АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а- 2922/ 2006р. Головуючий по 1-й інстанції:
Соболєв В.А. Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудень місяця 04 дня м. Полтава
Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І. Суддів : Буленка О.О. Карнауха П.М. При секретарі: Болдиревій В.В. з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької міської Ради, Кременчуцької стоматологічної клініки № 2, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської Ради, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
встановила:
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2006 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської Ради, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Кременчуцької міської Ради на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 203 грн. 03 коп., у відшкодування моральної шкоди 4000 грн., поклавши зобов'язання по перерахунку коштів на Державне казначейство України шляхом списання їх з казначейського рахунку місцевого бюджету.
Стягнуто з Кременчуцької міської Ради на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 7000 грн., поклавши зобов'язання по перерахунку коштів на Державне казначейство України, шляхом списання їх з казначейського рахунку місцевого бюджету.
В залишковій частині позову відмовлено.
З даним рішенням не погодилася Кременчуцької міської Ради та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає, що рішення суду є необгрунтованим, не в повному обсязі з'ясовані обставини справи. При постановлені рішення судом невірно застосовані норми процесуального права.
Також з рішенням суду не погодилися ОСОБА_2, ОСОБА_3 та подали на нього апеляційну скаргу, в які просять його змінити, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 60 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 160 000 грн. моральної шкоди.
Вважають, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_4 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Також з рішенням суду не погодилась Кременчуцька стоматологічна лікарня №2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційних скарг приходить до висновку, що апеляційні скарги Кременчуцької стоматологічної клініки № 2, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга Кременчуцької міської Ради - задоволенню.
На підставі п.4 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Порушення цивільно-процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 в квітні 1999 року звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Кременчуцької стоматологічної клініки № 2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 про відшкодування завданої шкоди відповідачем моральної шкоди у зв'язку з халатним відношенням лікаря - хірурга ОСОБА_4 до своїх обов'язків при видаленні ОСОБА_3 зуба, неприйняттям необхідних методів лікування.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який досяг повноліття, просили стягнути з Кременчуцької стоматологічної поліклініки №2 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 203 грн. 03 коп., недовідшкодовані витрати на медикаменти та проїзд, у відшкодування моральної шкоди 60 000 грн., у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 160 000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 серпня 2006 року, в зв'язку з тим, що дана цивільна справа знаходиться в провадженні суду з 1999 року, а також в зв'язку з тим, що судово -медична експертиза, яка призначена в порядку КПК України прокуратурою м. Кременчука в 2005 році по встановленню ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та правильності чи неправильності дій лікаря ОСОБА_4 невідомо коли буде закінчена, продовжено слухання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської Ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької
міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської Ради про відшкодування моральної шкоди без висновку судово - медичної експертизи.
Проведення експертизи по встановленню ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та правильності чи неправильності дій лікаря ОСОБА_4, призначена прокуратурою м. Кременчука в 2005 році, було закінчено 04.07.2006 року та згідно висновку експерта №134 /а.с. 316 - 336/, недоліки припущені при веденні хворого лікарем - стоматологом /несвоєчасне направлення хворого на стаціонарне лікування для проведення гайморотомії з метою видалення стороннього тіла та не інформування батьків і головного лікаря відразу після події/ та лікарями щелепно - лицьового відділення Полтавської обласної клінічної лікарні / не проведення вказаної операції по видаленню стороннього тіла при надходженні хворого до стаціонару вказаної операції по видаленню стороннього тіла при надходженні хворого до стаціонару 06.02.1999 року/ у сукупності обумовили тривалий розгляд здоров»я Нора і свідчить про неналежне надання йому медичної допомоги.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що судом не прийнято до уваги, що лікування ОСОБА_3 проводилося і лікарями Полтавської обласної клінічної лікарні, що вбачається також із висновку експерта.
Судом першої інстанції невірно був визначений правовий статус Полтавської обласної клінічної лікарні, оскільки вона приймала участь в справі як третя особа, в той час як дану особу необхідно було залучити до участі в справі в якості співвідповідача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Керуючись ст.ст.303, 307, 311п.4 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кременчуцької міської Ради задовольнити.
Апеляційні скарги Кременчуцької стоматологічної клініки № 2, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 14 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.