ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2016 р.Справа № 10/4-46

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

Розглянув справу

за позовом: Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське", с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область

до відповідача 1: Нагірянської сільської ради, с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область

до відповідача 2: Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область

до відповідача 3: Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область

до відповідача 4: Міністерство аграрної політики та продовольства України, вул. Хрещатик, 24, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко", вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область

про визнання недійсними рішень Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №№47, 48, 49 від 18.05.2009 року; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 318522; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046416; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046414; визнання за ОСОБА_1 міжгосподарським підприємством "Нагірянське" права власності на майно (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільської області станом на 01.07.2002 року на загальну суму 4 666 906,00 грн; витребування майна (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільської області станом на 01.07.2002 року) в користь Чортківського між господарського підприємства "Нагірянське" Чортківського району на загальну суму 4 666 906,00 грн.

За участю представників сторін від:

позивача: не з'явився;

відповідача 1 : не з’явився;

відповідача 2: ОСОБА_2 – арбітражний керуючий (посвідчення №400 від 28.02.2013р.);

відповідача 3: не з’явився;

відповідача 4: не з’явився;

третьої особи: не з’явився

Учасникам судового процесу в судовому засіданні оголошено склад суду та роз’яснено їх права і обов’язки передбачені статтями 20, 22, 27 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

В судовому засіданні 26 грудня 2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: ОСОБА_1 міжгосподарське підприємство "Нагірянське" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача 1- Нагірянської сільської ради, відповідача 2 - Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", відповідача 3 - Чортківськоого обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними рішень Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №№47, 48, 49 від 18.05.2009 року; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 318522; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046416; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046414; визнання за ОСОБА_1 міжгосподарським підприємством "Нагірянське" права власності на майно (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільської області станом на 01.07.2002 року на загальну суму 4 666 906,00 грн; витребування майна (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільської області станом на 01.07.2002 року) в користь Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське" Чортківського району на загальну суму 4 666 906,00 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 січня 2010 року порушено провадження у справі №10/4-46 та призначено її до розгляду.

Також, ухвалою суду від 15.01.2010 р. відповідно до вимог статтей 66, 67 ГПК України задоволено заяву позивача щодо забезпечення позову та заборонено Державному підприємству "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії пов’язані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, передачею в оренду, заставу майна, зокрема: 1) зерносклад; 2) млин; 3) склади на току; 4) склад міндобрива; 5) свинарник; 6) телятник 4-ох ряд; 7) телятник №13; 8) телятник №14; 9) телятник №15; 10) телятник №16; 11) телятник №17; 12) телятник №18; 13) свинарник; 14) вагове господарство; 15) ветаптека; 16) кормоцех; 17) огорожа; 18) адміністративний будинок; 19) механічна майстерня; 20) площадки на току; 21) пекарня; 22) сарай ДКУ; 23) пилорама; 24) піднавис на току; 25) площадка тракторної бригади; 26) кладова для столової; 27) адміністративний будинок тракторної бригади; 28) сушка на пилорамі; 29) гаражі незавершені; 30) столярна майстерня незавершена; 31) ковбасний цех незавершений; 32) заправка; 33) цистерни заправки; 34) силосні траншеї; 35) гноєсховище; 36) бардосховище; 37) автовага; 38) трансформатор; 39) силосні траншеї; 40) ставки; 41) огорожа; 42) артскважини (2 шт.); 43) силосні траншеї; 44) артскважини; 45) водонагрівна башня (3 шт.); 46) адмінбудинок асфальтного заводу; 47) бітумосховище; 48) автовага; 49) трансформаторна підстанція; 50) водонапірна башня; 51) артскважина; 52) бітумоплавильня; 53) бітумосховище; 54) повишена ж.д.; 55) гараж асфальтного заводу; 56) насосні станції; 57) бардо провід; 58) насосна; 59) водопровід; 60) газифікація села; 61) табір відпочинку у лісі; 62) дорога під’їзна; 63) дорога; 64) дорога під’їзна; 65) дорога під’їзна; 66) дорога під’їзна; 67) дорога під’їзна, що знаходяться за адресою: с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.

Не погодившись з ухвалою суду від 15.01.2010р. в частині забезпечення позову Державне підприємство "Ягільницький кінний завод" подало апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2010р. ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.01.2010р. у справі №10/4-46 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010р., касаційну скаргу ДП "Ягільницький кінний завод" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2010р. у справі №10/4-46 - без змін.

03.09.2010 р. та 10.09.2010 р. ухвалами господарського суду Тернопільської області залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне підприємство "Райз-Максимко" та Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року у справі №10/4-46 (суддя – Півторак М.Є.) виключено Міністерство аграрної політики та продовольства України з числа третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості відповідача 4 – Міністерство аграрної політики та продовольства України та передано матеріали справи № 10/4-46 за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2016р. у справі №10/4-46 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" вих.№ 12/02/2016 від 12.02.2016 року залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" арбітражного керуючого ОСОБА_2 задоволено; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016р. та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2016р. у справі № 10/4-46 скасовано та справу № 10/4-46 направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Згідно автоматичного розподілу судових справ відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №10/4-46 передано на новий розгляд судді Боровцю Я.Я.

Ухвалою суду від 09.09.2016 р. прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 27.09.2016 р., яке в порядку статті 77 ГПК України відкладалось на 10.10.2016 р., на 25.10.2016 р., на 10.11.2016 р., на 24.11.2016 р., на 08.12.2016р., на 22.12.2016р. та на 26.12.2016р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 24 ГПК України та на задоволення клопотання представника позивача ( вх.№17534 від 10.10.2016р.) ухвалою суду від 10.10.2016 р. виключено Міністерство аграрної політики та продовольства України з числа третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено до участі у справі в якості відповідача 4 – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Ухвалою суду від 08.12.2016р. на задоволення клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№21232 від 07.12.2016р.) строк розгляду спору в порядку частини 3 статті 69 ГПК України продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих додаткових поясненнях ( вх.№19480 від 10.11.2016р.), просила позов задоволити повністю. Також, через канцелярію суду подала документи, які витребовувались ухвалою суду (вх.№18475 від 10.11.2016р.) та додаткові документи (вх.№22147 від 22.12.2016р.).

Відповідач 1 участі повноважного представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних документів суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвал суду направлені відповідачу 1 за адресою: с. Нагірнянка Чортківський район Тернопільськ область, які містяться в матеріалах справи.

Вказана адреса відповідає, також, адресі зазначеній у відомостях про місцезнаходження відповідача у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований судом.

Згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Пунктом 3.9.2. Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача 2 - арбітражний керуючий Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" ОСОБА_2 в судових засіданнях підтримав клопотання про припинення провадження у справі (вх. № 16862 від 27.09.2016р. та вх.№20314 від 24.11.2016р.), посилаючись на те, що оскільки предметом позовних вимог Чортківського МП "Нагірянське" є визнання недійсним рішень Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №47, №48, №49 від 18.05.2009 року, що в подальшому впливає і на скасування свідоцтв про право власності і на витребування майна. Отже, даний спір в першу чергу є публічно-правовим, який потрібно розглядати в порядку адміністративного судочинства. Також, у поданих клопотаннях представник відповідача-2 зазначив, що враховуючи мотивувальну частину постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у спраі № 10/4-46, спір щодо майна, включеного до ліквідаційної маси підприємства – банкрута повинен розглядатися в межах провадження процедури банкрутства ДП «Ягільницький кінний завод» відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013 р.), який містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосування при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Крім того, представник відповідача-2 зазначає, що позивачем пропущено строки позовної давності щодо витребування майна та визнання права власності, оскільки одним із важливих засобів захисту права є право вимоги до органів державної влади, місцевого самоврядування про визнання правового акта незаконним та відновлення становища, яке було до видання такого акта. Захист цивільного права здійснюється в межах певних строків, встановлених законом. Застосування позовної давності, її перебіг та наслідки спливу регламентує гл.19 ЦК України. Законодавством України визначено, що процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії . Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Вказує, що майно позивача було передано ДП "Ягільницький кінний завод" ще у 1997 році, тоді як позивачем витребовується майно лише у 2010 році.

Відповідач 3 - ОСОБА_1 обласне комунальне міжрайонне БТІ в судові засідання не з’являвся, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника (вх.№17473 від 10.10.2016р., вх.№20498 від 28.11.2016р. та вх.№21863 від 19.12.2016 р.).

Відповідач 4 - Міністерство аграрної політики та продовольства України участі в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив. Однак, подав письмові заперечення на позов вих.№31-4/1524 від 23.11.2016 р. (вх.№ 20736 від 30.11.2016р), в яких просить суд відмовити у задоволенні позову

Представник третьої особи - ПАТ "Райз-Максимко" в судове засідання 26.12.2016р. не з"явився. Однак, в судовому засіданні 10.10.2016р. заперечив щодо позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №17487 від 10.10.2016р.), просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, також вказує, що позивачем пропущено строки позовної давності щодо витребування майна та визнання права власності.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на обидві сторони, суд згідно зі статті 75 ГПК України розглядає справу за відсутності відповідачів 1, 3 за наявними матеріалами.

Розглянувши клопотання арбітражного керуючого про припинення провадження у справі (вх. № 16862 від 27.09.2016р. та вх.№20314 від 24.11.2016р.), суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне:

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судовчинства України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

За таких обставинах, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: - спорів про приватизацію державного житлового фонду; - спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; - спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; - спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; - інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Як роз"яснено пунктами 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по- друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" вказано, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; (підпункт "а" пункту 17 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 13) 9 б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання; (підпункт "б" пункту 17 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 13) в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, даний позов пов'язаний з правом власності Чортківського МП "Нагірянське" на майно. Тобто, між юридичними особами існує спір про право, що у свою чергу виключає можливість розгляду даного позову у порядку адміністративного судочинства, оскільки спір має приватно - правовий характер.

Наявність прийнятих оскаржуваних рішень Нагірнянською сільською радою, як суб'єкта владних повноважень не вказує на наявність публічно - правового спору, зазначене слід розглядати виходячи зі змісту відносин, на врегулювання яких воно спрямоване. Предметом правового регулювання оспорюваних рішень є господарські правовідносини, а тому публічно-правового спору в даному випадку не існує.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами має господарський характер, тому і предмет спору, і склад учасників правовідносин відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилання відповідача-2 на постанову Вищого господарського суду України від 16.08.2016 р. у справі № 10/4-46, як на підставу того, що спір повинен розглядатися в межах справи про банкрутство, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищим господарським судом України розглядалася касаційна скарга ліквідатора Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_2 на поставнову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2016 року у справі № 10/4-46, якою виключено Міністерство аграрної полятики та продовольства України з числа третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі в якості відповідача-4 – Міністерство аграрної політики та продовольства України і передано матеріали справи за підсудністю до господарського суду м. Київа.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України прийнято постаноку від 16.08.2016 року у справі № 10/4-46, згідно якої касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_2 задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2016 року скасовано та справу № 10/4-46 направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Отже, резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у справі № 10/4-46 не містить прямої вказівки щодо розгляду справи в межах справи про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод».

Крім того, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що при новому розгляді справи суду слід врахувати викладене в ній, бідьш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Також, слід звернути уваги, що позовна заява позивачем подана до господарського суду Тернопільської області 14.01.2010 року, а отже слід враховувати норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та судову практику щодо розгляду даних спорів станом саме на 14.01.2010 року.

ОСОБА_2 того, суд звертає увагу на той факт, що ухвалою суду від 15.01.2010 року вживались заходи щодо забезпечення позову, яка залишена в силі апеляційною та касаційною інстанцією і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13.07.2010 року у справі № 10/4-46 зазначив, що доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (згідно якої арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури манації, у разі, якшо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів) колегією суддів до уваги не приймаються.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача та третьої особи, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

26 червня 1997 року Міністерство сільського господарства та продовольства України видало Наказ №199 "Про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства "Нагірянське" на баланс Ягільницького кінного заводу Тернопільської області, яким прийняло на баланс Ягільницького кінного заводу Чортківського району Тернопільської області майно, яке залишилося після ліквідації міжгосподарського підприємства "Нагірянське".

На підставі Наказу Міністерства сільського господарства та продовольства України від 26.06.1997 року підписано ОСОБА_2 передачі основних і оборотних засобів міжгосподарського підприємства "Нагірянське" Чортківського району Тернопільської області Ягільницькому кінному заводу станом на 01 липня 1997 року, відповідно до якого складено список основних засобів по МП "Нагірнянське" Чотрківського району Тернопільської області станом на 01.07.2002р., в якому зазначено перелік майна на загальну суму 4 666 906,00 грн., а саме: 1) зерносклад; 2) млин; 3) склади на току; 4) склад міндобрива; 5) свинарник; 6) телятник 4-ох ряд; 7) телятник №13; 8) телятник №14; 9) телятник №15; 10) телятник №16; 11) телятник №17; 12) телятник №18; 13) свинарник; 14) вагове господарство; 15) ветаптека; 16) кормоцех; 17) огорожа; 18) адміністративний будинок; 19) механічна майстерня; 20) площадки на току; 21) пекарня; 22) сарай ДКУ; 23) пилорама; 24) піднавис на току; 25) площадка тракторної бригади; 26) кладова для столової; 27) адміністративний будинок тракторної бригади; 28) сушка на пилорамі; 29) гаражі незавершені; 30) столярна майстерня незавершена; 31) ковбасний цех незавершений; 32) заправка; 33) цистерни заправки; 34) силосні траншеї; 35) гноєсховище; 36) бардосховище; 37) автовага; 38) трансформатор; 39) силосні траншеї; 40) ставки; 41) огорожа; 42) артскважини (2 шт.); 43) силосні траншеї; 44) артскважини; 45) водонагрівна башня (3 шт.); 46) адмінбудинок асфальтного заводу; 47) бітумосховище; 48) автовага; 49) трансформаторна підстанція; 50) водонапірна башня; 51) артскважина; 52) бітумоплавильня; 53) бітумосховище; 54) повишена ж.д.; 55) гараж асфальтного заводу; 56) насосні станції; 57) бардо провід; 58) насосна; 59) водопровід; 60) газифікація села; 61) табір відпочинку у лісі; 62) дорога під’їзна; 63) дорога; 64) дорога під’їзна; 65) дорога під’їзна; 66) дорога під’їзна; 67) дорога під’їзна, що знаходяться за адресою: с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.

08 червня 2000р. Чортківським районним судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №2-713, яким визнано незаконним рішення загальних зборів працівників Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське" від 14.02.1997р. про надання згоди на перетворення форми власності Чортківського МП "Нагірянське" з колгоспно - кооперативної на державну та приєднання його до Державного підприємства "Ягільницький кінний завод". Дане судове рішення не оскаржено та набрало законної сили.

05 лютого 2004 року Розпорядженням №58 голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації "Про скасування рішення управління економіки райдержадміністрації №51 від 28.01.2000р. "Про скасування державної реєстрації Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське" скасовано рішення управління економіки райдержадміністрації №51 від 28.01.2000р. "Про скасування державної реєстрації Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське"".

18 травня 2009 року виконавчий комітет Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області прийняв:

•           рішення № 47 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (асфальтний завод) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а", яким вирішив оформити право власності на нежитлове приміщення в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а (асфальтний завод) за ДП "Ягільницький кінний завод" та доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а (асфальтний завод) за ДП "Ягільницький кінний завод";

•           рішення № 48 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (відгодівельний комплекс) в с. Нагірянка, по вул. Грушевського, 30/а", яким вирішив оформити право власності на нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Грушевського,30/а (відгодівельний комплекс) за ДП "Ягільницький кінзавод"; доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Грушевського 30/а (відгодівельний комплекс) за ДП "Ягільницький кінзавод";

•           рішення № 49 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод” на нежитлові приміщення (хімсклад) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 56/6" яким оформив право власності на нежитлове приміщення в с. Нагірянка по вул. Шевченка, 56/б (хімсклад) за ДП "Ягілоьницький кінзавод"; доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка по вул. Шевченка, 56/б (хімсклад) за ДП "Ягільницький кінзавод".

17 серпня 2009 року на основі рішення №47 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 69-а (власник – держава в особі Міністерства аграрної політики України, балансоутримувач – ДП "Ягільницький кінний завод") серії САС № 318522. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об’єктів нерухомого майна є держава в особі Міністерства аграрної політики України, а балансоутримувачем - ДП "Ягільницький кінний завод".

19 червня 2009 року на основі рішення № 48 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Грушевського, буд. 30-а (власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод") серії САС № 046416. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об'єктів нерухомого майна є ДП "Ягільницький кінний завод".

18 червня 2009 року на основі рішення № 49 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – нежитлова будівля, хімсклад, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 56-б (власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод") серії САС № 046414. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об’єктів нерухомого майна є ДП "Ягільницький кінний завод".

25 червня 2009 року державним реєстратором ОСОБА_1 районної державної адміністрації внесено до Єдиного державного реєстру запис № 1 634 120 0000 00078 про включення відомостей про юридичну особу - ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №1 634 108 0001 000 787 від 25.06.2009р. про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і видано свідоцтво серії А00 757273 від 25.06.2009р. про державну реєстрацію ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" .

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2009р. у справі №2-а-3086/09/1970 відмовлено у задоволені адміністративного позову Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", треті особи без самостійних вимог, на стороні позивача закрите акціонерне товариство "Райз Максимко" і Міністерство аграрної політики України до державного реєстратора ОСОБА_1 районної адміністрації ОСОБА_3 та державного реєстратора ОСОБА_1 районної адміністрації, треті особи без самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_1 міжгосподарське підприємство "Нагірянське" про визнання нечинним запису №1 про реєстраційні дії від 25.06.2009 р. за № 1 643 120 0000 000787 щодо включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про юридичну особу - ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" та зобов'язання відповідача скасувати його та визнання нечинним запису №2 про реєстраційні дії від 25.06.2009 за № 1 634 108 НОМЕР_1 щодо заміни свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" та зобов'язання відповідача скасувати його, визнання протиправними дій державного реєстратора ОСОБА_1 районної державної адміністрації ОСОБА_3 щодо внесення 25.06.2009 року запису №1 634 120 0000 00078 про включення відомостей про юридичну особу – ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" і скасування запису № 1 634 120 0000 00078 від 25.06.2009 року про включення відомостей про ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" та визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису № 1 634 108 0001 000787 від 25.06.2009 року про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і фактичну видачу бланку свідоцтва серії А00 757273 від 25.06.2009р. про державну реєстрацію ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" (ідентифікаційний код юридичної особи 04936508) та скасування запису № 1 634 108 0001 000787 від 25.06.2009 року про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і фактичну видачу бланку свідоцтва серії А00 757273 від 25.06.2009 року про державну реєстрацію ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" (ідентифікаційний код юридичної особи 04936508) та зобов"язання державного реєстратора ОСОБА_1 районної державної адміністрації вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №1 634 120 0000 00078 від 25.06.2009 року про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" і вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №1 634 108 0001 000787 від 25.06.2009р. про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і фактичну видачу бланку свідоцтва серії А00 757273 від 25.06.2009 про державну реєстрацію ОСОБА_1 Міжгосподарське підприємство "Нагірянське" (ідентифікаційний код юридичної особи 04936508).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. апеляційну скаргу ДП "Ягільницький кінний завод" залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2009р. у адміністративній справі №2а-3086/09/1970 - без змін.

Рішенням виконавчого комітету Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №11 від 12.08.2010 року скасовано рішення виконкому №47, №48, №49 від 18.05.2009 року.

Рішенням Нагірянської сільської ради Чортківського району від 21.12.2010 року № 32 "Про скасування рішень виконкому" скасовано рішення виконкому №47, №48, №49 від 18.05.2009 року.

19 березня 2014 року Чортківським районним судом Тернопільської області у справі за позовом ДП "Ягільницький кінний завод" до Нагірянської сільської ради про визнання дій Нагірянської сільської ради щодо прийняття рішення № 32 від 21 грудня 2010 року протиправними; визнання незаконним та скасування рішення Нагірянської сільської ради № 32 від 21 грудня 2010 року винесено ухвалу, якою закрито провадження у справі у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2014 року ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.03.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 року у справі № К/800/40200/14 касаційну скаргу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" задоволено частково, ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року скасовано, а справу направлено для продовження до суду першої інстанції.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.07.2015 року у справі №608/356/14-а позовні вимоги ДП "Ягільницький кінний завод" до Нагірянської сільської ради та МП "Нагірянське" про визнання дій протиправними та скасування рішення Нагірянської сільської ради №32 від 21.12.2010 року задоволено; визнано дії Нагірянської сільської ради відносно прийняття рішення № 32 від 21.12.2010 року протиправними та визнано незаконними та скасовано рішення Нагірянської сільської ради №32 від 21.12.2010 року. Дана постанова набрала законної сили 08.08.2015 року відповідно до вимог чинного законодавства.

27 червня 2013 року Міністерство аграрної політики та продовольства України видало наказ №399, яким скасовало наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України від 26 червня 1997 року № 199 "Про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства "Нагірнянське" на баланс Ягільницького кінного заводу Тернопільської області.

Як стверджує позивач, на даний час порушено його право власності на майно вказане в списку, що стало підставою позивача для звернення до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як визначено, в статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначена норма визначає об’єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позов - це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

У відповідності до змісту статті 22 ГПК України, право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

18 травня 2009 року виконавчий комітет Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області прийняв:

•           рішення № 47 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (асфальтний завод) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а", яким вирішив оформити право власності на нежитлове приміщення в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а (асфальтний завод) за ДП "Ягільницький кінний завод" та доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а (асфальтний завод) за ДП "Ягільницький кінний завод";

•           рішення № 48 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (відгодівельний комплекс) в с. Нагірянка, по вул. Грушевського, 30/а", яким вирішив оформити право власності на нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Грушевського,30/а (відгодівельний комплекс) за ДП "Ягільницький кінзавод"; доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка, по вул. Грушевського 30/а (відгодівельний комплекс) за ДП "Ягільницький кінзавод";

•           рішення № 49 "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод” на нежитлові приміщення (хімсклад) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 56/6" яким оформив право власності на нежитлове приміщення в с. Нагірянка по вул. Шевченка, 56/б (хімсклад) за ДП "Ягілоьницький кінзавод"; доручити Чортківському МБТІ зареєструвати нежитлові приміщення в с. Нагірянка по вул. Шевченка, 56/б (хімсклад) за ДП "Ягільницький кінзавод".

17 серпня 2009 року на основі рішення №47 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 69-а (власник – держава в особі Міністерства аграрної політики України, балансоутримувач – ДП "Ягільницький кінний завод") серії САС № 318522. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об’єктів нерухомого майна є держава в особі Міністерства аграрної політики України, а балансоутримувачем - ДП "Ягільницький кінний завод".

19 червня 2009 року на основі рішення № 48 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Грушевського, буд. 30-а (власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод") серії САС № 046416. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об'єктів нерухомого майна є ДП "Ягільницький кінний завод".

18 червня 2009 року на основі рішення № 49 виконкому Нагірянської сільської ради видано свідоцтво про право власності на об"єкт – нежитлова будівля, хімсклад, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 56-б (власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод") серії САС № 046414. У вказаному свідоцтві зазначено, що власником об’єктів нерухомого майна є ДП "Ягільницький кінний завод".

Як вбачається з матеріалів справи, до комплексів нежитлових приміщень, на які отримав свідоцтва про право власності відповідач-2, відносяться основні засоби позивача, які визначені в «Списку засобів по МП «Нагірянське», станом на 01.07.2002 року, що складений за результатами інвентаризації.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Умовою для подання цього позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності або іншого титульного права. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акта.

Виходячи з аналізу статтей 5, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України можна зробити висновок, що господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій з підстав, зазначених у законодавстві.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі.

Слід зазначити, що підставою для прийняття рішень органом місцевого самоврядування слугували Наказ № 199 від 26 червня 1997 року Міністерства сільського господарства та продовольства України "Про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства "Нагірянське" та ОСОБА_2 передачі основних і оборотних засобів міжгосподарського підприємства "Нагірянське" Чортківського району Тернопільської області Ягільницькому кінному заводу.

Однам, при прийнятті органом місцевого самоврядування оспоруваних рішень, останнім не взято до уваги той факт, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.06.2000 року у справі № 2-713/2000р. було визнано незаконним рішення загальних зборів працівників Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське» від 14.02.1997 року, яким було надано згоду на перетворення форми власності Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське» із колгоспно – кооперативної у державну і приєднання його до Ягільницького кінного заводу. Дане рішення суду не оскаржувалось і набрало законної сили.

Таким чином, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.06.2000 р. у справі № 2-713/2000р, після набрання ним чинності, стало обов’язковим для виконання на всій території України для підприємств та організацій всіх форм власності, в тому числі поширювалося на органи державної влади та місцевого самоврядування.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи міститься копія наказу № 399 від 27.06.2013 року відповідача-4, яким скасовано наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України від 26.06.1997 року № 199 «Про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства «Нагірянське» на баланс Ягільницького кінного заводу Тернопільської області.

Такми чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 про визнання недійсними рішень Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №№ 47, 48, 49 від 18.05.2009 року є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 318522; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046416; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046414, то суд зазначає наступне.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійними свідоцтв про право власності. ОСОБА_2 того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхованого Суду України від 30.09.2015 року у справі № 911/3396/14.

Оскільки судом визнаються недійсними рішення Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №№ 47, 48, 49 від 18.05.2009 року, на підставі яких видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 318522; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046416; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046414, то вимога про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 318522; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046416; про право власності на нерухоме майно серії САС № 046414 також є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Позов про визнання права власності – це вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту наявності в нього права власності на спірне майно.

Позови про визнання права власності спрямовані на захист можливості здійснення права власності шляхом підтвердження в судовому порядку факту належності позивачу спірного майна на праві власності.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно. Цивільний кодекс визначає, що власник здійснює право власності своїм майном на свій розсуд, водночас не визначає конкретних доказів, якими останній має підтверджувати своє суб’єктивне право. Такими доказами відповідно до норм процессуального законодавства України (ст. 32 ГПК УКраїни) є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких грунтуються вимоги позивача.

Як встановлено судом, відповідач-2 набув право власності на спірне майно на підставі прийнятих Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області рішень №№ 47, 48, 49 від 18.05.2009 року, які в свою чергу приймались на підставі наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України від 26.06.1997 року № 199 «Про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства «Нагірянське» на баланс Ягільницького кінного заводу Тернопільської області.

Судом встановлено, що рішення Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області приймалися без врахування рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.06.2000 року у справі № 2-713/2000р., згідно якого було визнано незаконним рішення загальних зборів працівників Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське» від 14.02.1997 р., яким було надано згоду на перетворення форми власності Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське» із колгоспно-кооперативної у державну і приєднання його до Ягільницького кінного заводу.

Таким чином, суд вважає, що позивача було неправомірно позбавлено права на спірне майно, яке підлягає відновленню.

Враховуючи вищенаведене, суд важає, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 міжгосподарським підприємством "Нагірянське" права власності на майно (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільської області станом на 01.07.2002 року на загальну суму 4 666 906,00 грн., підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині витребування майна в користь Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське" Чортківського району, то на думку суду такий спір є передчасним, оскільки право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації і до того моменту у позивача відсутні підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння.

Щодо відповідача-4 – Міністерства аграрної політики та продовольства України суд зазначає наступне.

Оскільки позивачем при поданні позову не заявлялося позовних вимог до Міністерства аграрної політики та продовольства України та в процесі розгляду справи не подавалось заяв про зміну предмету спору, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо відповідача-4.

Щодо заяви третьої особи про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно частин 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 18 ГПК України визначено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Виходячи із норм коментованих статей заяву про застосування строку позовної давності має право подати лише сторона спору. Сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору є учасниками судового процесу, але не є сторонами, відтак не мають права подавати такого роду заяви.

Вищим господарським судом України у абзаці 4 п.п.2.1. п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України розяснено, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Право на подання заяви про застосування позовної давності передбачене положенням Цивільного кодексу України, відтак, безпідставним є посилання представника третьої особи на те, що згідно положень Господарського процесуального кодексу України третя особа користується правами та обов"язками сторони, а відтак має право подавати заяви про застосування строків позовної давності.

Отже, подана заява про застосування строку позовної давності не підлягає розгляду з огляду на відсутність у третьої особи-1 права на подання такої заяви.

Щодо заяви відповідача-2 про застосування строків позовної давності викладеної у клопотаннях, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи пропуск позивачем строку позовної давності відповідач-2 зазначає, що майно позивача було передано ДП «Ягільницький кінний завод» ще у 1997 році, тоді як позивач просить визнати право власності на майно та витребувати його лише у 2010 році.

Судом встановлено, що для позивача строк позовної давності почав відраховуватися з моменту порушення його права внаслідок видання правового акту і саме з цього моменту власник має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання такого акту. Враховуючи, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування, які стали підставою для набуття відповідачем-2 права власності на спірне майно, прийняті 18.05.2009 року, то відповідно від цієї дати слід відраховувати початок настання строку позовної давності.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати у відповідності до вимог статтей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсними рішення Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області:

·          №47 від 18.05.2009 року "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (асфальтний завод) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 69/а",

·          №48 від 18.05.2009 року "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод" на нежитлові приміщення (відгодівельний комплекс) в с. Нагірянка, по вул. Грушевського, 30/а",

·          №49 від 18.05.2009 року "Про оформлення права власності за ДП "Ягільницький кінний завод” на нежитлові приміщення (хімсклад) в с. Нагірянка, по вул. Шевченка, 56/6".

3. Визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно:

·          серії САС № 318522 від 17.08.2009р. на об’єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 69-а (власник – держава в особі Міністерства аграрної політики України, балансоутримувач – ДП "Ягільницький кінний завод"),

·          серії САС № 046416 від 19.06.2009р. на об’єкт – комплекс, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Грушевського, буд. 30-а ( власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод"),

·          серії САС № 046414 від 18.06.2009р. на об’єкт – нежитлова будівля, хімсклад, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Т. Шевченка, буд. 56-б (власник – Державне підприємство "Ягільницький кінний завод").

4. Визнати за ОСОБА_1 міжгосподарським підприємством "Нагірянське", с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область право власності на майно – 67 об'єктів згідно основних засобів МП "Нагірянське" Чортківський район Тернопільська область станом на 01.07.2002р. на загальну суму 4 666 906,00 грн., а саме: 1) зерносклад; 2) млин; 3) склади на току; 4) склад міндобрива; 5) свинарник; 6) телятник 4-ох ряд; 7) телятник №13; 8) телятник №14; 9) телятник №15; 10) телятник №16; 11) телятник №17; 12) телятник №18; 13) свинарник; 14) вагове господарство; 15) ветаптека; 16) кормоцех; 17) огорожа; 18) адміністративний будинок; 19) механічна майстерня; 20) площадки на току; 21) пекарня; 22) сарай ДКУ; 23) пилорама; 24) піднавис на току; 25) площадка тракторної бригади; 26) кладова для столової; 27) адміністративний будинок тракторної бригади; 28) сушка на пилорамі; 29) гаражі незавершені; 30) столярна майстерня незавершена; 31) ковбасний цех незавершений; 32) заправка; 33) цистерни заправки; 34) силосні траншеї; 35) гноєсховище; 36) бардосховище; 37) автовага; 38) трансформатор; 39) силосні траншеї; 40) ставки; 41) огорожа; 42) артскважини (2 шт.); 43) силосні траншеї; 44) артскважини; 45) водонагрівна башня (3 шт.); 46) адмінбудинок асфальтного заводу; 47) бітумосховище; 48) автовага; 49) трансформаторна підстанція; 50) водонапірна башня; 51) артскважина; 52) бітумоплавильня; 53) бітумосховище; 54) повишена ж.д.; 55) гараж асфальтного заводу; 56) насосні станції; 57) бардо провід; 58) насосна; 59) водопровід; 60) газифікація села; 61) табір відпочинку у лісі; 62) дорога під’їзна; 63) дорога; 64) дорога під’їзна; 65) дорога під’їзна; 66) дорога під’їзна; 67) дорога під’їзна, що знаходяться за адресою: с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.

5. У частині позовних вимог щодо витребування майна (67 об'єктів згідно основних засобів по МП "Нагірнянське" Чортківський район Тернопільська область станом на 01.07.2002р.) в користь Чортківського міжгосподарського підприємства "Нагірянське", с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область на загальну суму 4 666 906,00 грн. - у задоволенні позову відмовити.

6. У задоволенні позову до Міністерства аграрної політики та продовольства України, відмовити.

7. Вжитті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.01.2010р. у справі № 10/4-46 заходи до забезпечення позову залишити в силі до набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.02.2017 року.

Суддя                                                                                          Я.Я. Боровець