Справа №2-a-405/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07     грудня 2007 року   Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого     Кісілевича П.І.

при секретарі     Максименко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи свої вимоги тим, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має посвідчення 1-ї категорії, серії А, № 428575.

Згідно із ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте відповідач виплатив йому у 2001 - 2007 роках допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 названого Закону, недоотримана сума на оздоровлення за вказаний період складає 9353,20 грн. Вказував, що він звертався до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, проте відповідач своїм листом відмовив йому у виплаті допомоги на оздоровлення згідно закону. Вважає дії відповідача таким, що суперечать діючому законодавству і порушують гарантоване ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю. В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив стягнути з відповідача на його користь недоплачені суми грошової допомоги на оздоровлення за 2001 - 2007 роки в розмірі 9 353,20 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Представник Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення в судове засідання не з'явився, направлено до суду листа з проханням слухати справу у його відсутність.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення, суд керується наступним.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Щороку йому, як потерпілому від аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, ОСОБА_2 Управлінням праці та соціального захисту населення - виплачувалась допомога на оздоровлення, зокрема в 2001 - 2004 роках згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року позивачу нарахована та виплачена допомога в сумі 26, 70 грн. за рік, у 2005 - 2007 роках згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року позивачу нарахована та виплачена допомога  в сумі 120 грн. за рік.

Також судом встановлено, що 30.08.2007 року позивач звертався з заявою до відповідача про виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак йому було відмовлено листом від 13.09.2007 року.

Спірні правові відносини регулюються ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається в момент виплати.

З наведеного випливає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат відповідно, а тому виплати відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованих розмірах 26, 70 грн., а з 2005 року - в розмірі 120 грн., тобто меншому ніж встановлено законом, порушує права позивача і суперечить вимогам ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановами KM України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну мінімальній заробітній платі.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).

Вирішуючи вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 - 2005 роки, суд керується наступним.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому

наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущений строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, не надав суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли позивача можливості пред'явити позов до суду, а також беручи до уваги, що відповідач наполягає на застосування строку позовної давності, суд відмовляє в позові про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 - 2005 роки у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, з приводу якого позивачем строк позовної давності не пропущено, то суд також відмовляє в цій частині, керуючись п.37 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Вказані положення Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовані та не визнавались неконституційними.

Вимоги позивача щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення згідно закону за 2007 рік піддягають до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п.3О ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України за 2007 рік", якими зупинено дію ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України "Про Державний бюджет України за 2007 рік", визнані неконстатущйними, втрачають чинність з дні ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Враховуючи викладене, заява позивача про перерахунок допомоги подана до відповідача в липні - серпні 2007 року, тобто після ухвалення рішення Конституційним Судом України та до закінчення бюджетного року (згідно ч.1 ст.3 БК України бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року) підлягала до задоволення в частині донарахування допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може вчинити противними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно - правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи неправомірно відмовив позивачу у донарахуванні допомоги за 2007 рік, суд визнає такі дії протиправними та зобов'язує управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, на момент виплати щорічної допомоги.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист його прав.

В іншій частині позову суд відмовляє з наведених вище міркувань.

Таким чином суд частково задовольняє заявлені   позовні вимоги.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 2,4, 9,11, 71,86, 99,100,158 - 163 КАС України, суд –

постановив:

Позов ОСОБА_1   задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення щодо проведення виплат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок і оплату ОСОБА_1 за 2007 рік із розрахунку 5-ти мінімальних заробітних плат на момент їх виплати одноразової грошової допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

З повним текстом постанови сторони можуть бути ознайомлені через 5 днів -13 грудня 2007 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі письмової заяви протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі з наступним поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.