П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 681/1461/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боб'як Б.В.

          Суддя-доповідач: ОСОБА_1

26 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року позов задоволено .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримали у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі та просили її задовольнити .

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як дослідженого з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, постановою мисливствознавця Полонського району №4 від 19 вересня 2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 85 КУпАП і накладено штраф в розмірі 1020 грн. за порушення правил полювання.

В постанові вказано, що 22 вересня 2016 року о 20 год. 20 хв., в заборонений час (темний період доби), позивач на території мисливських угідь в с.Блидні здійснював полювання без відповідного дозволу на зброю, посвідчення мисливця, контрольної картки та ліцензії з використанням заборонених засобів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд І інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення за незаконне полювання була ухвалена без наявності належних, достовірних та допустимих доказів, що беззаперечно доказували би про незаконне полювання.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Частиною 1 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до полювання прирівнюється перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Стаття 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлює, що документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювати на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 2) полювати в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей; 3) полювати у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач із зброєю перебував на території мисливських угідь без дозвільних документів на зброю, здійснював постріли, хоча дозволу на зброю не мав, при цьому був одягнений в маскувальний халат «кікімора» і мав при собі засоби нічного бачення, які є забороненими, чим порушив правила полювання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 1 від 26 січня 2016 року була винесена відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року, який є належним доказом наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, за фактом порушення правил полювання, який складений згідно процесуальних норм КУпАП.

Отже, при складанні адміністративного протоколу та при розгляді справи не було допущено порушення прав позивача, при цьому позивач був притягнутий до відповідальності повноважним органом, а стягнення накладене в межах санкції даної статті та в межах строків, встановлених для притягнення до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_5, на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" полюванням вважається, окрім перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю, також і перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів. Факт перебування позивача у межах мисливських угідь зі стрілецькою зброєю, а отже і полювання, без належного на те дозволу, було підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення та повністю спростовує твердження позивача про пристріл зброї.

Будь-яких доказів про обставини, які б пом'якшували його вину у вчиненні порушення, позивач не надав ні при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ні під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно було порушено вимоги ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», тому доводи позивача щодо неправомірності винесення спірної постанови спростовуються доказами, здобутими судом, та вбачає дану постанову законною.

Відповідно дост.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" задовольнити повністю.

Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7