АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ас- 631 / 2006р. Головуючий по 1-й інстанції:
Логвінова О.В. Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 11 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в
складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.
Суддів : Буленка О.О. Гальонкіна С.А.
При секретарі: Барило Я.В.
З участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава адміністративну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.
Вказував, що має статус ветерана війни, відповідно до ст. 4 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і згідно вимог ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5-го травня повинен отримувати одноразову грошову допомогу в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак протягом 2003 - 2005 років отримував значно менший розмір допомоги.
Прохав визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та стягнути на його користь недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу за період з 2003 - 2005 року у розмірі 1898, 85 грн.
Постановою Київського районного суду м. Полтава від 05 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2004 рік у сумі 342, 35 грн.
В решті позову відмовлено.
З постановою суду не погодився ОСОБА_1 і подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає, що судом не досліджені всі докази по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційна скарга підтримана.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання .
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах , передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Мінімальний розмір пенсії за віком протягом 2002 - 2005 років становив:
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 13 березня 2002 року, з 01.04.2002 року - 47, 30 грн.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року, з 01.07.2003 року - 50 грн.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язове державне страхування», з 01.01.2004 року - 92, 45 грн.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язове державне страхування» та Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», з 01.01.2005 року - 332 грн.
При встановленні мінімального розміру пенсії за віком не було встановлено обмеження щодо можливості застосування мінімального розміру пенсії.
Також не були внесені зміни до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині зменшення розміру одноразової допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» - у статті 44, якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 грн., інвалідам війни II групи - 160 грн., інвалідам війни III групи - 130 грн., учасникам бойових дій - 120 грн., особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 грн., членам сімей загиблих та дружинам, померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 грн.
З матеріалів справи вбачається, що отримані розміри одноразової допомоги ОСОБА_1 є меншими ніж встановлено ч.5 ст.12 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги не вірно застосував норми матеріального права , тому не врахував, що ОСОБА_1 недоплачену щорічну одноразову допомогу в 2003 році - 236, 50 грн., у 2004 році - 462, 35 грн., у 2005 році -1660 грн., а всього 1898, 85 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та невраховано, що реалізація ОСОБА_1 права на отримання коштів згідно вказаного вище закону не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Київського районного суду від 05 жовтня 2006 року і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 195,196,п.4ч.1 ст.202 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2006 року скасувати.
Постановити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації неправомірними .
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2003, 2004, 2005 рік у сумі 1898, 85 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України .