Справа № 569/12230/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Грицаюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту та заборони на відчуження з усього рухомого та нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту та заборони на відчуження з усього рухомого та нерухомого майна звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та зняти арешт та заборону відчуження з усього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1.

В судовому засіданні державний виконавець Рівненського міського Відділу ДВС головного територіального управління юстиції в Рівненській області позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебували виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафів за порушення правил дорожнього руху на корить держави, а саме: ВП 42285790 від 03 березня 2014 року завершено 24 травня 2014 року; ВП 39793836 від 18 вересня 2013 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 38322031 від 07 червня 2013 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 37990366 від 20 травня 2013 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 37585004 від 18 квітня 2013 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 37090276 від 21 березня 2013 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 25006123 від 11 березня 2011 року завершено 25 травня 2011 року; ВП 22329797 від 03 листопада 2010 року завершено 30 листопада 2010 року; ВП 19618302 від 97 червня 2010 року завершено 30 листопада 2010 року; ВП 19409763 від 25 травня 2010 року завершено 30 листопада 2010 року; ВП 18835263 від 22 квітня 2010 року завершено 30 квітня 2010 року; ВП 38930168 від 19 липня 2013 року завершено 27 травня 2014 року згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, а виконавчі документи повернуті стягувачеві без виконання, що підтверджується інформаційною довідкою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 20 вересня 2016 року та від 22 вересня 2016 року.

Виконавчі провадження до виконавчих документів - постанов у справах про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_1 штрафів за порушення правил дорожнього руху на користь держави: ВП 33899335 від 17 серпня 2012 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 33893339 від 17 серпня 2012 року завершено 27 травня 2014 року; ВП 25006618 від 11 березня 2011 року завершено 25 травня 2011 року згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Виконавче провадження за ЄДРВП ВП 18758242 від 20 квітня 2010 року до виконавчого напису від 12 квітня 2010 року №614 посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П. завершено 22 квітня 2013 року згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження у зв'язку з відсутністю у боржника майна та виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання, що підтверджується інформаційною довідкою ЄДРВП від 20 вересня 2016 року.

Будь-які інші виконавчі провадження про стягнення з позивача коштів у Рівненському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відсутні.

Згідно інформаційної довідки за ЄДРВП по ВП 38930168 від 19 липня 2013 року державним виконавцем звернено стягнення на майно боржника ОСОБА_1 шляхом винесення постанови про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 29 листопада 2013 року. Арешт зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 05 березня 2014 року за №11405618.

Згідно інформаційної довідки за ЄДРВП по ВП 18758242 від 20 квітня 2010 року державним виконавцем звернено стягнення на майно боржника ОСОБА_1 шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 05 травня 2010 року №9794677.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішення (надалі - інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 пунктом 1.12 встановлено, що основною інформаційною базою при здійсненні виконавчої дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Підпунктом 1.12.1 інструкції встановлено обов'язком внесення відомостей до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення становить один рік.

Виконавчі провадження за ЄДРВП ВП 38930168, ВП 33899335, ВП 33893339, ВП 25006618, ВП 42285790 ВП 39793836, ВП 38322031, ВП 37990366, ВП 37585004, ВП 37090276, ВП 25006123, ВП 22329797, ВП 19618302, ВП 19409763, ВП 18835263 у справах про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_1 штрафів за порушення правил дорожнього руху на користь держави - знищені.

Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено умови та порядок зняття арешту з майна боржника державним виконавцем.

Частина друга статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, які дії має вчинити державний виконавець у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, а саме: у разі прийняття рішення судом про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 1.1. розділу Інструкції встановлено, що ця інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню».

Відповідно до п.3.17 інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, інструкцією зобов'язано державного виконавця прийняти рішення щодо арешту, накладеного на майно боржника, та інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, а також провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Таким чином, державним виконавцем, виконавчі провадження були завершені, але накладений постановами від 05 травня 2010 року та 29 листопада 2013 року арешт зняті не були, тобто державним виконавцем не було виконано норми чинного законодавства. Державний виконавець у даному випадку має винести постанову та зняти усі арешти, накладені в рамках вищезазначених виконавчих проваджень.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання.

Отже по завершеному ВП 38930168 (завершено 27 травня 2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на виконання якого державним виконавцем накладено арешт на майно боржника 05 березня 2014 року за №11405618 згідно вимог ст.ст.47,48,50 Закону України «Про виконавче провадження» має бути знятий арешт з майна боржника при завершенні виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією ат проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) який його видав, арешт накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадові особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У справі за ЄДРВП ВП 18758242 від 20 квітня 2010 року до виконавчого напису від 12 квітня 2010 року №614 посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П., стягував після повернення йому виконавчого документа не пред'являв виконавчий напис протягом строку повторного пред'явлення виконавчого документа встановленого державним виконавцем 22 квітня 2014 року до органу ДВС.

Фактично це означає, що провадження не може бути відновлене і арешти мають бути зняті. Протилежний підхід означає, що арешти майна боржника мають безстроковий термін існування.

Арешт на майно позивача триває значний час, але протягом цього часу не було вчинено жодних виконавчих дій щодо майна, зокрема і не визначено це майно, що вказує на формальність арешту, а не наявність мети з якою він повинен накладатися відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: для забезпечення реального виконання рішення. Зазначені обставини вказують на те, що арешт не забезпечує реальне виконання рішення, а існує формально.

Так, згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тобто не зняття державним виконавцем арешту з майна боржника є порушенням права позивача, оскільки він не може розпоряджатися належним майном через наявність арештів на це майно.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні представник позивача довів заявлені позовні вимоги, а представник відповідача їх не спростував, тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,213,215,294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту та заборони на відчуження з усього рухомого та нерухомого майна - задоволити.

Зняти арешт та заборону відчуження з усього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1.

Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :