КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. справа№ 910/28030/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар: Ковальчук Р.Ю.,

за участю

представників: позивача - Левченко Д.Ю.;

відповідача - Абоімов О.Ю.;

ВДВС - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р.

за скаргою Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення судового збору у розмірі 2436,00 грн

у справі № 910/28030/15 (судді - Чебикіна С.О., Мудрий С.М., Борисенко І.І.)

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

про зобов`язання включити вимоги до реєстру вимог кредиторів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2016 р. у справі № 910/28030/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 р., позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів у таких розмірах:

- 17946913,81 грн, що складається із 17873833,81 грн відсотків за договором депозиту та 73080,00 грн судового збору, за рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2015 р. у справі № 910/146/15-г;

- 9702989,01 грн, що складається із 7575000,01 грн інфляційних втрат, 2065713,00 грн 3% річних, 25736,00 грн судових витрат, 36540,00 грн судового збору, за рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2015 р. у справі № 7/137-21/105.

Також, вказаним рішенням від 23.03.2016 р. у даній справі стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на користь позивача 2436,00 грн судового збору.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2015 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. Господарським судом м. Києва 18.07.2016 р. видано судові накази про зобов'язання вчинити дії та про стягнення судового збору у розмірі 2436,00 грн.

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 03.08.2016 р. звернулося до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору.

Разом з цим, постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору на підставі п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку із офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, 05.12.2016 р. від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Господарського суду м. Києва надійшла скарга на дії та бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору. У поданій скарзі позивач просив визнати незаконними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору, скасувати зазначену постанову та зобов`язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/28030/15 відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а також тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 31.01.2017 р. о 12:35 год.

У засідання суду, призначене на 31.01.2017 р. о 12:35 год., представники Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як уже було зазначено вище, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору є положення п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відмовляючи у задоволенні скарги позивача на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції зазначив, що оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України № 370 від 11.06.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 115 від 12.06.2015 р. про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, державним виконавцем правомірно застосовано приписи п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, суд першої інстанції також здійснив посилання на ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника є підставою закінчення виконавчих проваджень, відкритих стосовно банку-боржника.

Разом з цим, апеляційний суд з такою позицією Господарського суду м. Києва не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» від 02.10.2003 р., рішення у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 р. право на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід'ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р., п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004 р.).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення (п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р., п. 51 рішення у справі «Іванов проти України» від 15.01.2010 р.).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Окрім цього, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Однак, статтею 3 вказаного закону унормовано, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльністю» цей закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Під терміном «ліквідація банку» мається на увазі процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ст. 2 цього закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Ліквідацією банку згідно зі ст. 2 вищевказаного закону є процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що до процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і їх ліквідації застосовуються виключно норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, державним виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження допущено вільне трактування приписів п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника (у даному випадку Публічного акціонерного товариства "Енергобанк") банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі дії суперечать Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки у даній справі боржником згідно наказу суду є банківська установа, стосовно якої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура ліквідації. Разом з цим, до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" ніяким чином не може бути застосована процедура банкрутства в силу існування спеціального закону, метою якого, зокрема, є встановлення механізму виведення неплатоспроможних банків з ринку і їх ліквідації.

При цьому, додатково слід акцентувати увагу на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6-1 ч. 1 цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою для задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами.

Вбачається, що Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ дані вимоги закону не виконано і не могло бути виконано в силу вищенаведених обставин та норм законодавства, а також відсутності відповідної справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", що додатково підтверджує незаконність дій державного виконавця під час відмови у відкритті виконавчого провадження.

Необгрунтованими також визнаються посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника є підставою закінчення виконавчих проваджень, відкритих стосовно банку-боржника.

У даному випадку ця норма встановлює виключно обов`язок державного виконавця стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, що відкрито до початку здійснення процедури ліквідації банку-боржника. Однак, у даній справі виконавче провадження відкрито не було, а тому приписи ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у цій ситуації застосуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевим господарським судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги позивача на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/28030/15 скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи причини виникнення даного спору стосовно законності дій державного виконавця судові витрати за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р. за скаргою Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору у справі № 910/28030/15 - скасувати.

3. Скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору - задовольнити.

4. Визнати незаконними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 52301092 від 22.09.2016 р. з виконання наказу про стягнення 2436,00 грн судового збору.

5. Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ прийняти до виконання наказ Господарського суду м. Києва № 910/28030/15 від 18.07.2016 р. про стягнення 2436,00 грн судового збору.

6. Стягнути з Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

8. Матеріали справи № 910/28030/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

9. Копію постанови надіслати сторонам та Подільському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко