорі, регулюються відповідно до діючого законодавства України, а тому судом проаналізовано природу пені за даними договорами.

Згідно статті 230 ГК України пеня штраф та неустойки є видами штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Дані положення господарського зобов’язання кореспондуються з нормами Цивільного кодексу України, адже відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.п.1.1, 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 «Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Враховуючи той факт, що за договорами підряду № 0502/2 та № 2302/2 відповідач не має грошових зобов’язань перед позивачем, стягнення пені за загальним правилом суперечить нормам чинного законодавства.

Суд зазначає, що проаналізувавши правову природу договірних правовідносин в контексті норм чинного законодавства вимоги позивача в частині стягнення пені є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню

Також суд, не приймає до уваги, правову позицію відповідача з приводу зменшення розміру штрафних санкцій, викладену у відзиві на позовну заяву від 08.08.2016р. оскільки відповідно до п. 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного завищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно встановити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При вирішенні питання про можливість, зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Враховуючи той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів скрутного фінансового становища, неспіврозмірності штрафних санкцій, винятковості даного випадку, сприяння усунення негативних наслідків та не враховано інтереси позивача у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру штрафу.

Також судом не приймається до уваги твердження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» з приводу ненадання позивачем належних доказів понесених витрат при самостійному усуненні недоліків так як дане питання виходить за рамки предмету спору.

Що стосується стягнення з поручителя ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія» 1000 грн. суд вважає дані вимоги правомірними та такими що підлягають задоволенню, оскільки згідно зі ст. 543 ЦК у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Колегія суддів зазначає, що при солідарному обов’язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред’явивши вимогу до одного із солідарних боржників, який не задовольнив цю вимогу, кредитор має право пред’явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Крім цього, 05.09.2016р. до господарського суду Одеської області у відповідності до ст. 78 ГПК України, від ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія» надійшла заява про визнання позовних вимог у справі №916/1744/16.

Одночасно відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Інші наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, колегфя суддів вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підлягають частковому задоволенню в частині стягнення збитків, штрафу та заборгованості по договору поруки в повному обсязі, в частині розірвання договорів та стягнення пені слід відмовити так як вони є безпідставними.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32,33,43,49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов – задовольнити частково.

2.          Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» (вул. Артельна, 11, м. Дніпропетровськ, 49000 код ЄДРПОУ: 38114294) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» (вул. Пушкінська, 32, м. Одеса, 65014 код ЄДРПОУ: 32316457) грошові кошти у сумі 71365,10 що складаються з 21282,00 грн. збитків та 50083,10 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язань; крім цього, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1070,27 грн.

3.          Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Житлово-управляюча компанія» (20-й км Старокиївської дор, м. Одеса, 65025 Код ЄДРПОУ: 38350729) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» (вул. Пушкінська, 32, м. Одеса, 65014 код ЄДРПОУ: 32316457) грошові кошти у сумі 1000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору 15,21грн.

4.          В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2017р.

Головуючий суддя            О.Ю. Оборотова

Суддя            Г.І. Гуляк

Суддя                     Р.В. Волков