Справа № 282/1155/16

Провадження № 2/282/5/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідачки: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує на те, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. У своєму домогосподарстві він утримує підсобне господарство, в тому числі і велику рогату худобу, а саме корів.

В с. Мотовилівка, так як і в усіх навколишніх селах, існує звичай про почергове випасання череди корів їхніми власниками та про несення відповідальності пастухами за збереження ввіреної їм на цей час худоби, а саме від часу виганяння їх власниками у череду та до пригону до домогосподарств власників.

Так, 17 вересня 2016 року черга випасати череду корів по нашій та сусідніх вулицях села була ОСОБА_3. Біля 06 години моя дружина ОСОБА_5 вигнала наших корів, в кількості двох голів у череду, а ОСОБА_3 прийняла їх та погнала на випас. Зауважень відносно фізичного стану корів у відповідачки не було. Через деякий час дружина дізналась від місцевих жителів про те, що в нашій череді одна із корів впала в меліоративний колодязь та загинула і можливо це саме наша корова. Прибувши на пасовисько, дружина виявила те, що череда випасається на землях Мотовилівської сільської ради, а одна із корів лежить нерухома біля поля з посівом цукрових буряків місцевого господарства сусіднього села — ОСОБА_6. Підійшовши туди, вона побачила, що на межі пасовиська вже села М. ОСОБА_6 та поля з посівом буряків знаходиться міліоративний колодязь, а біля нього лежить мертва наша корова, частина посіву буряків біля цього колодязя була випасена чередою. ОСОБА_7 запитала ОСОБА_3 яким чином вона буде нести відшкодування за загинувшу корову, чи грішми, чи віддасть рівноцінну корову, але та повідомила, що нічого відшкодовувати нам не буде.

Згідно акту зважування трупа його корови від 17.09.2016 p., її вага становить 404 кг., а відповідно до довідки №58 від 20.09.2016 p., виданої Любарським кооперативний ринком, вартість одного кілограма живої ваги корови середньої вгодованості складає 25 грн. Таким чином сума матеріальних збитків, яких йому завдано становить 10 100 грн. (25 грн. х 404 КГ.=10100 грн.).

Крім того, через загибель належної позивачу корови за вказаних вище обставин, він та його родина зазнали втрат немайнового характеру внаслідок душевних та фізичних страждань (моральна шкода). Так протягом тривалого часу у зв'язку з знищенням майна позивачу довелося самостійно шукати гроші для відновлення того матеріального становища, що було раніше, через що позивач тривалий час не міг в вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на закупівлю молока, яке позивач міг отримувати від загинувшої корови. Все це спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач ОСОБА_4 почав до всього нервово відноситися, крім того це була улюблена корова, яку вони виростили самостійно у своєму домогосподарстві. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім позивача і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині. Розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому і родині, та витрати, пов'язані з відновленням психічного стану, відпочинком від усього що сталося із ним та членами родини.

Розмір своїх душевних страждань і страждань родини оцінюється позивачем в 10 000 (десять тисяч) гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести йому зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних зі знищенням мого майна.

А тому позивач просить винести рішення про стягнення на його користь з відповідача 10100 грн. матеріальних збитків та 10000 грн. моральної шкоди, та судові витрати.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що це було 17 вересня 2016 року - дружина вигнала корову на вулицю і погнала по головній вулиці та передала головному пастуху, в той день це була ОСОБА_3. Він ще не доїхавши до м. Житомира, як йому зателефонували та повідомили, що корова впала в меліоративний колодязь через те що їх почали відгонити від цукрових буряків. В селі є звичай про випасання худоби. Тоді було 2 пастухи відповідачка і її чоловік. ОСОБА_3 викликала МНС і вони витягли корову з колодязя. Намагалися вирішити це добровільно але вона не захотіла. Вважає, що йому було завдано моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та пояснив, що в той день (17.09.2016 року) він був вдома і йому зателефонував ОСОБА_8, що ймовірно корова моїх батьків впала в колодязь потім зателефонувала мама і сказала, що корова померла і вона була на полі. Відповідачка сказала, що не буде відшкодовувати завдані збитки. Він потім теж приїхав з ветлікарем на поле. По дорозі до поля телефонував у поліцію і вони майже одночасно приїхали. На випасі череди не було, а були на межі с . М. ОСОБА_6 біля цукрових буряків і біля колодязя лежала мертва корова, труп мав не зовсім природний вигляд, мав ушкодження. В цей час до нас приїхав керівник господарства ВП «Браталів» - ОСОБА_9, який теж все бачив. Під час огляду череда продовжувала пастись біля буряків і знов зайшла в буряки і ОСОБА_9 зробив зауваження ОСОБА_3. Остання порадила здати корову на м’ясо, однак ветлікар заборонив це робити, а сказав привезти її на скотомогильник в с. В. Волиця. Потім він попросив ОСОБА_10, ОСОБА_11 і Сергія прізвище не знає і вони погрузили корову на віз і повезли на зважування вага була 404 кг, після чого завезли корову на скотомогильник де був розтин і захоронення. ОСОБА_3 шкоду не відшкодувала. Про звичай випасання корів знає, відповідальність несе пастух. В той день була ОСОБА_3. Таблички на полі не було. Вага в акті розтину була можливо помилкова. Корова належить батькові. Звернення про загибель корови було від ОСОБА_7, тому й на її ім’я склали акт зважування. Не пам’ятає чи загибла корова була проклеймована. Акт зважування він отримав перед подачею позову до суду і чому там така вага не знає. Також не знає чи корова була застрахована.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав наданих у письмових запереченнях. Додатково пояснила, що про звичай випасання корів вона не знала. Умислу вчиняти якісь дії не мала. Співчуває позивачу та його родині, але ніяких договорів не підписували, а тому вона позов не визнає. На зважування її не взяли. Вона в той день була пастухом і дивилася щоб корови нікуди не залізли, немає номеру в акті розтину і є багато розбіжностей. В селі проживає з 1998 року і корови тримає десять років.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що це було в суботу числа не пам’ятає, три місяці назад вона вигнала корову з вулиці і передала пастуху в той день пастухом була відповідачка та її чоловік. Вона була на буряковому полі і з пасовиська іде ОСОБА_12 і гукає щоб я підійшла та каже щоб йшла на поле бо пропала корова і впала в криницю. Коли йшла на поле то її підібрали і приїхавши на поле, біля кринички лежала корова. Йшла відповідачка і каже подавайте на суд, бо вона не хотіла добровільно відшкодовувати шкоду. Вона зателефонувала сину і він викликав поліцію. Коли вони відбирали покази то було встановлено, що корови були в буряках і пастух конем нагнав іх від чого корова впала в цей колодязь. Просила сусідів погрузили корову, пів дня важили її викликали ветлікаря, зважили і спалили. В селі є звичай про випасання худоби і відповідальність пастуха. Вона передала корову ОСОБА_13 яка довела до пастуха в череду яку випасала відповідачка та її чоловік.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 17 вересня 2016 року вони гнали череду разом з ОСОБА_3 і корова позивача була в череді, однак він її не знав. Не знає і не бачив як корова впала в колодязь. Почули як кричить корова побігли і побачили її в меліоративному колодязі і викликали МНС і тоді всі разом витягнули її. ОСОБА_12 Сказав, що це може їх корова, але це була не їх, і позвонили позивачці. Люди між собою домовляються про чергове випасання худоби. В селі живу з народження. Худобу випасаю з 10-11 років. Відповідальність несе пастух. Коли приїхала ОСОБА_15 то вона нас ображала нецензурними словами.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем вони родичі. Восени 2016 року вона помагала ОСОБА_3 вигонити корови на поле. Корів не знаю і не можу сказати чи була там корова позивача. Пастухами були відповідачка і її чоловік ОСОБА_14. Люди між собою домовляються про випас худоби. Меж відповідальності за це вона не знає.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що в вересні чи в жовтні 2016 року приїхав ОСОБА_2 і повідомив про випадок з коровою. Приїхавши на поле, біля меліоративного колодязя лежала корова в неживому стані. Потім приїхала міліція зафіксувала це все і поїхала. Як потім з’ясувалося корова впала в колодязь і працівники МНС її витягували. Череду випасала ОСОБА_3. Худобу в селі випасали пастухи по черзі. Хто відповідає за корів не знає. Напевно кожен пастух несе відповідальність. Яка вартість дійної корови зараз не знає. Детально не може сказати як загинула корова. В корови повинен бути номер. Вагу корови визначали на око і вона важила приблизно десь 410-420 кг. Протокол зважування (розтину трупа) був. Протоколи всі без номерів.

Згідно пояснень сторін, свідків та довідки Мотовилівської сільської ради №386 від 11.11.2016 року у селі Мотовилівка за усною домовленістю власників корів між собою, існує звичай про почерговий випас череди худоби в селі, проводився по черзі господарями корів та про несення відповідальності пастухами за збереження ввіренної їм на цей час худоби, а саме від часу вигнання їх власниками у череду та до пригону до домогосподарств власників.

Згідно паспорта ВРХ серії LB №254619 ОСОБА_4 належала корова породи Українська чорно – ряба молочна робочий номер 6085, ідентифікаційний номер UA НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу розтину корови від 17.09.2016 року встановлено, що причиною загибелі тварини інвентарний номер НОМЕР_1, загальною вагою 424 кг. стало задушення в меліоративному колодязі. Паталого анатомічний діагноз: параліч серцево – судинної системи в наслідок удушення.

Відповідно до ст.7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеними у певній сфері цивільних відносин.

Згідно ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, в даному випадку мав місце договір власників великої рогатої худоби, який грунтується на засадах звичаю утворювати обєднання громадян для випасання худоби. Мешканці с. Мотовилівка, Любарського району об'єдналися для того, щоб спільно випасати корів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання 9неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини згідно договору про надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов'язана за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної бездіяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Ст. 906 ЦК України вказує, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем в розмірі, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Ст.22 ЦК України вказує, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є : 1) витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи, майнова шкода може бути відшкодована інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі.

Згідно ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнав позивач та його родина втративши корову, їх тривалість, а також обставини, за яких загинула корова, а тому вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню власнику корови суд враховує довідку надану Любарською районною спілкою споживчих товарів Житомирської області підприємство «Кооперативний ринок Любарської райспоживспілки» станом на вересень місяць 2016 року вартість таких товарів (продуктів) становила: корова середньої вгодованості – 25 грн. за 1 кг.

Згідно ст.60 ч.1,3,4 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відтак, в судовому засіданні встановлено відповідальність яку брала на себе відповідачка випасаючи череду корів, а її посилання на те, що із висновку за результатами розгляду звернення Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області відсутні дані про кримінальну чи адміністративну відповідальність судом до уваги не береться, оскільки в цих діях наявні цивільно-правові відносини.

Крім того, оскільки позивачем сплачено судовий збір при подачі позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути його суму з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 6,7, 22,23, 509, 526,610, 611, 614, 901, 902, 906 ЦКУкраїни, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Мотовилівка, вул. Л. Українки, 2 Любарського району Житомирської області на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 10100 грн. (десять тисяч сто гривень) завданих нею матеріальних збитків, 1000 (одну тисячу гривень) моральної шкоди та суму сплаченого судового збору 1102 грн. 40 коп. (одну тисячу сто дві гривні 40 копійок)

В іншій частині позову – відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.02.2017 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_18