Справа № 2-24/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2010 р. м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Чернявського М.В.

секретаря судового засідання Лех Г.А.

позивачки ОСОБА_1 представника позивачки ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні приватною власністю,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди, які він створив на проїзді загального користування та знести тимчасовий навіс для автомобіля, зняти сітку, якою перекрити в'їзд до її помешкання, зняти ворота з загального під'їзду та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

У судовому засіданні позивачка підтримали свої позовні вимоги та пояснила суду, що 28 липня 2005 року на 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради було винесено рішенням про утворення під'їзду до належної їй частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці по вул.Лісова,45 в с.Зарічани за рахунок земель загального користування, якими відповідач незаконно користується. Відповідач не виконує дане рішення сесії Зарічанської сільської ради, оскаржував його до суду, але рішення було прийняте не на його користь. Відповідач в 2005 році самоправно перекрив проїзд на територію її приватної власності - земельної ділянки та житлового будинку, що створює їй перешкоди у здійснені нею під' їзду до належної їй частини житлового будинку з метою завезення предметів побуту, будівельних матеріалів для ремонту будинку, а також обробітку належної їй земельної ділянки.

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позовні ^имоги позивачки, просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав зазначених в уточненій позовній заяві.

!

Представники відповідача у судовому засіданні позовних вимог позивачки не визнали, просили суд відмовити позивачці у їх задоволені за безпідставністю та пояснили суду, що під'їзд до належної позивачці частини житлового будинку, що мав бути відповідно до рішення 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 28 липня 2005 року фактично утворений не був і на спірній земельній ділянці не були визначені його межі. Окрім того, рішення 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 28 липня 2005 року про утворення під'їзду до належної позивачці частини житлового будинку, на основі якого ґрунтуються позовні вимоги позивачки, скасовано рішенням 37 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 21 жовтня 2010 року.

Заслухавши пояснення сторін та показання свідка, дослідивши надані суду сторонами у справі докази, судом на засадах змагальності сторін встановлені наступні факти.

Згідно договору дарування частини житлового будинку та земельної ділянки, укладеного 29 серпня 2001 року та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 подарувала позивачці 1/4 ідеальну частину житлового будинку № 45 по вул. Лісовій в с. Зарічанах, Житомирського району та 0,1044 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться там же (а.с.б).

Відповідно до витягу № 6223360 про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 17 січня 2005 року Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації, власником 1/4 частки будинку № 45 по вул. Лісовій в с. Зарічанах,

Житомирського району є ОСОБА_1 (а.с.7).

Рішенням виконкому Зарічанської сільської ради № 15 від 27

жовтня 1994 року ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,08 га. в селі Зарічани по вул. Молодіж­на, 12 за рахунок садиби його батька ОСОБА_9 та за його згодою, для будівництва житлового будинку ( а.с.9 ).

Згідно протоколу погодження меж земельної ділянки, 27 квітня 2005 року представником Житомирської регіональної філії Центру ДЗК в присутності землевласника ОСОБА_1 та суміжних власників і землекористувачів ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснено погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами: від А до Б землі ОСОБА_11, від Б до В землі ОСОБА_10, від В до Г землі ОСОБА_6, від Г до Д - землі загального користування, проїзд, від Д до А - землі ОСОБА_9, який був підписаний вищезазначеними особами (а.с.8).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 457383, власником земельної ділянки площею 0,1044 га., яка розташована в с. Зарічани, по вул. Лісовій 45, кв.З, Житомирського району є ОСОБА_1 (а.с.62).

З викопіровки плану земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1 розташована між земельними ділянками ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (а.с.66).

Рішенням 23 сесії Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 28 листопада 2005 року утворено під'їзд до подарованої частини житлового будинку ОСОБА_1, що розташована по вул. Лісовій за № 45, з вулиці Молодіжної за рахунок земель (лишків) присадибної земельної ділянки ОСОБА_6, шириною 3 м., довжиною 50 м. , площею 0,0150 га, який віднесено до земель загального користування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.11).

Відповідно до протоколу засідання комісії Зарічанської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села від 09 червня 2005 року, зроблено висновок:

- перенести огорожу ОСОБА_9 на 0,5 м. на проміжку 50 метрів. ОСОБА_6 зняти ворота з загального під'їзду (провулку загального користування) (а.с.12) .

З наданого суду позивачкою фотознімку вбачається, зо земельна ділянка відповідача обнесена металевою сіткою, що унеможливлює здійснення під'їзду до її будинку (а.с.18).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року постанова Житомирського районного суду від 16 травня 2008 року скасована та прийнята нова постанова, якою позов ОСОБА_12 до Зарічанської сільської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 28.07.2005 року " Про утворення під'їзду до частини житлового будинку ОСОБА_1 ", залишено без задоволення ( а.с.104-106 ).

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 18 березня 2010 року постанова Київського апеляційного суду від 02 грудня 2009 року залишена без змін ( а. с. 107,108 ).

Свідок ОСОБА_13 в своїх показаннях в судовому засіданні ствердив, що він в 2005 році був в складі комісії Зарічанської сільської ради, до якої також входили сільський голова і землемір Бродовський, яка на спірній земельній ділянці відповідача визначала проїзд до належної позивачці частини житлового будинку, що був утворений рішенням сесії Зарічанської сільської ради. Комісія запропонувала відповідачу знести ворота з проїзду до будинку позивачки, але він відмовився це зробити посилаючись на те, що ним оскаржене рішення сесії Зарічанської сільської ради про утворення під'їзду до будинку позивачки. Свідок у судовому засіданні підтвердив також ту обставину, що раніше на спірній ділянці був прохід, який використовувала покійна мати позивачки.

Судом встановлено, що між сторонами у справі є земельні та цивільні правовідносини.

Відповідно до ст.126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

За п.б ч.І ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

З

За приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність порушення відповідачем вимог ст.211 Земельного кодексу України та ст.391 ЦК України є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вирішуючи спір суд бере до уваги постанову Київського апеляцій­ного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року, якою скасована постанова Житомирського районного суду від 16 травня 2008 року та прийняте нове судове рішення, яким визнано законність рішення 23 сесії ' IV скликання Зарічанської сільської ради від 28.07.2005 року " Про утворення під'їзду до частини житлового будинку ОСОБА_1 ", а позов ОСОБА_12 до Зарічанської сільської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування даного рішення залишено без

задоволення.

Відповідно до вимог ч.З ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Суд не бере до уваги заперечення представників відповідача на позовні вимоги позивачки в тій частині, що позовні вимоги позивачки є безпідставними, оскільки вони ґрунтуються лише на рішенні 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 28 липня 2005 року " Про утворення під'їзду до частини житлового будинку ОСОБА_1І." , яке скасовано рішенням 37 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 21 жовтня 2010 року ( а.с.144 ) .

Суд вважає, що рішення 37 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 21 жовтня 2010 року про скасування рішення 23 сесії IV скликання Зарічанської сільської ради від 28.07.2005 року " Про утворення під'їзду до частини житлового будинку ОСОБА_1 "є нікчемним, так як дане рішення суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). В п.5 мотивувальної частини’ даного рішення зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого

самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.04.2010 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.04.2010 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ " ст.126, п.б ч.І ст.211 Земельного кодексу України, ст.386,391, ЦК України, ст.10,11,57,60,61,209,212,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди, які він створив на проїзді загального користування а саме: знести

тимчасовий навіс для автомобіля; зняти сітку, якою перекритий в'їзд до помешкання ОСОБА_1; зняти ворота з загального під'їзду ( провулку загального користування.

Стягнути з відповідача ОСОБА_6 сплачені нею судові витрати в сумі 17 грн.

Стягнути з відповідача на користь Житомирського районного суду та 37 грн. як витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

На рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районітай суд.