УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 243/1710/13-а

Справа 2-ар/243/1/2017

08 лютого 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючого - судді Лаптєва М.В.

при секретарі - Куцик Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду від 30.01.2017 року по адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2017 року заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами – залишена без розгляду.

На теперішній час заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз’яснення їй ч. 4 та ч.5 мотивувальної частини ухвали суду від 30.01.2017 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час та дату розгляду заяви, однак до судового засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно вивчивши докази та обгрунтування заявника, встановив наступне.

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2017 року заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами – залишена без розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз’яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, роз’яснюючи більш повно та зрозуміло для заявника ч.4 та ч.5 мотивувальної частини ухвали суду від 30.01.2017 року суд зазначає.

Заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 20.05.2013 року за нововиявленими обставинами, була подана до адміністративного суду вже після закінчення строку, який встановлюється чинним законодавством для подачи подібних заяв, а саме після спливу трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Положення п.1 ч.2 ст. 245 КАС України містить визначену диспозицію, згідно якої судом не береться до уваги підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду, тобто суд не з’ясовує підстави пропуску строку звернення та не оцінює їх поважність, а лише констатує сам факт пропуску строку, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду, оскільки визначений законодавством трирічний строк для подачи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є граничним і перегляд судом рішення після його спливу не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду від 30.01.2017 року – задовольнити.

Роз’яснити заявнику ч. 4 та ч.5 ухвали суду від 30.01.2017 року.

«Заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 20.05.2013 року за нововиявленими обставинами, була подана до адміністративного суду вже після закінчення строку, який встановлюється чинним законодавством для подачи подібних заяв, а саме після спливу трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Положення п.1 ч.2 ст. 245 КАС України містить визначену диспозицію, згідно якої судом не береться до уваги підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду, тобто суд не з’ясовує підстави пропуску строку звернення та не оцінює їх поважність, а лише констатує сам факт пропуску строку, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду, оскільки визначений законодавством трирічний строк для подачи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є граничним і перегляд судом рішення після його спливу не передбачено.»

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2