ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/9456/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до КП БТІ ОМР, Суворовської РДА про визнання частково недійсною та скасування державної реєстрації свідоцтва на право спадщини за законом,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року вищенаведений адміністративний позов залишений без розгляду, з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову - про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, належним чином сповіщені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що предметом даного позову є:

- визнання недійсним технічного паспорту, виготовленого КП БТІ та РОН на домоволодіння АДРЕСА_1 від 04 вересня 2007 року;

- визнання незаконною державної реєстрації свідоцтва про право спадщини за законом НОМЕР_1, котру здійснило КП БТІ та РОН 06 листопада 2007 року, в частині сараю-гаражу літ. «О», площею 21,2 кв. м і в частині земельної площі ділянки АДРЕСА_1, розміром 657 кв. м.;

- скасування державної реєстрації свідоцтва про право спадщини за законом НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 в частині сараю-гаражу за літ. «О» і в частині земельної ділянки АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, залишаючи вказані позовні вимоги без розгляду, керувався нормами КАС України і практикою Європейського суду з прав людини та виходив з того, що позивач знав про існування порушеного права ще у 2010 році та міг звернутися до суду в межах шестимісячного строку звернення, але за захистом свого права звернувся лише в травні 2016 року.

Наведене, на думку суду першої інстанції, свідчить про порушення вимог ч.2 ст.99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 ст.99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, з урахуванням цього, належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції про порушення своїх прав позивач достеменно знав ще у 2010 році, що підтверджується, зокрема, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2010 року та чисельними судовими процесами в період 2010-2016 років (а.с.129-161).

Проте, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 27 травня 2016 року, а, отже, з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, позивач у позовній заяві, а в подальшому в апеляційній скарзі зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише після проведення, у грудні 2015 року, експертного дослідження, що стало підставою для звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що даний довід апеляції не може свідчити про поважність пропуску строку звернення до суду, оскільки матеріали справи свідчать про свідоме порушення позивачем ч.2 ст.99 КАС України.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів вважає також правильним посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на справу «Стаббігс та інші проти Великобританії» та справу «Девеер проти Бельгії», в яких вказано, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спірного питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 155, 196, 199, 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до КП БТІ ОМР, Суворовської РДА про визнання частково недійсною та скасування державної реєстрації свідоцтва на право спадщини за законом - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова