Справа № 2-3333/09

     

                                                             

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                         

03 серпня  2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді -                     Кихтюка Р.М.

при секретарі -                         Козак О.В,

з участю позивача-                 ОСОБА_1

прокурора                     ОСОБА_2 .

представника відповідача                          Редько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом прокурора м.Луцька в інтересах ОСОБА_1   до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,-

                                                      в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся в суд в інтересах позивача до відповідача про стягнення  коштів за договором банківського вкладу.                                      

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач являється інвалідом 3 групи, через скрутне матеріальне становище не може захистити свої інтреси, а тому пред’явлено даний  позов в його інтересах.

У поданій заяві також зазначає, що 20.08.2008 року між позивачем та ТзОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу за №1004/0301893000224004, відповідно до умов якого він передав банку в строкове платне користування на 183 дні, тобто до 18.02.2009 року належні йому  грошові кошти в сумі 10 тис.грн.

    10.02.2009 року на вимогу позивача про повернення вказаних коштів відповідачем було відмовлено в зв’язку з тим, що 21.01.2009 року Національним банком  України відносно ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Просить суд стягнути з ТзОВ «Укрпромбанк» на  користь позивача кошти згідно договору банківського вкладу в сумі 10 тис. грн.  та судові витрати по справі на користь держави.

    Позивач в судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просив стягнути на його користь 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 600 грн. на правову допомогу, 134,32 грн. – 3 % річних з урахуванням індексу інфляції. В решті  позовну заяву підтримав з підстав викладених в ній, просив суд її задовольнити.

    Представник відповідача   в судовому засіданні позов не визнав ат просив у його задоволенні відмовити.

    Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 20.08.2008 року між позивачем та ТзОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу за №1004/0301893000224004, згідно якого банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 10 тис.грн. строком на 183 дні – з 20.08.2008 року по 18.02.2009 року  на умовах та в порядку визначених цим договором(а.с.3).

    Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

    Зазначений обов’язок банку також передбачений п.2.1.5 згаданого договору, згідно останній зобов’язаний повністю повернути вклад у «Дату повернення», тобто 18.02.2009 року(а.с.4).    

    Таким чином, суд дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, приходить  до висновку, що відповідач не виконав своє зобов’язання щодо повернення банківського вкладу у строки та порядку визначеному договором і вимогами чинного законодавства.

У зв’язку з цим з відповідача слід стягнути в повному обсязі внесені позивачем кошти згідно договору банківського вкладу.

    При цьому, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про неможливість стягнення коштів через введення мораторію, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»  мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків, строк виконання яких настав до дня введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань щодо сплати податків  і  зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

    Водночас не підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, витрати на правову допомогу, оскільки існуючі між сторонами договірні відносини не передбачають  можливості відшкодування моральних збитків та позовні вимоги заявлені прокурором безоплатно в інтересах позивача, тому представлену квитанцію про сплату коштів в розмірі 600 грн. за надання правової допомоги суд до уваги не приймає.

    Крім цього, на думку суду, слід також відмовити у стягненні 3% річних з урахуванням індексу інфляції, так як згідно п.3.4 договору починаючи з «Дати повернення»  вкладу проценти не нараховуються і згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки договором встановлений інший розмір процентів, який  позивачу сплачений у визначеному договором розмірі та  в повному обсязі, то вказана вимога позивача до задоволення не підлягає.          

    Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави несплачений судовий збір 100 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

    Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 524, 1058-1060 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1   кошти згідно договору банківського вкладу від 20.08.2008 року №1004/0301893000224004 в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в дохід держави 100(сто) грн. судового збору та 30(тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Луцького міськрайонного суду                        Р.М. Кихтюк