Справа № 2-1959/09

    Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

28 липня 2009 року      Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді -                         Кихтюка Р.М.

               при секретарі -                         Козак О.А,

з участю позивача                 ОСОБА_3

відповідача                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2  про відшкодування судових витрат , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом відповідача про відшкодування судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Любешівського районного суду від 16.01.2008 року  задоволено її позовні вимоги про визнання відповідача батьком ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв’язку з розглядом даної справи вона понесла значні судові витрати, пов’язані з поїздками до м.Києва для проведення судово-генетичної експертизи, яких було дві - по 1500 грн. за кожну; витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 2100 грн.; судові витрати при подачі позовної заяви – 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення та 6000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути також витрати на проїзд в розмірі 150 грн. і 50 грн. сплачених за видачу повторного свідоцтва  про народження дитини. В решті заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві  та просила суд їх задовольнити.

    Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що не згідний з розміром судових витрат, які просить стягнути позивач, оскільки вони, на його думку, не відповідають фактичним витратам, понесеними позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що   рішенням Любешівського районного суду від 16.01.2008 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . в повному обсязі (а.с.     ).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що в ході розгляду зазначеної справи, позивач двічі орендувала автомобіль для поїздки з дитиною до м.Києва для проведення експертизи і вартість наданих їй послуг становить 3000 грн, про свідчать відповідні договори оренди транспортного засобу, квитанції про їх оплату (а.с.10-26).

Крім цього, позивачем сплачено за надання правової допомоги кошти в розмірі 2100 грн., що стверджується відповідними квитанціями, однак зважаючи на складність справи, тривалість її розгляду, кількість судових  засідань проведених з участю представника, то суд приходить до висновку, що   ОСОБА_3 .  слід відшкодувати  1000 грн.

Поряд з цим, підлягають відшкодуванню позивачу кошти сплачені на переїзд в інший населений пункт в судові засідання, які відбувались 21.11.2008 року та 12.12.2008 року і згідно представлених квитків, їх розмір становить 98,4 грн.,  а також 37 грн. – сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.     ). Таким чином, на користь позивач слід стягнути з відповідача 4135,4 грн./3000 + 1000 + 98,4 + 37/.

При цьому у відшкодуванні моральної шкоди та за видачу нового свідоцтва про народження дитини слід відмовити за безпідставністю, оскільки  при вирішенні питання про стягнення судових витрат через перенесені незручності при проведенні експертизи та за отримання нових документів такі кошти виплаті не підлягають.      

У відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 51 грн. несплаченого позивачем судового збору по задоволеній майновій вимозі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 61, 84, 88, 209, 213-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

   в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   4135(чотири тисячі сто тридцять п’ять) грн. 40 коп.  судових витрат.

    Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави 51 грн. судового збору.

      В задоволені решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                            Р.М. Кихтюк