АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/577/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Гудкова Ю.Г.

Провадження № 22-ц/789/35/17 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, позивача

ОСОБА_2 і його представника

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Монастириської міської ради Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Монастириської міської ради Тернопільської області від 08.09.2016 року № 263,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 року вказаний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п.2 рішення 7 скликання 10 сесії Монастириської міської ради Тернопільської області від 08.09.2016 року № 263 "Про розгляд заяви жителя АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1." в частині "після вищевказаних дій надати гр. ОСОБА_1 для проживання приміщення по АДРЕСА_2".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, вважаючи його таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та закрити провадження у справі.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що даний спір, відповідачем у якому є орган місцевого самоврядування, підвідомчий адміністративному суду, а не суду загальної юрисдикції. Також, звертає увагу на порушення судом вимог процесуального закону на стадії прийняття позову ОСОБА_2 до розгляду в частині відсутності у позивача передбачених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору, наслідком чого є залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для сплати судового збору. Крім цього, вважає, що судом безпідставно не враховано ряд обставин, що мають значення для справи, й зокрема: той факт, що позивач не потребує житла, оскільки проживає у будинку батьків, після смерті яких разом з братом успадкував будинок; пред'явлений ним договір оренди житла є фіктивним, оскільки складений лише в 2016 році на приміщення, що є непридатним для проживання; приміщення з приводу якого існує спір у даний час перебуває в аварійному стані, непридатне для проживання, не належить до житлового фонду, є безгосподарним і на обліку Монастириської міської ради не перебуває. Не враховано також, що апелянт є учасником АТО, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, власного житла не має, проживає на квартирі, в зв'язку з чим змушений вживати заходів для пошуків житла, а тому, на сесії міської ради дав згоду вкласти особисті кошти на ремонт аварійного господарського приміщення з наступним взяттям його на баланс міської ради та передачею йому для проживання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 відносно апеляційної скарги заперечують, вважаючи її безпідставною. В обгрунтування заперечень зазначають, що між сторонами існує спір про право позивача на першочергове одержання житла, порушене Монастириською міською радою внаслідок вирішення питання про виділення такого ОСОБА_1, який на обліку не перебував, а тому даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Крім цього, звертають увагу на те, що на підставі ст.22 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач звільнений від сплати судового збору за подачу вказаного позову. Також, вважають безпідставними доводи апеляційної скарги в частині відсутності в позивача потреби в житлі з врахуванням того, що він успадкував частину будинку після смерті батьків і проживає в ньому, оскільки такі не стосуються предмету судового розгляду, до якого не відноситься питання законності перебування позивача на квартирному обліку.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що внаслідок ухвалення Монастириською міською радою рішення про надання ОСОБА_1 для проживання приміщення по АДРЕСА_2 після переведення такого з нежитлового у житлове порушено права ОСОБА_2 як особи, яка перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування і потребує надання житлового приміщення в першочерговому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 29.10.1992 року перебуває на квартирному обліку при виконкомі Монастириської міської ради для першочергового отримання житла як воїн-інтернаціоналіст (а.с.6, 17, 20).

ОСОБА_1 на квартирному обліку при виконавчому комітеті Монастириської міської ради не перебуває (а.с.7-8, 17).

Рішенням 7 скликання 10 сесії Монастириської міської ради № 263 від 08.09.2016 року "Про розгляд заяви жителя АДРЕСА_1 гр.ОСОБА_1." вирішено: 1.Зобов'язати виконавчий комітет Монастириської міської ради вжити заходи по переведенню нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 в житло протягом місяця з дня прийняття даного рішення; 2.Після вищевказаних дій надати гр. ОСОБА_1 для проживання приміщення по АДРЕСА_2 (а.с.26).

За ст.ст.42, 43 ЖК України житлові приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених ст.46, ч.ч. 1, 2 ст. 54, ч.1 ст.90, ч.6 ст.101, ст.ст.102, 110, ч.1 ст.114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством. Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості. Це правило поширюється і на осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" N 280/97-ВР від 21.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, окрім інших, належить: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Пунктом 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Встановивши, що Монастириською міською радою вирішено питання надання для проживання приміщення по АДРЕСА_2 ОСОБА_1, який на квартирному обліку не перебуває, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку про визнання незаконним п.2 відповідного рішення міської ради, як такого, що порушує житлові права позивача ОСОБА_2, який знаходиться на квартирному обліку з 1992 року для отримання житла в першочерговому порядку.

Доводи апеляційної скарги третьої особи в даній справі ОСОБА_1 в частині безпідставного неврахування судом обставин, що мають значення для справи, таких як: відсутності потреби позивача в житлі з підстав проживання ним у будинку батьків, успадкованому разом з братом після їх смерті; пред'явлення ним фіктивного договору оренди, укладеного лише в 2016 році на приміщення, що є непридатним для проживання, на увагу колегії суддів не заслуговують, як такі, що не стосуються предмету судового розгляду, яким законність постановки позивача відповідним органом на квартирний облік не являється.

Безпідставними, на думку колегії суддів є й доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом того факту, що приміщення, з приводу якого існує спір перебуває в аварійному стані, непридатне для проживання, не належить до житлового фонду, є безгосподарним і на обліку Монастириської міської ради не перебуває, оскільки не зважаючи на це, що на день розгляду справи судом п.1 рішення Монастириської міської ради, яким зобов'язано виконавчий комітет вжити заходів для переведення спірного приміщення з нежитлового у житлове, і який позивачем не оспорюється, в повній мірі не виконано, однак з врахуванням того, що відповідні заходи з виконання даного рішення вживаються, про що свідчить наявне в справі рішення Виконавчого комітету Монастириської міської ради № 108 від 23.09.2016 року (а.с.76), колегія суддів вважає, що п.2 даного рішення, яким після переведення спірного приміщення з нежитлового в житлове вирішено передати останнє для проживання ОСОБА_1, право ОСОБА_2 вважається порушеним у майбутньому, у зв'язку з чим останній має право на його захист.

З тих підстав, що житловим законодавством України передбачено надання житла громадянам, що перебувають на відповідному обліку потребуючих поліпшення житлових умов і в порядку черговості (ст.43 ЖК), а ОСОБА_1 на такому обліку не перебуває, не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи його апеляційної скарги в частині неврахування судом інших обставин, а зокрема: що він є учасником АТО, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, власного житла не має, проживає на квартирі, в зв'язку з чим змушений вживати заходів для пошуків житла, а тому, на сесії міської ради дав згоду вкласти особисті кошти на ремонт аварійного господарського приміщення з наступним взяттям його на баланс міської ради та передачею йому для проживання.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права з посиланням на те, що даний спір, відповідачем у якому є орган місцевого самоврядування, підвідомчий адміністративному суду, а не суду загальної юрисдикції, оскільки, з врахуванням того, що управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення цивільних прав особи (права, на житло), даний спір, хоча й виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, не є адміністративно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідні роз'яснення містяться й у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ".

Не заслуговують на увагу колегії суддів й доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог процесуального закону на стадії прийняття позову ОСОБА_2 до розгляду в частині відсутності у позивача передбачених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору, наслідком чого є залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для сплати судового збору, оскільки навіть у випадку, якщо такі порушення і мають місце, то вони не є обов'язковою підставою для скасування рішення у справі з підстав, порушення судом процесуального права, оскільки питання розподілу судових витрат може бути вирішено й при ухваленні рішення. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності у позивача передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору на стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення Монастириського районного суду від 27 жовтня 2016 року з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

У відповідності до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ч.ч.1, 2; 319 ч.1, 324 ч.1 п.1, 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Б. Щавурська

Судді : Н.Є.Фащевська

М.В.Ходоровський