печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62677/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 рокуСлідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Вишневській О.Р.,

за участю прокурора Бояна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бояна Д.В. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дубове Южно-Курильського району Сахалінської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Боян Д.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100020004972 від 08.06.2015р., про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100020004972, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2015р., за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190,ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2014-2015 року жителі м. Києва ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та інші особи, діючи умисно за попередньою змовою між собою організували стійку озброєну банду з метою нападу на окремих осіб, заволодіння чужим майном, житлом та грошовими коштами громадяніз числа неблагополучних, одиноких і соціально незахищених верств населення.

Для досягнення злочинної мети, учасники банди забезпечили її високий рівень організації та стійкості, розподілили між собою ролі і функції кожного під час вчинення злочинів, чітку координацію та взаємозв'язок між її членами.

Зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як організатори банди, здійснювали загальне керівництво, отримували інформацію про об'єкти посягань, планували вчинення злочинних дій, ставили конкретні та чіткі завдання кожному учаснику, безпосередньо керували їх діями при підготовці та скоєні злочинів, а також забезпечували сприятливі умови для функціонування банди, зокрема надання транспорту, приміщення, здійснення фінансування та матеріально-технічне забезпечення запланованих заходів.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та інші особи, як члени організованої злочинної банди, приймали участь у безпосередньому вчиненні злочинів.

При готуванні та вчиненні злочинних дій учасники банди використовували офісне приміщення, зброю, автотранспорт, засоби зв'язку та конспірації.

Усі учасники, які увійшли до складу банди, чітко усвідомлювали свою роль та покладені на них функції, добровільно надали згоду на участь у вчиненні нападів з метою заволодіння майном громадян у складі банди, характеризувались постійною готовністю до вчинення злочинів всіма членами банди.

13.12.2015 близько 18 год у м. Києві по вул. Космонавта Волкова, 18/55 члени організованої злочинної банди у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, з відома та згоди її організаторів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів здійснили викрадення власника квартири ОСОБА_8, якого незаконно позбавили волі та на автомобілі марки ЗАЗ «ЛАНОС», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, вивезли до села Басівка Роменського району Сумської області, де незаконно утримували тривалий час, вимагаючи відмовитись від належного йому житла.

13.12.2015 приблизно о 23 год, організована злочинна банда у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, діючи умисно за попередньою змовою між собою, за вказівкою їх організаторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою заволодіння квартирою ОСОБА_8, діючи відповідно до розробленого її учасниками злочинного плану, у с. Басівка Роменського району Сумської області шляхом удушення вчинили умисне вбивство викраденого ними ОСОБА_8, а з метою приховування слідів злочину, вказані особи на автомобілі ЗАЗ «ЛАНОС», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, перевезли труп ОСОБА_8 до місця, що знаходиться на відстані приблизно 3 км від м. Ромни, а саме неподалік с. Довгополівка Сумської області, де заховали труп під мостом.

Крім цього, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 підозрюються у вчиненні ряду епізодів заволодіння майном в особливо великих розмірах, шахрайським шляхом.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів 12.12.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

13.05.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово в установленому законом порядку продовжувався.

Строк дії запобіжного заходу визначено до 24.12.2016.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 24.10.2016 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до десяти місяців, тобто до 11.03.2017р.

На обґрунтування продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий вказує, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за особливо тяжкі злочини; незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; може знищити, сховати будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Посилаючись на те, що завершити проведення досудового розслідування у строк дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2016р., якою строк тримання під вартою підозрюваному продовжений до 24.12.2016р., не вбачається за можливе, оскільки у провадженні необхідно надати сторонам кримінального провадження доступ для ознайомлення із матеріалами досудового слідства, виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на наявність підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, просив клопотання задовольнити, продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування до 17.02.2017р., обґрунтувавши в судовому засіданні пред'явлену підозру, необхідність проведення слідчих дій та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім того, сторона захисту вважає, що не існує ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, та не доведено обставини, які перешкоджають застосуванню до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою підозрюваного.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, дійшов наступного висновку.

Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100020004972, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2015 за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190,ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

11.05.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

13.05.2016р. відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва продовжувався.

12.12.2016 ОСОБА_2 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

25.10.2016 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до дії до 24.12.2016.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 24.10.2016 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 10 місяців, тобто до 11.03.2017р.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у прокурора правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена заступником Генерального прокурора України при винесенні процесуального рішення - постанови про продовження строку досудового розслідування від 24.10.2016р. та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.

Обґрунтованість висунутої підозри складає сукупність належних даних, які підтверджується протоколом заяви про вчинення злочину, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколом допиту потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом огляду трупа, висновками експертиз, протоколами оглядів предметів, речей та документів.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також з огляду на те, що в ході розгляду клопотання не було здобуто даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що метою і підставою продовження строку тримання підозрюваного під вартою є запобігання спробам підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких він підозрюється, та встановлену законом відповідальність за них у разі визнання його винним, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, на даній стадії досудового розслідування доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії» також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії кримінального процесу.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, їх тяжкості, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, міцні соціальні зв'язки.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини, ділова репутація та майновий стан, відсутність судимостей, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, позитивні дані про особу підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані процесуальні дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави з огляду на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні особливо тяжких та тяжкого кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, застава, не застосовуються.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бояна Д.В., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 на 60 днів до 17 лютого 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.Ш. Бабенко