АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Авраменка М.Г.
суддів Ігнатюка О.В., Шилової Т.С.
з участю: прокурора Меєр Н.В.
захисника адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляцією заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області Пагора Б.Б. на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2006 року, якою відмовлено в обранні у відношенні
ОСОБА_2, уродженки сел. Железцово Мантуровського району Костромської області Росії, працюючої медичною сестрою Київської міської психоневрологічної лікарні № НОМЕР_1, яка мешкає в АДРЕСА_1,
обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,
встановила: Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме в тому, що вона 06 травня 2006 року, 11 травня 2006 року та 16 травня 2006 року, кожного разу близько 12-ї години, перебуваючи на території Київської міської психоневрологічної лікарні № НОМЕР_1 сел. Глеваха Київської області, під час проведення оперативних закупок, незаконно збула шляхом продажу громадянці ОСОБА_3 за 250 грн., 100 грн. та 150 грн. психотропну речовину діазепам (синоніми сібазон, реланіум) в кількостях 55 мл, 22 мл та 33 мл відповідно.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст. 307 КК України була порушена 19 травня 2006 року; 22 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 307 КК України. 19 травня 2006 року ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 115 КПК України. 22 травня 2006 року ОСОБА_2 пред"явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2006 року на підставі подання слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області, погодженого із заступником Васильківського міжрайонного прокурора у відношенні, на той час підозрюваної, ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області від ЗО травня 2005 року зазначена постанова скасована із направленням матеріалів на новий судовий розгляд.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2006 року в обранні у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_2 визнала свою вину, сприяла розкриттю злочину, має ряд захворювань, позитивно характеризується, має сім"ю та постійне місце проживання. На думку суду, слідчий не надав доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_2 буде намагатись вплинути на хід
Справа № 10-83/2006 р. Головуючий в 1-й інстанції Степаненко В.В.
Категорія: постанова про відмову Доповідач Ігнатюк О.В.
у взятті під варту
слідства та ухилятись від нього, а саме подання слідчого грунтується виключно на тяжкості вчиненого злочину.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що судом, при вирішенні питання про можливість обрання у відношенні обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не у повній мірі дотримані вимоги ст. 150 КПК України, зокрема не врахована тяжкість вчиненого злочину та вид діяльності обвинуваченої. Вважав, що матеріали кримінальної справи вказують на існування факторів, які свідчать про те, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може продовжувати займатись злочинною діяльністю. Просив постанову скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляції і просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Так у відповідності до вимог ст. 148, 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
У відповідності до вимог ст. 150 України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК України враховуються, зокрема: вік особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Судом першої інстанції при розгляді подання слідчого, встановлено, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, має сім"ю, постійне місце проживання, має ряд захворювань. Із врахуванням вказаних обставин, а також наявних в матеріалах кримінальної справи даних про те, що ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні злочину, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що на даний час відсутні підстави вважати, що обвинувачена, перебуваючи на волі, буде намагатись впливати на хід слідства або уникнути від слідства. Колегія суддів вважає, що органом досудового слідства не надано і будь-яких даних про те, що обвинувачена, перебуваючи на волі, буде продовжувати займатись злочинною діяльністю. Зважаючи на дані обставини, колегія судців приходить до висновку, що суд першої інстанції на законних підставах відмовив в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки зазначені вище обставини вказують на те, що інші, не пов"язані із триманням під вартою, запобіжні заходи можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов'язків.
Доводи апеляції щодо неврахування судом тяжкості вчиненого злочину та виду діяльності обвинуваченої не грунтуються як на вимогах законодавства, так і на матеріалах справи, оскільки сама по собі тяжкість вчиненого злочину не є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а матеріали справи не містять достатніх даних про те, що обвинувачена буде продовжувати злочинну діяльність.
Із урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_2 є законною та обгрунтованою, підстав для. зміни або скасування колегія суддів не вбачає, в зв"язку із чим залишає апеляцію прокурора без задоволення, а постанову - без змін.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія судців,
ухвалила:
Апеляцію заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2006 року, якою відмовлено в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, залишити без змін.
СУДДІ:
Авраменко М.Г. Ігнатюк О.В. Шилова Т.С.
(підпис) (підпис) (підпис)