Справа № 10-98 2006 р. Категорія ст.121 ч. 2

Головуючий в І інстанції Усатов В.Д.

Доповідач Авраменко М.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 липня   2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - Коротких О.А. суддів - Авраменка М.Г., Шилової Т.С. з участю прокурора - Оніщенко С.В. та адвоката - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1

на постанову Києво - Святошинського районного суду від 12 липня 2006 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_2,уродж. м. Вишневе Київської області, українці, гр. України, не працюючій, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, 2005 р.н., прож. АДРЕСА_1, раніше не судимій,

Встановив:

12 липня 2006 р. Києво-Святошинський районний суд Київської області за поданням слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київські області погодженим з прокурором району, обрав міру запобіжного заходу - взяття під варту ОСОБА_2, яка обвинувачується за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у заподіянні 08 липня 2006 р. близько 19 год. ЗО хв. по місцю свого проживання, тяжкого тілесного ушкодження своєму чоловікові ОСОБА_3, від якого останній в той же день помер.

Захисник обвинуваченої подав апеляцію на постанову суду в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду.

Апеляцію обґрунтовує тим, що суд не навів у своїй постанові жодних обставин, які могли б бути підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Суд також не врахував, що в момент нанесення удару чоловіку ножем вона перебувала в стані сильного душевного хвилювання із-за того, що він наносив їй тілесні ушкодження і бив її.

ОСОБА_2 має постійне місце проживання, неповнолітню дитину 16.07.2005 р. народження, раніше до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувалась.

Суд належним чином не мотивував свої висновки та не навів достатніх підстав, за яких можна вважати, що ОСОБА_2 може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність.

Вислухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав подання та просив скасувати постанову суду, думку прокурора та слідчого, які вважають, що постанова суду законна, а обвинуваченій необхідно залишити саме таку міру запобіжного заходу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду та задоволення клопотання захисника.

Відповідно до ст. 149 КПК України одним із запобіжних заходів є взяття під варту.

Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Ст. 150 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

Обов»язковою умовою застосування запобіжного заходу взяття під варту є те, що такий захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки (ст. 155 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи і подання слідчого, ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України.

В поданні наведені підстави та мотиви якими керувався слідчий. Подання відповідно до вимог ст. 165-2 КПК України погоджене з прокурором.

Суд достатньо повно, в обґрунтування прийнятого рішення, навів підстави та мотиви обрання обвинуваченій саме такого запобіжного заходу.

Порушення норм КПК України при розгляді подання не вбачається. Посилання захисника на те, що на його думку кваліфікація дій ОСОБА_2 в майбутньому буде змінена теж не є підставою для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

ухвалив:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 р., стосовно ОСОБА_2 без змін.