Номер провадження: 22-ц/785/103/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користування майном,-

встановила:

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном, посилаючись на те, що він, як єдиний спадкоємець першої черги після смерті сина ОСОБА_6, прийняв та оформив право власності на житловий будинок № 33 по вул. Свердлова в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області.

Позивач стверджує, що для оформлення документів про право власності на спадковий будинок він надав доручення ОСОБА_5 та оригінали документів на будинок, та не заперечував про тимчасове проживання ОСОБА_5 у зазначеному будинку, без згоди на будь-які ремонтні та будівельні роботи.

ОСОБА_4 зазначав, що уже тривалий час у нього немає можливості використовувати вказаний будинок за своїм розсудом, оскільки відповідачка фактично самоуправно мешкає у вказаному будинку, відмовляється передати йому оригінали документів на будинок та звільнити будинок.

По даному факту ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів, проте йому було рекомендовано звернутися до суду.

На підставі зазначеного, ОСОБА_4 просив зобов’язати ОСОБА_5 звільнити будинок № 33 по вул. Свердлова в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області та зобов’язати її та будь-яких інших осіб не здійснювати – ОСОБА_4 перешкод в користуванні та розпорядженні зазначеним будинком.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_4 житловим будинком шляхом звільнення ОСОБА_5 житлового будинку № 33 по вул. Свердлова в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3, який не приймав участь у справі, подав до суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 в частині усунення перешкод позивачу у користуванні і розпорядженні майном шляхом звільнення ОСОБА_5 спірного будинку, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на законних підставах набув право власності на будинок № 33 по вул. Свердлова у с. Шабо Б.-Дністровського району Одеської області, але не може реалізувати своє право власності із-за самоправних дій відповідача.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.02.2016 року визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за законом, а саме на: житловий будинок № 33 по вул. Свердлова в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за законом, а саме на: на земельну ділянку, яка розташована на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області масив № 7 ділянка № 7, загальною площею 3,61 га (а.с.5-7). Рішення набрало законної сили.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку № 33, розташованого за адресою: вул. Будацька, с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.43-45).

Розпорядженням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 19.02.2016 року № 35-с вул. Свердлова перейменована на вул. Будацьку в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.46).

ОСОБА_4 зазначав, що уже тривалий час у нього немає можливості використовувати вказаний будинок за своїм розсудом, оскільки ОСОБА_5 фактично самоуправно мешкає у вказаному будинку, відмовляється передати йому оригінали документів на будинок та звільнити будинок.

По даному факту ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів, що підтверджується листом-відповіддю Б.-Дністровського міського відділу ГУМВС України в Одеській області від 05.08.2015 року, але йому було запропоновано звернутися до суду (а.с.9).

Зазначене підтверджує факт вчинення перешкод ОСОБА_5 у користуванні житловим будинком позивачу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами ст. ст. 317, 319, 658 ЦК України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У статті 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на законних підставах набув право власності на спірний житловий будинок, але не може реалізувати своє право власності із-за самоправних дій відповідача, тому суд, відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, цілком законно усунув перешкоди позивачу у користуванні і розпорядженні своїм майном шляхом звільнення ОСОБА_5 житлового будинку № 33 по вул. Свердлова у с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області.

Посилання апелянта на те, що оскаржуваним рішенням порушуються права його неповнолітньої доньки, яка проживає з ним у спірному будинку, колегія суддів вважає необґрунтованим та недоведеним, оскільки ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3, ні їх малолітня донька ніякого відношення до спірного будинку не мають, доказів на підтвердження проживання у спірному будинку ОСОБА_3А та його неповнолітньої доньки не надано, останні в якості відповідачів по справі не залучалися та суд рішення про їх права та обов'язки не приймав, а довідка, на яку посилається ОСОБА_3, як на доказ його проживання за спірною адресою, датована 2014 роком.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у контракті, який був доданий заявником до апеляційної скарги, зазначена домашня адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, вул. Фурманова, 2-а (а.с.96-97), зазначена адреса також значиться й у паспорті, на сторінці місце проживання (а.с.99зв.).

У заяві, про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3, яка була додана також до апеляційної скарги, останній сам зазначає місце проживання відповідачки ОСОБА_5: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Комсомольська, 34 (а.с.98).

Також колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що позивач отримав кошти від ОСОБА_5 у рахунок подальшого нотаріального оформлення спірного будинку, але своїх зобов’язань не виконав, гроші не повернув, при цьому апелянт посилається на рішення суду, яким з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 була стягнута сума коштів, яку позивач так і не сплатив.

Але зазначене спростовується листом начальника Б.-Дністровського ВДВС ГТУЮ в Одеській області від 30.11.2016 року за № 3-33-50801, з якого вбачається, що виконавче провадження закінчено.

Що стосується вимог позивача про зобов’язання інших осіб не здійснювати йому перешкоди у користуванні і розпорядженні спірним будинком, то колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком законно відмовив у задоволенні зазначених вимог, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів порушення будь ким його прав, крім ОСОБА_5.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1. ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_2