Справа № 2-4413/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

25 серпня 2009 року   Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі –          Козак О.А.,

з участю позивача     ОСОБА_1 .

відповідача                 ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2  про поділ майна подружжя, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 26.03.2007 року шлюб між ними розірвано і вони не можуть дійти згоди щодо поділу належного їм майна.

Під час шлюбу вони набули у власність житловий будинок по   АДРЕСА_1  та  автомобіль марки «Ford Sierra», НОМЕР_1 , а тому просить провести його поділ шляхом розподілу будинку у відповідності до висновку експерта, автомобіль залишити відповідачу, зобов’язавши його сплатити грошову компенсацію на її користь.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і з врахуванням висновку додаткової експертизи просила визнати за нею право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку та виділити їй в натурі 51/100 його частин та виділити їй в натурі приміщення:  1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, частину приміщення 1-7, площею 6,1 кв.м.,  частину приміщення 1-14, площею 8,8 кв.м., 1-15, 1-16, 1-17, 1-18, 1-19, загальною площею 124,8 кв.м.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки згідно висновків експертиз рівнозначний поділ неможливий і проводити його також недоцільно, так як в подальшому він бажає залишити нерухомість для дітей.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 17.05.1986 року був зареєстрований шлюб, який рішенням суду від 26.03.2007 року  розірваний (а.с.          ).

За час перебування у шлюбі ним набуло у власність житловий будинок   АДРЕСА_1  та автомобіль «Ford Sierra», НОМЕР_1  і вказані обставини не оспорюють ся (а.с.     ).

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.  

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором - ч.ч. 1, 3 ст. 70 СК України.

Таким чином, вказане майно належать позивачу і відповідачу як подружжю на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу в рівних частинах.

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.12.2007 року, вартість спірного будинку становить 1068580 грн. При цьому зазначено, що його рівноцінний розподіл у зв’язку з особливостями його об’ємно-планувальних та конструктивних рішень провести неможливо без повної його реконструкції, що є недоцільно. Пропонується варіант поділу при умові згоди співвласників з відхиленням від рівноцінного та без влаштування окремих ізольованих виходів(а.с.40-46).

Зважаючи, що вказаний висновок на думку суду визнаний неповним, так як нез’ясованим залишилось питання про розподіл кімнати 1-12 та незрозуміло визначення 1-14 як кімнати, яка в подальшому експертом зазначена як приміщення веранди, що пропонувалась в подальшому залишити в  спільному користуванні сторін, то по справі призначалась додаткова будівельно-технічна експертиза(а.с.     ).

Як вбачається з її висновку за №0-304 від 30.09.2008 року, з визначенням найбільш наближених до ідеальних часток можливий варіант рівнозначного розподілу будинку АДРЕСА_1  в розмірі 51/100 та 49/100 частин із відповідним виділом в натурі приміщень та сплатою відповідної грошової компенсації одному із співвласників(а.с.81-87).

У зв’язку з цим,  зважаючи на пояснення позивача та відповідача щодо установленого порядку користування будинком, проживання з позивачем  неповнолітньої дитини, то суд з метою забезпечення інтересів кожної з сторін на належні умови проживання, зважаючи на об’ємно-планувальні і конструктивні особливості будівлі, приходить до висновку про можливість поділу спірного нерухомого майна з врахування висновків будівельно-технічних експертиз в найбільш наближеному до рівнозначного та вважає за можливе визнати за позивачем право власності на Ѕ частину вказаного майна та виділити  їй в натурі приміщення, які розташовані на другому поверсі, який вона займає, в частці 51/100:  1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, частину приміщення 1-7, площею 6,1 кв.м.,  частину приміщення 1-14, площею 8,8 кв.м., 1-15, 1-16, 1-17, 1-18, 1-19, загальною площею 124,8 кв.м. зі сплатою відповідачу компенсації в розмірі 6020,17 грн. через відхилення від ідеальних долей останнього у сторону зменшення (а.с.        ).

Відповідачу виділити у власність інші приміщення  в частці 49/100 наступним чином : 1-1, частину приміщення 1-7, площею 5,8 кв.м., 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12 , 1-13, частину приміщення 1-14, площею 5,1 кв.м.. загальною площею 105,3 кв.м.

При такому варіанті поділу з метою влаштування окремих квартир обом співвласникам слід влаштувати перегородки в приміщеннях 1-7 та 1-14; закласти дверний проріз між приміщеннями 1-1 та 1-4; демонтувати сходи в приміщенні 1-8 та 1-15; влаштувати міжповерхове перекриття між приміщеннями  1-8 та 1-15; обладнати автономні мережі електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання і каналізації.

Крім цього, першому співвласнику влаштувати дверний проріз між приміщеннями  1-1 та 1-7 і другому співвласнику влаштувати сходову клітку між приміщеннями  1-14 та 1; переобладнати приміщення 1-16 у ванну кімнату; влаштувати перегородку з дверним прорізом в приміщенні 1-15 таким чином, щоб утворилося запроектовані приміщення 1-15 у відповідності до плану, одне з яких переобладнати в кухню, а інше в коридор; закласти дверний проріз між одним із утворених приміщень і І, а також влаштувати  дверний проріз з приміщенням 1-19; влаштувати дверний проріз із вхідними подвійними дверима в утвореному приміщенні 1-4.

Поряд з цим, підлягають до задоволення вимоги позивача про залишення у власності відповідача, через неможливість його поділу, зареєстрованого за ним транспортного засобу та зобов’язати його сплатити грошову компенсацію позивачу в розмірі половини його вартості – 8059 грн., а також відшкодувати судові витрати: 1962,24 грн. - за проведення експертизи, 300 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього 2292,24 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 130, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 331, 368 ЦК України, ст. 60, 69, 70 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , що становить 51/100 його частину та виділити їй в натурі приміщення:  1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, частину приміщення 1-7, площею 6,1 кв.м., частину приміщення 1-14, площею 8,8 кв.м., 1-15, 1-16, 1-17, 1-18, 1-19, загальною площею 124,8 кв.м. з проведенням відповідних переобладнань, вказаних у висновку експерта за №0-304 від 30.09.2008 року.

Визнати за ОСОБА_2  право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , що становить 49/100 його частини та виділити йому в натурі інші приміщення: 1-1, частину приміщення 1-7, площею 5,8 кв.м., 1-8, 1-9 , 1-10, 1-11, 1-12 , 1-13 , частину приміщення 1-14 , площею 5,1 кв.м.. загальною площею 105,3 кв.м. з проведенням відповідних переобладнань, вказаних у висновку експерта за №0-304 від 30.09.2008 року.

Стягнути   ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2  грошову компенсацію за відхилення від ідеальної долі у вартості  будинку в розмірі  6020(шість тисяч двадцять) грн.17 коп.

Залишити за ОСОБА_2  на праві власності автомобіль «Ford Sierra», НОМЕР_1 , 1992 року випуску, кузов НОМЕР_2 .

Стягнути  з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  грошову компенсацію за половину вартості автомобіля в розмірі 8059 (вісім тисяч п’ятдесят дев’ять) грн. та 2292(дві тисячі двісті дев’яності дві) грн. 24 коп. судових витрат.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Луцького районного суду                                          Кихтюк Р.М.