АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а- 2863/ 2006р. Головуючий по 1-й інстанції:
Хінєвич В.І. Суддя-доповідач: Гальонкін С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 27 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Гальонкіна С.А. Суддів : Буленка О.О., Корнієнка В.І. При секретарі: Барило Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника суб»екта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавсько області від 21 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 до суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2006 року позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 до суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки задоволено частково.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 522 грн. 79 коп. та суму 68 грн. за сплату державного мита.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп. на користь ДП «Судовий інформаційний центр».
В іншій частит позову ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 1514 грн.05 коп. та суму 68 грн. за сплату державного мита.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 500 грн., а також стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на на користь позивача ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 7 грн.50 коп. на користь ДП «Судовий інформаційний центр».
В іншій частині позову ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалу суду від 02 лютого 2005 року про заборону відчудження транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_1 залишено без змін.
З даним рішенням не погодився представник відповідача та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Вважає, що при розгляді вказаної цивільної справи суд не дослідив та не дав належної оцінки доказам, що обґрунтовують вимоги, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи , судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи , на підставі яких судом постановлене правильне та справедливе рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2005 року близько 15 год. 50 хв., водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ - 21070 СПГ, державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІНФОРМАЦІЯ_1, рухаючись по вул. Леніна, м. Кременчука в напрямку вул. Перемоги до вул. К.Маркса, при зміні напрямку руху направо, не впевнившись в безпеці руху, в порушення вимог п.п.10.1,10.4 ПДР України, допустив зіткнення зі скутером "Сузукі", який належить згідно реєстраційного номеру №302 технічного паспорту неповнолітньому ОСОБА_6, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку праворуч від руху атомобіля.
Згідно акту судово - медичного обстеження №1577 від 15.08.2005 року /а.с. 16/ ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров"я.
Відповідно постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.09.2005 року водій ОСОБА_7 визнаний винним в порушенні п.п. 10.1, 10.4 ПДР і був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Вказана постанова була скасована Апеляційним судом Полтавської області, а матеріал направлений в Крюківський районний суд м. Кременчука для розгляду по суті.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.04.2006 року, було встановлено, що ДТП було скоєно з вини ОСОБА_7, однак суд, прийнявши до уваги, що
сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності адміністративну справу провадженням закрито.
Згідно ч.З ст. 10, ч.1 ст. 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог ао заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов"язків.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебували в трудових правовідносинах, на підставі угоди від 01.08.2005 року.
Суд першої інстанції, пославшись на п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди та частково задовольнивши вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 522 грн.79 коп. та на користь ОСОБА_5 1514 грн.05 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, оскільки дані суми підтверджені документально .
Вирішуючи питання, пов»язане з відшкодуванням моральної шкоди, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги обставини справи, що позивачами дійсно були понесені моральні страждання , які з урахуванням викладеного оцінив у відшкодуванні ОСОБА_3 1000 грн., ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 2000 грн. та ОСОБА_5 500 грн., ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 500 грн., що буде достатнім для поновлення їх нормальних життєвих стосунків.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , а тому заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2006 року постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається .
Керуючись ст.ст.303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити .
Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.