Справа № 2-4212/09

      Категорія №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополь в складі:

Головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі – Бебеєвої Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 27.10.2001р. він придбав у відповідача Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями жилою пл.55,0 кв.м. та земельну ділянку на який він розташований пл.0,0837га за адресою АДРЕСА_1. 27.10.2001р. відповідач оформив заяву про відмовлення від землі на користь ОСОБА_3 з проханням анулювати державний акт. Відповідач припинив своє право власності на земельну ділянку шляхом добровільної відмові на користь ОСОБА_3, що став фактичним власником спірної земельної ділянки з моменту написання відмовлення, але не маючи документального підтвердження.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи  повідомлені належнім чином, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позові наполягає, відповідач причин неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2001р. ОСОБА_1 за договором  купівлі-продажу житлового будинку придбав у ОСОБА_2 Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями жилою пл. 55,0 кв.м. та земельну ділянка на який він розташований пл. 0,0837га за адресою АДРЕСА_1. Вищевказана угода була оформлена Договором купівлі-продажу будинку від 27.10.2001р. реєстровий № 9486 та  заявою про відмовлення від землі з проханням анулювати державний акт від 27.10.2001р. реєстровий № 9489.

Відповідно ч.1 ст.28 ЗК України від 1990 р. діючого на момент здійснення угоди право приватної власності на земельну ділянку припиняється у випадку добровільного відмовлення.

Пункт а) ст.140 ЗК України діючого в даний час, передбачає, як і раніше ЗК України 1990 р. механізм припинення права власності на земельну ділянку шляхом добровільного відмовлення власника від права власності.

Таким чином ОСОБА_2 фактично будучи власником земельної ділянки, відмовився від права власності на користь ОСОБА_1, але у виді помилки нотаріуса в заяві про відмовлення від землі помилково був записаний не право власності, а право користування.  

Відповідно до п.4 Заключних і перехідних положень ЦК України, прийнятого 16.01.03 р. ЦК України застосовуються до цивільних відносин, які виникли після вступу його в силу, тобто  після 01.01.04. Щодо цивільних відносин, які виникли до вступу в силу ГК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих правам і обов'язкам, які виникли або продовжують існувати після вступу його в силу.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04 р. однак, не припинені в порядку встановленим ст.ст. 216-223 ЦК УРСР у редакції 1963 р. і продовжують існувати після вступу в дію ЦК України в новій редакції, тому застосовуються положення ЦК України в редакції від 16.01.2003р.    

Згідно ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

У договорі купівлі-продажу житлового будинку від 27.10.2001р. розмір земельної ділянки не визначений, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст.377 ЦК України, до набувача - ОСОБА_1 переходить право власності на ту частину земельної ділянки, що зайнятий житловим будинком з господарськими, побутовими будівлями і спорудженнями, і на частину земельної ділянки, що необхідним для його обслуговування.

За матеріалами інвентаризації БТІ і ДРОНІ та Технічною документацією по землевпорядженню площа земельної ділянки необхідна для обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_1 складає 0,0795 га.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності здобувається на підставах, не забороненим законом, право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом, зокрема по угодах. Згідно ст.334 ЦК України момент придбання права власності за договором виникає з моменту передачі майна.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.28 ЗК України 1990 р, п. а) ст.140 ЗК України 2001р., ч.2 ст. 120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України, ст.ст.10,30,47,58,60, 88,212,213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку пл. 0,0837га за адресою АДРЕСА_1. приналежний на підставі Державного акта на право приватної власності серія КМ № 000445 від 03.02.1994 р. зареєстрований у книзі записів за № АС-000445.

Визнати за ОСОБА_1 а ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0795га. за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та наданні після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Головуючий – суддя:                     /підпис/               ОСОБА_5

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                  А.С. ОСОБА_5

Рішення набрало чинності 06.10.2009 року                              ОСОБА_5