ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017Справа №910/21045/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Національного банку України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

позивача - Бабенко Ю.В. представник за дов.; Лазарук К.В. представник за дов.;

відповідача - Добролюбов В.І. представник за дов.;

від третьої особи - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про:

- визнання припиненими правовідносини за Іпотечним договором від 07 червня 2012 року, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрованим в реєстрі за № 1771, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Національним банком України;

- визнати припиненим Іпотечний договір від 07 червня 2012 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрований в реєстрі за №1771 та всі договори про зміни та доповнення до нього, додаткові угоди, укладені між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Національним банком України;

- усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом скасування наступних записів про обтяження речового права забороною відчуження та зобов'язати державних реєстраторів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна тощо вилучити:

номер запису про обтяження: 759970; дата, час державної реєстрації: 07.06.2012 23:40:26; Державний реєстратор: Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1771, виданий 07.06.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1881485 від 23.04.2013 13:49:58, Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область;

номер запису про обтяження: 748810; дата, час державної реєстрації: 07.06.2012 23:43:21; Державний реєстратор: Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1771, виданий 07.06.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1853341 від 22.04.2013 16:06:40, Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область;

реєстраційний номер обтяження: 12593180; дата, час державної реєстрації: 07.06.2012 23:40:26; Державний реєстратор: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1771, виданий 07.06.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.;

реєстраційний номер обтяження: 12593182; дата, час державної реєстрації: 07.06.2012 23:43:21; Державний реєстратор: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1771, виданий 07.06.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.

- усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом скасування наступних записів про обтяження іншого речового права іпотекою та зобов'язати державних реєстраторів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек тощо вилучити:

номер запису про іпотеку: 759947; дата, час державної реєстрації: 08.06.2012 13:05:55; Державний реєстратор: Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область; підстава виникнення іпотеки: договір про внесення змін, серія та номер: 2979, виданий 28.11.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1881485 від 23.04.2013 13:49:58, Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область;

номер запису про іпотеку: 748789; дата, час державної реєстрації: 08.06.2012 13:05:55; Державний реєстратор: Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область; підстава виникнення іпотеки: договір про внесення змін, серія та номер: 2979, виданий 28.11.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1853341 від 22.04.2013 16:06:40, Прилєпко О.П., Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Київська область;

реєстраційний номер обтяження: 12595346; дата, час державної реєстрації: 29.11.2012 16:24:55; Державний реєстратор: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.; підстава виникнення обтяження: договір про внесення змін, серія та номер: 2979, виданий 28.11.2012, видавник: Приватний нотаріус Мойсеєнко Т.О.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав його необґрунтованості та безпідставності, зазначивши, що прямою нормою ч.3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено порядок включення до ліквідаційної маси і реалізації майна банку, яке є предметом застави (іпотеки). Також, відповідач вказав, що ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для припинення іпотеки, серед переліку якого відсутні підстави на які вказує позивач. Окрім того, відповідач зауважив, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту свого права, а матеріальне право чи законний інтерес позивача не порушені.

Третьою особою подані письмові пояснення, в яких третя особа підтримала позицію позивача викладену в позові та зазначила, що вимоги відповідача до позивача, що випливають з Іпотечного договору, вважаються погашеними в порядку ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі - Іпотекодавець) та Національним банком України (надалі - Іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрований в реєстрі за № 1771 (надалі - Іпотечний договір).

28 листопада 2012 року між Позивачем та Відповідачем, було укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрований в реєстрі за № 2979.

Відповідно до пункту 1 Іпотечного договору цей договір було укладено в якості забезпечення вимог Відповідача, що випливають з Кредитного договору від 14 серпня 2008 року №38/08-08/СТ; Кредитного договору від 20 лютого 2009 року №12/09/2; Кредитного договору від 23 жовтня 2008 року №52; Кредитного договору від 09 жовтня 2008 року №54/10-08/СТ; Кредитного договору від 26 березня 2008 року №02/03-08/СТ; Кредитного договору від 16 липня 2008 року № 26/07-08/СТ; Кредитного договору від 21 травня 2008 року №16/05-08/СТ; Кредитного договору від 16 лютого 2009 року №12/09/1; Кредитного договору від 23 лютого 2009 року №12/09/3, що укладені між Відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод, до нього, додатків та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення Іпотечного договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо), з повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитним договором; сплаті процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Позивач, як іпотекодавець, надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно, а саме:

- земельна ділянка, площею 0,1218 га, що знаходиться на території Княжицької сільської ради Броварського району Київської області;

- земельна ділянка, площею 29,7881 га, що знаходиться на території Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

07 червня 2012 року у зв'язку з посвідченням Іпотечного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. також були зареєстровані відповідні обтяження іпотекою та забороною щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.

На думку позивача, правовідносини за Договором та сам правочин мають бути визнані припиненими на підставі частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон), оскільки НБУ як іпотекодержатель не звернувся у встановлений Законом строк з вимогами за Договором, а тому такі зобов'язання є погашеними.

Проте, суд з даними твердженнями позивача погодитись не може в силу наступного.

На підставі постанови правління НБУ від 20.11.2014 №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.11.2014 №123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.11.2014 №128 повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Банку передано Славкіній Марині Анатоліївні.

На підставі постанови правління НБУ від 19.03.2015 №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.03.2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку Славкіну М.А. строком на один рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.02.2016 № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку та повноваження ліквідатора позивача Славкіної М.А. строком на два роки до 19.03.2018 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пріоритетність норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» затверджено пунктом 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного закону, який зазначає, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

26.03.2015 в газеті "Голос України" № 54 (6058) було опубліковано оголошення про ліквідацію позивача.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Частиною першою статті 49 Закону Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавецем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, що за своєю правовою природою є іпотечним договором, підстави припинення якого врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про іпотеку".

Так, відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Серед інших випадків припинення іпотеки передбачених Законом України «Про іпотеку», такої підстави припинення іпотеки, як відсутність письмової вимоги про визнання кредитором іпотекодавця, який знаходиться в процесі ліквідації, немає.

Отже, ані Договір, ані норми чинного законодавства України не містять такої підстави припинення іпотеки, яка визначена Банком у позові.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зі змісту Договору, а саме підпункту 15.8.3 пункту 15 вбачається, що іпотекодаржатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитними договорами у випадку ліквідації юридичної особи іпотекодавця та/або позичальника.

Крім того, у статті 33 Закону України "Про іпотеку" також передбачено, що у разі ліквідації іпотекодавця, набуття права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

Отже, існує пряма норма спеціального Закону яка встановлює порядок включення до ліквідаційної маси і реалізації майна банку, яке є предметом застави (іпотеки), тобто без порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів, оскільки вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок виключно іпотечного майна.

Матеріали справи не містять доказів того, що основне зобов'язання (за Кредитним договором) є погашеним чи припиненим, а тому й відсутні правові підстави для припинення правовідносин, які виникли у сторін з метою забезпечення виконання вказаного зобов'язання.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Суду не подано жодного документального підтвердження наявності підстав для припинення іпотеки, а тому позовні вимоги про визнання припиненими правовідносин за Договором та визнання припиненим Договору іпотеки не є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про усунення перешкод у користуванні майно шляхом скасування записів про обтяження речового права забороною відчуження та іпотекою, то вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором та про визнання припиненим договору іпотеки.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.02.2017

СуддяІ.І. Борисенко