Справа № 366/2290/14

                                                                                          Провадження №4-с/366/3/17

                                         У Х В А Л А

  02 лютого 2017   року    Іванківський районний суд  Київської області   в складі головуючого  судді  Гончарука О.П., при секретарі Форощі І.С., за участю представника ДВС  ОСОБА_1, розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в смт.   Іванків  справу за скаргою    ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РОДОВІД БАНК», Представник скаржника ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3  на дії  державного виконавця Іванківського міжрайонного  ВДВС МРУЮ у Київській області ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ПАТ »Родовід Банк» звернувся  до суду із скаргою на дії головного державного виконавця  державної виконавчої служби Іванківського РУЮ ОСОБА_1.

Скаржник  посилається на те, що рішенням Іванківського районного суду від 11.11.2014 року по справі №366/2290/14-ц, яке набрало законної сили, на користь  позивача з ОСОБА_3  стягнуто  заборгованість за кредитним договором.

25.08.2015 року  АТ»РОДОВІД БАНК» на підставі  вказаного рішення отримав виконавчий лист та  15.10. 2015 року звернувся до  ВДВС Іванківського МРУЮ  з заявою про примусове виконання вказаного  рішення-про відкриття виконавчого провадження, яке було 23.10.2015 року відкрито  головним державним виконавцем Чалим В.П. за № 49096720.

Однак, 10.01.2017 року АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документу від 23.12.2016 ВП № 49096720.

Підставою повернення виконавчого листа  вказано відсутність майна у боржника,  на яке можливо звернути стягнення.

Скаржник вважає, що головний державний виконавець Чалий В.П. по  виконавчому провадженню №49096720  виніс постанову про повернення виконавчого провадження з порушенням матеріального права,та має бути скасована з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати  передбачених Законом заходів примусового  виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти  виконавчі дії.

Однак,головний державний виконавець виконав не всі дії, які б свідчили про  використання ним всіх прав, наданих йому  Законом  , зокрема,ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Так  п.10 ч.3 ст.3 ЗУ »Про виконавче провадження» державному  виконавцю надано право  звернутися до суду  з поданням про розшук  боржника або про примусове проникнення  до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи,в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти,належні боржникові від інших осіб.

Головний державний виконавець Чалий В.П.. не лише не скористався всіма наданими державному виконавцю правами,наданими йому Законом,але і понад встановлений  ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»  шестимісячний строк  не виконав   всі виконавчі дії з виконання рішення суду, яке , відповідно до ст.124 Конституції України,є обов’язковим  для  виконання на всій території України.

Скаржник просить  визнати незаконними дії головного державного  виконавця ВДВС Іванківського МРУЮ ОСОБА_1 при винесенні постанови №49096720 від 23.12.2016 про повернення  виконавчого документа стягувану та скасувати постанову  №49096720 від 23.12.2016  про повернення виконавчого  документу стягувану.

В судове  засідання  скаржник  не з’явився. Подав заяву про розгляд  скарги у відсутності представника.

Відповідач  скаргу  ПАТ «РОДОВІД БАНК» не визнав. Суду пояснив,що  всі необхідні  дії, які надані державному виконавцю Законом, ним виконанні, в тім числі і  виявлення   майна, на  яке може бути звернено стягнення за місцем проживання  боржника. Про це свідчить Акт від 17.03. 2016 року, де державний виконавець у присутності  двох понятих перевірив  наявність  майна за місцем проживання боржника, яке вказано у  виконавчому листі - АДРЕСА_1 ,- майна виявлено не було.

У державного виконавця є право звертатися до суду з поданням про отримання  дозволу  на розшук боржника чи проникнення до його житла, чи іншого приміщення, однак, боржник не переховувався,  він всім відомий. Проникати до свого помешкання він не заперечував,отже, у державного виконавця не було  необхідності звертатися до суду з поданням. Під час виконавчого провадження було виявлено  автомобіль, який описано, накладено  арешт та передано на реалізацію. В даний час автомобіль  реалізовано за  134000 грн. Однак цих коштів для погашення всієї суми боргу не достатньо. Іншого майна у боржника не виявлено, а тому  виконавчий документ повернуто стягувачу.

Стягувачу було роз’яснено, що  після повернення виконавчого документу, він має право повторно звернутися з заявою про відкриття виконавчого провадження.

      Вислухавши   представника ВДВС,   вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення,ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скарга може бути подана у десятиденний строк,коли особа  дізналася або повинна була дізнатися про порушення  її прав чи свобод. Пропущений  з поважних причин  строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З Постанови про  повернення виконавчого документу від 23.12.2016 року  слідує,що  виконавчий лист  №366/2290/14-ц, виданий  25.08.2015 Іванківським районним судом  про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в сумі 26230 доларів США 21 цент, що становить 209579,38 грн.

Державним виконавцем не виявлено  майна у боржника та заходи, вжиті державним виконавцем щодо розшуку майна, виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення,дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця чи іншу особу державної виконавчої служби задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті чи вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє  ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Державний виконавець скаргу не визнав та надав суду  письмові заперечення  та письмові докази: Акт від 17.03.2016 року про встановлення  відсутності  майна у боржника ОСОБА_3 за місцем його проживання(реєстрації), Акт опису і арешту майна від 17.02.2016 року з якого слідує, що було накладено арешт на автомобіль боржника марки ДАСІА,  а також постанову  від 10.03.2016 року про призначення експерта для визначення вартості  описаного майна (автомобіля).

З Висновку про вартість  колісного транспортного засобу від  28.04. 2016 року слідує, що вартість вилученого у ОСОБА_3 автомобіля становить  151388,00 грн.

З заяви від 07.06.2016 року №422 -02-23 слідує,що автомобіль передано на реалізацію.

Отже, суд не вбачає з боку  головного державного  виконавця Чалого В.П.  порушень  прав скаржника, а тому заява не підлягає задоволенню.

З постанови  про відкриття виконавчого провадження  від 23.10.2015 року слідує, що  головний державний виконавець Іванківського МРУЮ  розглянув заяву  про примусове виконання виконавчого листа  №366/2290/14-ц ,виданого 25.08. 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в сумі 209579,38 грн. Постановив: відкрити  виконавче провадження.

Тобто,  скаржник скористався своїм правом, відповідно до ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», що роз’яснено   в постанові про повернення  виконавчого документа від 23.12.2016 року: повторно звертатися з заявою про  примусове виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 383- 387    ЦПК України,  суд -

У Х В А Л И В: 

Скаргу   представника    Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»  на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції про  скасування постанови від 23.12.2016 року №49096720  -відхилити. 

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд протягом 5 днів,з часу отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку  на її оскарження, а в разі подання апеляції, - після прийняття  рішення апеляційним судом.

Суддя:   О.П.Гончарук