УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ас-630   2006р.                Головуючий по 1-й інстанції

Бурбак В.М. Суддя-доповідач- Чічіль В.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця „30" дня                            м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого- Чічіля В.А.

Суддів- Антонова В.М., Мартєва С.Ю.

При секретарі- Сулимка С.В.

з участю позивача заявника ОСОБА_2.

представника відповідача Долбіної Р.А.

представника третьої особи ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від „04" жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Державної податкової адміністрації України про перерахунок пенсії.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В.А.,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 04 жовтня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДПА у Полтавській області, ДПА України про перерахунок пенсії відмовлено за недоведеністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції, постановити нову ухвалу згідно його позовної заяви.

Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях представник ДПА у Полтавській області просить залишити вказану скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Перевіривши постанову суду першої Інстанції в межах апеляційної скарги, колегія судців приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та сторони не заперечують, що позивач ОСОБА_1з 19 березня 1998 року проходив службу в органах податкової служби, звільнений наказом НОМЕР_1 з 10 вересня 2004 року.

У період з 01 січня 2002 року по 31 серпня 2003 року позивач отримував щомісячну доплату, передбачену пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року №1592 „Про умови праці працівників органів державної податкової служби" у розмірі 25% суми пенсії, яка б могла бути нарахована йому, як особі, яка мала право на пенсію за вислугу років.

Протягом вересня 2002 року- серпня 2003 року позивач отримував доплату /надбавку/ за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414.

На виконання Постанови КМУ від 06 серпня 2003 року №1207 наказом Державної податкової адміністрації у Полтавській області вказані доплати з 01 вересня 2003 року скасовані.

Встановивши такі обставини по справі та врахувавши викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що включити надбавки у грошове забезпечення, з якого обчислювалася пенсія ОСОБА_1,підстав не було /п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей"/.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.

Постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 198 п.1, 200, 205,206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 04 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.