ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4884/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Дмитришиній Тетяні Вікторівні,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Тульчинських електричних мереж"
до: управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
у листопаді 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Тульчинських електричних мереж" з позовом до управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що відповідач відмовив у відшкодуванні витрат пов'язаних із наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особам, на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію", посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати", якою встановлені норми споживання електричної енергії, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. На думку позивача, така відмова є неправомірною, оскільки положення Закону, які обмежують надання пільг в рамках норм споживання визнані неконституційними, в зв’язку з чим, останній звернувся з позовом до суду про стягнення коштів.
20.12.2010 року позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог на 476,50 грн.
Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, в судовому засіданні 20.12.2010 року судом прийнято зменшення позивачем позовних вимог.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не погоджувався з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях № 1872 від 08.12.2010 року (а.с. 75-77).
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
23.11.2010 року відкрите акціонерне товариство "АК Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Тульчинських електричних мереж" звернулось з листом (а. с. 7) до управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області з метою врегулювання спірного питання, яке стосується відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії.
Так, в зазначеному листі позивач просив управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, як розпорядника коштів місцевого бюджету, погодити розмір коштів, які не відшкодовані з листопада 2009 року по жовтень 2010 року енергопостачальній організації за надані пільги працівникам міліції звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років.
Відповідач відмовив компанії у відшкодуванні витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати електричної енергії без норм споживання особами на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію".
Станом на 01.11.2010 року відповідачем не відшкодовано позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг поза межами норм споживання в розмірі 11677 грн. 59 коп.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
З аналізу ст. 22 Закону України "Про міліцію" вбачається, що даною статтею передбачено соціальний захист працівників міліції.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 4 наведеної статті було внесено зміни, а саме доповнено її словами "в межах норм встановлених законодавством". У подальшому дана зміна визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відтак, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що з 22.05.2008 року, (з дня ухвалення КСУ відповідного рішення) ВАТ "АК "Вінницяобленерго", як електропостачальна організація, зобов'язана надавати електроенергію по пільговому тарифу, зокрема 50 % знижку по оплаті спожитої електроенергії на весь її обсяг.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" надання пільг таких категорій споживачів здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, - головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Виходячи з наведеної норми, Управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів, протиправно відмовило позивачу у відшкодуванні витрат пов'язаних із наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особами на яких поширюється дія закону "Про міліцію".
Оцінка наданих до суду заперечень сприймається судом як часткове визнання управлінням праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА адміністративного позову. Так, відповідно до наданих суду заперечень, відповідачем, згідно перерахунку СО Тульчин ЕМ, обраховано в межах норм пільги вказаній категорії пільговиків на загальну суму 6134,0 грн. та 16.12.2010 року подано на проведення централізованих розрахунків до фінансового управління. 17.12.2010 року вказані фінансові зобов'язання у сумі 6134,0 грн. зареєстровано в управлінні державного казначейства.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представника позивача так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
На підставі викладеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь останнього з Державного бюджету.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України "Про міліцію", Бюджетним кодексом України, Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", суд -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на пільги згідно Закону України "Про міліцію".
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ВАТ "АК Вінницяобленерго "СО "Тульчинські ЕМ" невідшкодовані кошти по пільговій категорії : "Звільненим за віком, хворобою або вислугою років працівників міліції" 11677,59 грн. (одинадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
Присудити з Державного бюджету України на користь ВАТ "АК Вінницяобленерго "СО "Тульчинські ЕМ" судові витрати у сумі 124,94 грн. (сто двадцять чотири гривні дев'яносто чотири копійки).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович 20.12.2010