ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

29.09.09                                                                                           Справа№ 7/54

за позовом товариства з обмеженою діяльністю «Квартал-Модуль», м.Львів  

до відповідача об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітерець», м.Львів

про стягнення 16963,94 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача  - Стасів Р.З. (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал-Модуль»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітерець»про стягнення 16963,94 грн. боргу. Також, Позивач просить стягнути з Відповідача сплачені ним 169,64 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач зазначив у позові, що між Позивачем та Відповідачем 15.11.2007 року укладено договір №1511/1, відповідно до умов п.1.1 якого Позивач взяв на себе зобов’язання поставити товар, а Відповідач –прийняти поставлений товар та провести розрахунок згідно умов, викладених у Договорі. Позивачем поставлено товару на загальну суму 135769,25 грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався неповністю, в результаті чого утворився борг 16963,94 грн.   

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором поставки №1511/1 від 15.11.2007 року, видатковими накладними №КМ-0000055 від 30.01.2008р., №КМ-0000005 від 10.01.2008р., №КМ-0000076 від 06.02.2008р., №КМ-0000134 від 20.02.2008р., №КМ-0000144 від 21.02.2008р., №КМ-0000193 від 27.02.2008р., №КМ-0000234 від 06.03.2008р., №КМ-0000260 від 12.03.2008р., №КМ-0000268 від 13.03.2008р., №КМ-0000285 від 18.03.2008р., №КМ-0000302 від 21.03.2008р., ст.ст.526, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України.   

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/54 від 21.08.2009 року порушено провадження у справі і справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10год. 40 хв. 31.08.2009 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/54 від 31.08.2009 року розгляд справи відкладено на 11год. 20 хв. 10.09.2009 року. В судовому засіданні 10.09.2009 року оголошено перерву до 15год. 00 хв. 21.09.2009 року. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/54 від 21.09.2009 року розгляд справи відкладено на 11год. 00хв. 29.09.2009 року.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позов підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання втретє не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвал господарського суду Львівської області по справі №7/54 виконав не повністю.

Представнику Позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику Відповідача в судовому засіданні 10.09.2009 року оголошено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №7/54 від 31.08.2009 року, №7/54 від 21.09.2009 року, які скеровані Відповідачу, зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.  

Заяв про відвід судді не надходило.

09.09.2009 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач визнає, що 15.11.2007 року між Позивачем та ним було укладено договір №1511/1 (далі –Договір), відповідно до умов якого, ТзОВ «Квартал-Модуль»(постачальник) зобов’язувався поставити ОСББ «Вітерець»(Покупцю) будівельні матеріали на суму 173361,41 грн.

Відповідач також зазначає у відзиві, що протягом терміну дії Договору Позивач неодноразово намагався збільшити ціну товару та загальну суму Договору, проте, Відповідач відмовився від такого збільшення і не підписав додаткову угоду, запропоновану Позивачаем.

Також, Відповідач зазначає у відзиві, що відповідно до позовної заяви, Позивачем поставлено товару на суму 135769,25 грн., що підтверджується видатковими накладними. Проте, Відповідачем у повній відповідності до умов Договору та виписаних Позивачем рахунків сплачено 159858,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.11.2007 р., 30.11.2007р., 07.12.2007р., 22.02.2008р., 13.05.2008р., 06.11.2008р.

Також, у відзиві Відповідач звертає увагу суду на те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2009 року по справі №3/116 позов Позивача до Відповідача про стягнення 16963,94 грн. залишено без розгляду у зв’язку з неявками та невиконанням ухвал суду.   

Також, у відзиві Відповідач роз’яснює суду, що відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Відповідач просить суд у випадку чергової неявки Позивача в судове засідання та невиконання вимог ухвал суду –стягнути з Позивача в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

До відзиву Відповідачем додано наступні документи: оригінал довіреності, виданої представнику Сольському В.С.; засвідчені копії платіжних доручень від 16.11.2007 р., 30.11.2007р., 07.12.2007р., 22.02.2008р., 13.05.2008р., 06.11.2008р.; засвідчену копію проекту додаткової угоди, запропонованої Позивачем; засвідчену копію ухвали господарського суду Львівської області від 08.07.2009 р. по справі №3/116.

28.09.2009 року до господарського суду Львівської області представником Позивача подано уточнення до позовної заяви з долученням на підтвердження надіслання уточнення Відповідачу опису та поштової квитанції №5355 від 25.09.2009 року.

Не змінюючи позовних вимог, в уточненні Позивач зазначає, що товар за Договором поставлявся Відповідачу не тільки протягом 2008 року, але і протягом 2007 року, що підтверджується видатковими накладними №КМ-110677 від 22.11.2007р., №КМ-110729 від 05.12.2007р., №КМ-110727 від 05.12.2007р., №КМ-110731 від 05.12.2007р., №КМ-110733 від 06.12.2007р., №КМ-110803 від 28.12.2007р., №КМ-110802 від 28.12.2007р. Відповідно до доводів представника Позивача, саме через помилкове незазначення цих накладних Відповідач намагався ввести суд в оману, що фактично була здійснена переплата.

Також, представник Позивача зазначив, що 31.10.2008 року Відповідач отримав претензію про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді.

Крім того, до уточнення представником Позивача долучено наступні документи: оригінал витягу з ЄДРПОУ станом на 07.08.2009 року з даними на Позивача; довідку про відсутність обставин, передбачених п.2ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.09.2009 року, підписаний Позивачем, в якому зазначено хід взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем.    

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.1 Договору поставки №1511/1 від 15.11.2007 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем  (далі –Договір), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позивач (Постачальник) зобов’язується поставити Відповідачу (Покупцеві) товар, що визначений у цьому Договорі (відповідно до рахунок-фактури, що є невід’ємною частиною), вільний від прав та претензій третіх осіб, а Покупець зобов’язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п.2.1 Договору, покупець проводить оплату за поставлену Постачальником продукцію згідно виставлених рахунків-фактур.

Згідно п.6.1 Договору, передання товару Постачальником Покупцеві здійснюється на складі Покупця за супровідними документами.

Відповідно до п.7.1.1 Договору, порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Згідно п.10.2 Договору, термін дії Договору закінчується 31.12.2007 року.

Відповідно до п.10.3 Договору, за взаємною згодою Сторін дія цього Договору може бути продовжена (пролонгована) шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Додаткова угода від 04.04.2008 року до Договору, запропонована Позивачем, Відповідачем не підписана.

Згідно видаткових накладних №КМ-110677 від 22.11.2007р., №КМ-110729 від 05.12.2007р., №КМ-110727 від 05.12.2007р., №КМ-110731 від 05.12.2007р., №КМ-110733 від 06.12.2007р., №КМ-110803 від 28.12.2007р., №КМ-110802 від 28.12.2007р. Позивачем передано, а Відповідачем прийнято товару на загальну суму 41053,46 грн.

Крім того, відповідно до видаткових накладних №КМ-0000055 від 30.01.2008р., №КМ-0000005 від 10.01.2008р., №КМ-0000076 від 06.02.2008р., №КМ-0000134 від 20.02.2008р., №КМ-0000144 від 21.02.2008р., №КМ-0000193 від 27.02.2008р., №КМ-0000234 від 06.03.2008р., №КМ-0000260 від 12.03.2008р., №КМ-0000268 від 13.03.2008р., №КМ-0000285 від 18.03.2008р., №КМ-0000302 від 21.03.2008р. Позивачем передано, а Відповідачем прийнято товару на загальну суму 135769,24 грн.

Відповідно до акту взаємозвірки розрахунків, підписаного Позивачем, доводів Відповідача, наведених у відзиві, та копій платіжних доручень №45 від 30.11.2007р., №45 від 16.11.2007р., №54 від 07.12.2007р., №25 від 22.02.2008р., №75 від 13.05.2008р., №218 від 06.11.2008р., Відповідачем оплачено Позивачу за поставлені товари 159858,77 грн.

З наведеного вбачається, що Позивачем надавався, а Відповідачем приймався та оплачувався товар як протягом 2007 року (в межах дії Договору), так і протягом 2008 року.

З врахування наведеного судом встановлено, що Позивачем протягом 2007-2008 років поставлено Відповідачу товару на загальну суму 176822,7 грн. Відповідачем оплачено Позивачу 159858,77 грн. Вартість прийнятого Відповідачем та неоплаченного товару становить 16963,93 грн.  

У  відповідності  з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України  та статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів  застосовуються   відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись  належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів  цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що  одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом.  Якщо у зобов’язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Крім того, статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про погашення заборгованості, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт поставки товару, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу в сумі 16963,93 грн. підлягають задоволенню; в стягненні 00 грн. 01 коп. слід відмовити.

Відповідно  до  вимог  ст.  4.-7  Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної  істини,  тобто  відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.  43 Господарського процесуального кодексу України,  згідно  з  якою господарський  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,  повному і об'єктивному  розгляді  в судовому  процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

29.09.2009 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.09.2009 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.п.2,3.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 629, 692 Цивільного кодексу України, суд -  

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2.Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітерець» (79000, м.Львів, вул.І.Франка, 137, ідентифікаційний код 25261919) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Модуль»»(79035, м.Львів, вул.Січинського, 7, ідентифікаційний код 33617551) 16963,93 грн. боргу, 169 грн. 64 коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

3. В частині стягнення 00 грн. 01 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

    

Суддя